Україна
26 листопада 2010 року Справа № 2а-3913/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді -Нагібіної Г.П.
при секретарі -Дегтярьові Д.В.
за участю:
позивача -ОСОБА_2
представника позивача -ОСОБА_3
представника відповідача - Куницького В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення.
29 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 108 від 21 жовтня 2010 р.
В обґрунтування позовної заяви ФОП ОСОБА_2 (далі позивач) посилається на те, що посадовими особами при проведенні перевірки окрім повідомлення про перевірку не було надано жодного документа, який би встановлював правову підставу, характер, строки та період перевірки та були порушені вимоги ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також позивач посилається на те, що перевіряючими порушений порядок дослідження доказів, внаслідок чого зроблений невірний висновок про застосування економічних санкцій.
Позивач зазначає, що він не допускав порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222, так як не підвищував ціни на продукцію більше ніж на 1 % протягом місяця. Вважає, що перевіряючи в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2010 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 р.»не було, в разі виявлення порушень при проведенні перевірки, винесено припису, а відразу винесено рішення про застосування економічних санкцій, не дочекавшись 30 діб.
Відповідач не погоджуючись з адміністративним позовом надав суду заперечення на нього, які обґрунтовані тим, що перевірку позивача Держінспекцією цін було проведено виключено у межах та у спосіб, які визначено чинним законодавством. Зазначив, що позивач не задекларував зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, в результаті чого відбулось незаконне підвищення відпускних цін, які були більше ніж на 1% протягом звітного місяця.
Також відповідач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 не вносить відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 та не припиняє її дії на період, встановлений постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2009 р. № 502. Таким чином, Держінспекція цін повинна здійснювати практичне застосування постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 виключно в межах, що не суперечать нормам Закону України «Про ціни і ціноутворення»та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
В судовому засіданні позивач та представник позивача, підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Представник позивача в судовому засіданні зазначив та надав докази фактичного виконання вимог припису № 2545-05 від 21.10.2010 р.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 01.12.2010 р., про що повідомлено сторони після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 (а.с.27).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Проведення цінової політики, згідно статті 116 Конституції України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Визначення засад внутрішньої політики, однієї із складових якої є цінова політика, покладено Конституцією України на Верховну Раду України (пункт 5 частини першої статті 85). Це конституційне повноваження реалізовано Верховною Радою України, зокрема в Законі «Про ціни і ціноутворення», за яким Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін.
У відповідності до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в Кіровоградській області (затверджено наказом Державної інспекції з контролю за цінами 29.03.2001 р. № 9), Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується їй.
Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно п.З Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, основним завданням Держінспекції цін є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Виходячи із вищезазначеного, Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградські області (далі відповідач) в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якої оскаржено.
На підставі наказу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 310 від 11 жовтня 2010 р. «Про проведення планової перевірки»(а.с.44) видано посвідчення № 1274 від 11 жовтня 2010 р., яким доручено державним інспекторам відділу контролю цін на ринках продовольства Лінчевському О.В. та Жученко Т.В. провести перевірку у ФОП ОСОБА_2 з 11.10.2010 р. по 15.10.2010 р.(а.с.44 зв.).
15 жовтня 2010 р. відповідач провів планову перевірку, за результатами якої складно акт № 1312, в якому встановлено, що при формуванні оптово-відпускних цін на м'ясо птиці (кури тушки) порушено вимоги п.2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 та п.1 абз.3 розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 17.12.2007 р. № 945-р та п.3 розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 18 червня 2008 р. № 520-р «Про регулювання цін на основні продовольчі товари». Сума порушень становить 823 992,31 грн. (а.с.12-19).
Не погоджуючись з висновками акту № 1312 від 15.10.2010 р., позивач на адресу відповідача подав заперечення на акт (а.с.20-21).
На підставі акту № 1312 від 15.10.2010 р. відповідач прийняв рішення «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»№ 108 від 21.10.2010 р., яким вилучено у позивача у дохід державного бюджету суму 823 992,31 грн. та штраф у сумі 1 647 984,62 грн. (а.с.11), та припис № 2545-05 від 21.10.2010 р., яким зобов'язано ФОП ОСОБА_2 в місячний термін усунути порушення -задекларувати підвищення оптово-відпускних цін на м'ясо птиці (курей-тушки) (а.с.82).
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 5 квітня 2007 року N 877-V (далі Закон N 877-V ) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Абз.2 ст.2 Закону N 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що перевірку проведено в порушення ст. ст. 3,7 Закону N 877-V так як, йому не було надано копії посвідчення (направлення) на проведення планової перевірки, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1-5 ст.7 Закону N 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Враховуючи вищевикладену норму закону, суд приходить до висновку, що у позивача було право, в разі ненадання працівниками Держінспекції цін направлення на перевірку, не допустити останніх до перевірки. Позивачем в судовому засіданні не надано доказів про вчинення жодних дій по недопущенню працівників податкового органу до проведення перевірки.
Частинами 7 - 9 ст.7 Закону N 877-V визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Згідно абз.6,8 п.4 Положення «Про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. N 1819, Держцінінспекція цін відповідно до покладених на неї завдань:
- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
-вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами.
Відповідно до абз.2,4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р.:
- видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;
- приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);
- не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 не вносить відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 та не припиняє її дії на період, встановлений Кабінетом Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502, а тому Держінспекція цін повинна здійснювати практичне застосування постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 виключно в межах, що не суперечать нормам Закону N 877-V, виходячи із наступного.
В зв'язку зі світовою економічною кризою, яка торкнулась і Україну, Кабінетом Міністрів України було вжито заходів щодо підтримання українського підприємництва та як результат вжиття заходів по подоланню наслідків економічної кризи, винесена постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», яка має не постійний, а тимчасовий характер.
За таких обставин, суд вважає встановленим, що відповідачем дійсно допущено порушення вимог законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення КАС України кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення порушив вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме прийняв оскаржуване рішення не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач в судовому засіданні надав декларацію зміни оптової-відпускної ціни реалізації на тушку курину охол.нат.н/ф (а.с.94), яка є доказом фактичного виконання припису № 2545-05 від 21.10.2010 р. З фактом виконання вимог припису в судовому засіданні погодився і представник відповідача.
Висновки суду збігаються з правовою позицію викладеною в ухвалі Вищого Адміністративного суду України від 30 вересня 2010 року по справі К-23942/10.
Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідачем винесено передчасно, оскільки воно повинно було бути винесене лише в разі невиконання позивачем протягом 30 діб вимог припису.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 980874 від 29.09.2010 р. (а.с.2).
Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 159 -163 КАС України, суд,
Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 108 від 21 жовтня 2010 року.
Присудити фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30.11.2010 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна