11.03.2025 Справа №607/3535/25 Провадження №1-кп/607/1209/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
під час проведення відкритого підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025210000000012 від 18.02.2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений: ОСОБА_3 , захисник: ОСОБА_5 ,-
У червні 2024 року в ОСОБА_3 , як громадянина України, документованого паспортом громадянина України № НОМЕР_1 від 03.02.2022, який достовірно усвідомлював про вчинення російською федерацією збройної агресії проти України, запровадження з 24 лютого 2022 року в державі воєнного стану та проведення загальної мобілізації, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
ОСОБА_3 було відомо, що згідно ст. ст. 1 та 2 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
Згідно з п. 44 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 3 Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Згідно ст. 12 Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров'я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
Частинами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов'язано громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Частиною 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно зі ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон «Про військовий обов'язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних Сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
Окрім цього, пунктом 6 Положення передбачено, що штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.
Добір військовослужбовців для комплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, їх призначення на посади, проходження військової служби та звільнення з неї здійснюються відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153.
Призначення на посади та звільнення з посад керівників та інших військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюються відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
24.02.2022 президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі діє строком до 07.02.2025.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 № 758, від 06.02.2023 № 59, від 01.05.2023 №255, від 26.07.2023 №452, від 06.11.2023 № 735, від 05.02.2024 № 50, від 06.05.2024 № 272, від 23.07.2024 № 470. Указом Президента України від 28.10.2024 № 741 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 10.11.2024 на 90 діб.
На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в тому числі серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Тернопільської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов'язку громадянами України.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок), визначено: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно пунктів 2, 3, 5, 6 цього Порядку, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Генеральний штаб Збройних Сил через оперативні командування та (військові) адміністрації здійснює управління призовом громадян на військову службу під час мобілізації та визначає обсяги їх призову (крім СБУ та розвідувальних органів). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
У свою чергу, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного ( ІНФОРМАЦІЯ_2 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, у відповідності до п. 15 Порядку, серед іншого: здійснюють розподіл обсягів призову (вилучення) мобілізаційних ресурсів між територіальними громадами, підприємствами, установами та організаціями; організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські; звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку; здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період; контролюють виконання заходів оповіщення, збору, призову та відправлення призваних на військову службу під час мобілізації громадян до місць проходження військової служби ; повідомляють територіальному органу (підрозділу) поліції про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Оповіщення резервістів та військовозобов'язаних може здійснюватися представниками районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки окремо від груп оповіщення.
Згідно з п. п. 28, 31 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Повістки мають право вручати, в тому числі представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до п. 35 Порядку, представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з п.п. 49, 50, 51 Порядку, у період проведення мобілізації (крім цільової), уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися: у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби; за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід'ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
У свою чергу житель с. Стегниківці Тернопільського району ОСОБА_3 знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а також враховуючи те, що у мережі Інтернет виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно в квітні 2024 року вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
При цьому ОСОБА_3 , для реалізації свого злочинного умислу, вирішив використовувати особистий мобільний телефон моделі «iPhone 13 Pro» номер моделі «MNE23PM/A» серійний «HG2P7YTGFC», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 , та групу з назвою «Антиполіцай» в месенджері «Viber», кількість учасників якої становить 2 409 осіб, одним із активних користувачів(учасником) якої він був.
Надалі, ОСОБА_3 , у період із червня і до грудня 2024 року, будучи активним користувачем (учасником) і дописувачем групи з назвою «Антиполіцай» в месенджері «Viber», за мережевою адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності військових формувань - районних (міських), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, утворених у районах та містах Тернопільської області, щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, умисно, особисто забезпечував збір та подальшу публікацію, отриманої інформації про розташування уповноважених представників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, утворених у районах та містах Тернопільської області, у вказаній «Viber»-групі. При цьому ОСОБА_3 , усвідомлюючи та передбачаючи, що такі дії можуть призвести до підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, у своїх повідомленнях зазначав відомості про місце і час проведення відповідних заходів ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , для своєчасного інформування громадян України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов'язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
Зокрема, ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, перебуваючи у м. Тернопіль, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 13.06.2024 о 10 год. 12 хв. в чаті (додаток мобільного пристрою для спілкування в Інтернеті за допомогою клавіатури) у групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber», повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (Гаївський міст) та проведення останніми безпосередньо в цей час мобілізаційних заходів.
Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 16.08.2024 о 15 год. 31 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (КПП в сторону м. Збараж), які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Після цього ОСОБА_3 , використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 21.08.2024 о 16 год. 24 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (КПП в сторону м. Збараж), які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 20.09.2024 о 19 год. 38 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_9 та АДРЕСА_3 , які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 25.09.2024 о 19 год. 23 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »).
Також ОСОБА_3 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 13.10.2024 о 12 год. 37 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (Тернопільський центральний ринок), які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Окрім того, ОСОБА_3 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 01.11.2024 о 10 год. 29 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 у АДРЕСА_3 , які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 29.11.2024 о 09 год. 26 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_9 та АДРЕСА_3 , які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 03.12.2024 о 16 год. 55 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 у АДРЕСА_4 , які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 05.12.2024 о 13 год. 32 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (КПП в сторону м. Збараж), які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи виконання свого злочинного умислу, використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 16.12.2024 о 16 год. 28 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 у селі Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області .
Після цього ОСОБА_3 , використовуючи зазначені вище особистий мобільний телефон із сім-картою, 21.12.2024 о 12 год. 27 хв. у чаті в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Viber» повідомив інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_8 (КПП зі сторони м. Збараж), які в той час проводили заходи загальної мобілізації.
При цьому, усі вказані вище повідомлення в групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в месенджері «Viber» щодо переміщення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_11 та виконання ними службових обов'язків, відповідали фактичним місцям їхнього перебування у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов'язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_11 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України.
20.02.2025 між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Зміст укладеної угоди про визнання винуватості.
При вирішенні питання про укладення даної угоди враховано наступні обставини:
1) беззастережне і повне визнання підозрюваним ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України;
2) наявність обставини, що пом'якшує покарання згідно вимог ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; вчинення злочину вперше;
3) відсутність обставин, які обтяжують покарання підозрюваного відповідно до вимог ст. 67 КК України;
4) у даному кримінальному провадженні потерпілий участі не бере та наявність будь-якої шкоди відсутня;
5) офіційна працевлаштованість особи в ТзОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс».
При укладенні угоди також враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України, зокрема, ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього; характер і тяжкість підозри; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Відповідно до угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 114-1 КК України та погодилися на призначення покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням із визначенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На призначення зазначеного покарання обвинувачений ОСОБА_3 згоден.
Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями пункту першого частини першої статті 394 та пункту першого частини третьої статті 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості. Перевірка судом відповідності угоди вимогам КПК України та положення закону, якими він керується.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, а також те, що цілком розуміє свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винним, вид покарання, що буде застосований до нього, у разі затвердження угоди.
Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що насильства, примусу чи погроз з питань укладення угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав.
Захисник ОСОБА_5 повідомив, що здійснював захист обвинуваченого під час укладення угоди та повністю підтвердив зазначені його підзахисним дані.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 належить до тяжких злочинів. Крім того, шкода, спричинена внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 завдана лише державним та суспільним інтересам.
Узгоджене сторонами у судовому засіданні покарання відповідає вимогам ст. ст. 53, 65 КК України.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства. Затвердження угоди свідчить про швидке здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинене ним правопорушення з метою виправлення останнього.
Із досліджених судом в судовому засіданні обвинувального акту та угоди, пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, нею не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обґрунтованих підстав вважати протилежно судом не встановлено.
Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 цих обставин та визнання ним своєї вини у присутності захисника, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.
Отже, підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, остання відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку ст.ст. 96-1, 100 КПК України.
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Суд вважає, що мобільний телефон моделі «iPhone 13 Pro» номер моделі «MNE23PM/A» серійний «HG2P7YTGFC», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 , був використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а тому вважає за необхідне застосувати до цього майна спеціальну конфіскацію.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд, -
затвердити угоду про визнання винуватості від 20.02.2025, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22025210000000012 від 18.02.2025 за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України та призначити за даним правопорушенням узгоджене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Застосувати спеціальну конфіскацію щодо речових доказів, а саме мобільного телефону - моделі «iPhone 13 Pro» номер моделі «MNE23PM/A» серійний «HG2P7YTGFC», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 , що зберігається в індивідуальному сейфі (металевій шафі) № 149 в кабінеті № 313 старшої слідчої - криміналіста слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , що за адресою: м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, 21, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Захисник має право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно з статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.2 ст.389-1 КК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1