Справа № 603/109/25
Провадження № 1-кп/603/24/2025
10 березня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.
секретар судового засідання Бішко І. М.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120252111300000399 від 04.02.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастириська Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не депутата, із середньою освітою, який не працює, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю: прокурора Петрівської І. А., захисника - адвоката Рекуша О. Р., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
26.09.2024 року постановою Монастириського районного суду Тернопільської області (справа № 603/508/24, провадження № 3/603/316/2024), яка набрала законної сили 08.10.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Надалі ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що вищевказаним судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за таких обставин.
Так, 29.01.2025 року о 19 год 40 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Пежо Партнер» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухався вулицею Шевченка в м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, де під час патрулювання був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». У зв'язку з цим стосовно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3963924 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
26.02.2025 року в приміщенні Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області піж прокурором Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Петрівською І. А. з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Рекуша О. Р. з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.
За цією угодою прокурор Петрівська І. А., підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а підозрюваний ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1 .
Прокурор Петрівська І. А. в підготовчому судовому засіданні просила затвердити вказану угоду, призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, вважає, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди, та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити йому узгоджену міру покарання.
Захисник Рекуш О. Р. в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, від якого немає потерпілих.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.
При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік,
на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом'якшуючих обставин як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 376, 468-471, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2025 року між прокурором Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Петрівською Іриною Анатоліївною та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Рекуша Олега Романовича в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000039 від 04 лютого 2025 року.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 04 лютого 2025 року покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. п. 2, 4 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази в кримінальному провадженні:
- DVD-R диск з відеофайлами з назвою «NO20250129-194118-018532/МЗ4» розміром 420 МБ (440 401 920 байтів) тривалістю відео 03 хвилини 00 секунд, а також «export-1nyns.mp4» розміром 146 МВ (153 304 184 байтів) тривалістю відео 05 хвилин 10 секунд, долучений до матеріалів кримінального провадження № 12025211130000039 від 04 лютого 2025 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя І. М. Галіян