"11" березня 2025 р. Справа № 596/640/24
Провадження № 1-кп/596/42/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин, кримінальне провадження №12024211140000039, внесене в ЄРДР від 15 березня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гусятин, Гусятинського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня, розлученого, тимчасово не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року у справі №596/212/23 провадження №3/596/533/2023, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Незважаючи на зазначену постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року, з якою ОСОБА_4 у встановлений Законом порядку був ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.
Так, 15.03.2024 близько 09 годині 25 хвилин, ОСОБА_4 керував вантажним автомобілем марки «Renault Magnum 420» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вулиці Шевченка, в смт. Гусятин, Чортківського району Тернопільської області, з метою завантаження будівельних матеріалів для подальшого доставлення їх в м. Зборів, Тернопільського району Тернопільської області. Однак під час руху був виявлений та зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
Вказаними діями ОСОБА_4 умисно не виконав рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області, що набрали законної сили, а саме, постанову суду від 26 червня 2023 року по справі №596/212/23, якою він був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред'явленого обвинувачення і щиро розкаявся у вчиненому, вважав недоцільним досліджувати письмові докази, а також свідків в кримінальному провадженні.
Суду пояснив, що точної дати він не пам'ятає на нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, а постановою суду від 26 червня 2023 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 15 березня 2024 року на вулиці Шевченка він керував транспортним засобом «Renault Magnum 420» і його зупинили працівники поліції. Щиро кається у вчиненому, просить його суворо не карати, більше подібного не повториться.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, як таких, що ніким не оспорюються, окрім допиту обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особи ОСОБА_4 матеріалів.
Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 на підставі належних, достатніх даних (доказів) у справі, дії якої підлягають кваліфікації за ч.1 ст.382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради не перебуває.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, що ніде не працює, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч.1 ст. 382 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Враховуючи позицію сторони обвинувачення, а також особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Дане покарання обвинуваченому відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
У кримінальному провадженні збитки не завдано.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 370-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази після вступу вироку в законну силу:
- два оптичні диски із серійними номерами (навколо отвору) MFP670ВК220004373, MFP670ВК220004344 з відеозаписами з нагрудної службової відеокамери - залишити в матеріалах кримінального провадження. Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_5