27.02.2025 Справа №515/1403/24 Провадження №2/607/442/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/22100/20 від 25 січня 2021 року було стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/22100/20 від 25 січня 2021 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки. Отже, загальний розмір заборгованості складає 135 019,67 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, який видано Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 131505 від 05 серпня 2024 року у ВП № 65548751.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Якщо розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, відповідно до положень статті 196 СК України, неустойка (пеня) стягується в розмірі не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів складає 906 812,28 грн. Загальна сума заборгованості за несплату аліментів - 135 019,67 грн. Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 135 019,67 грн.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь, неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 135 019,67 грн у виконавчому провадженню № 65548751.
Ухвалою судді від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 515/1403/24. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте надіслала до суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїв судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 березня 2018 року Виконавчим комітетом Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року у справі № 607/22100/20 стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
26 травня 2021 року державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Івано-Франківськ) Старжинським Т. Р. було відкрито виконавче провадження щодо виконання судового наказу № 607/22100/20 від 25 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зі змісту довідки про фактичне місце проживання № 478 від 30 серпня 2024 року, станом на 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають у АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 05 серпня 2024 року, складеного головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бачинською І. М., за ОСОБА_2 числиться заборгованість з грудня 2020 року по липень 2024 року включно, яка станом на 05 серпня 2024 року становить розмір 113 768,94 грн.
Виникла заборгованість зі сплати аліментів і стала підставою для звернення ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо того, що заборгованість по аліментах утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. ОСОБА_2 є працездатним, доказів зворотного судом не здобуто, а тому він зобов'язаний виконувати рішення суду, як і має нести відповідальність за весь час прострочення сплати аліментів.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень щодо періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Однак при проведенні розрахунку суд виходив із того, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визнавши її загальну суму.
Суд не погоджується із розрахунком пені, здійсненим позивачкою, оскільки такий розрахунок здійснювався не на підставі розрахунку заборгованості станом на 05 серпня 2024 року, сформованого ОСОБА_4 у ВП № 65548751, за змістом якого за ОСОБА_2 числиться заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 113 768,94 грн, за період з грудня 2020 року по липень 2024 року.
Відтак, при здійсненні судом розрахунку з урахуванням вимог, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, сума пені становить 135 019,67 грн (розрахунок суду додається до матеріалів).
Водночас, сума пені за аліментами перевищує сто відсотків заборгованості відповідача зі сплати аліментів, яка з грудня 2020 року по липень 2024 року включно складає суму 113 768,94 грн, згідно розрахунку заборгованості станом на 05 серпня 2024 року, сформованого головним державним виконавцем Бачинською І. М., а тому до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає неустойка (пеня) зі сплати аліментів у розмірі не більше ста відсотків від суми заборгованості, тобто 113 768,94 грн.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд доходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивачки, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог частково, стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 113 768,94 грн.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 137,68 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 113 768 (сто тринадцять тисяч сімсот шістдесят вісім),94 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 137 (одну тисячу сто тридцять сім),68 грн судового збору.
Копію рішення направити відповідачу у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 45000236, місце знаходження: вул.. Острозького Василя Костянтина, буд. 14, м. Тернопіль, 46025.
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська