Копія:
"27" лютого 2025 р. Справа № 608/2059/24
Номер провадження2/608/190/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,
позивачки ОСОБА_1 ,
її представника адвоката Манорик Г. Г.,
представника відповідача адвоката Цимбалюка П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Чорткові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, визначених рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, в сторону збільшення та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття,
Позивачка ОСОБА_1 (її представник адвокат Манорик Г.Г.) звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 посилаючись на те, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року у справі № 608/1349/19 було вирішено стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вона разом із своїми дочками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (дочкою від попереднього шлюбу) проживають разом за адресою: с. Пробіжна, Чорківського району Тернопільської області, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадження № 63242725 про стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , 2018 року народження, боржнику нараховуються аліменти, починаючи з 22.07.2019 року і по сьогодні, в сумі по 2000 гривень щомісячно.
Відповідач інших коштів, ніж ті, що стягуються виконавчою службою, не надає. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дочки ОСОБА_8 значно зріс. Необхідні кошти для того, щоб одягнути дитину, купити канцелярське приладдя, засоби гігієни, продукти харчування. Відповідач на даний час знаходитьсчя за межами України, працює далекобійником у Європі, займається перевозкою зерна. Він має значний дохід і взмозі виплачувати.
Її ж матеріальне становище складне, значні видатки йдуть і на утримання старшої дочки, ОСОБА_6 , яка закінчила 11 клас, а молодша дочка ОСОБА_8 пішла в перший клас та потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Вважає, що відповідач може сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж визначений раніше і просить стягувати щомісячно з нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 у розмір 5000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На позовну заяву представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Цимбалюком П.А. було подано відзив та письмові докази, згідно якого відповідач та його представник вважають позов необґрунтованим та не доведеним і таким, що не підлягає до задоволення.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Манорик Г. Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримують, просять задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Цимбалюк П.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні.
Суд, вислухавши сторін та їх представників, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають виходячи із наступних підстав.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Судом встановлено, що сторони проживали без реєстрації шлюбу з грудня 2016 року по грудень 2018 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06 березня 2018 року, актовий запис № 76.
Позивачка ОСОБА_1 разом із своїми дочками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (дочкою від попереднього шлюбу) проживають разом за адресою: с. Пробіжна, Чорківського району Тернопільської області, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади ОДВ Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.
Відповідач ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 27 серпня 2019 року в Борщівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, та після укладення шлюбу прізвище чоловіка - « ОСОБА_10 ».
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 по даний час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира належить його тестеві - ОСОБА_11 .
Згідно довідки від 03.10.2024 року № СС 00-000002, виданої директором фізичною особою - підприємцем ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_2 працював у ФО-підприємця ОСОБА_13 з 09.01.2023 року по 12.09.2024 року на посаді водія автотранспортних засобів. Дохід за період з 01.09.2023 до 12.09.2024 року склав 67641, 92 гривні.
Таким чином, вказана довідка спростовує твердження позивачки ОСОБА_1 що відповідач роками працює за кордоном та має високий заробіток, і що його матеріальне становище та стан здоров'я суттєво покращились після винесення Чортківським районним судом Тернопільської області 13 листопада 2019 року рішення про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_8 .
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 від 02.10.2024 року вбачається, що він хворіє, має наступний діагноз: остеохондрох поперекового відділу хребта, радикулопатія, гіпертонічна хвороба повільно-прогресуючий перебіг. Дискінезія жовчно вивідних шляхів, з помірним застоєм жовчі. Жирова дистрофія печінки. Хронічний панкреатит в стадії нестійкої ремісії. Хворіє декілька років, періодично лікується стаціонарно, постійно амбулаторно.
Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу вище наведених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, суду слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Суд вважає, що аліменти, стягнуті рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року з відповідача ОСОБА_2 на утримання дочки - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, на час подачі позову до суду та на час винесення рішення, відповідають вимогам закону.
Що стосується понесених позивачкою додаткових витрат на діагностику здоров'я дитини, то вказані докази будуть оцінені судом при подачі окремого позову до суду про стягнення додаткових витрат на лікування дитини.
Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, позивачка не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження покращення матеріального стану відповідача після прийняття судом рішення та видачі виконавчого листа.
Тобто, належних та допустимих доказів наявності обставин, визначених ст. 192 СК України, необхідних для зміни розміру аліментів не надано.
Судом, також прийнято до уваги, що обов'язок утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, покладено на обох батьків.
Враховуючи наведене, суд, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, визначених рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, в сторону збільшення та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 на користь держави - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного рішення суду 09 березня 2025 року.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2059/24
Рішення набрало законної сили " " ________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " ________________ року.
Секретар: