Справа № 595/342/25
Провадження № 3/595/156/2025
11.03.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, до адміністративної відповідальності притягалася протягом року,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
25 лютого 2025 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри ОСОБА_2 , в ході якого обзивала її різними образливими та нецензурними словами, шарпала за верхній одяг, через що остання переживала за своє життя та здоров'я, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи. Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 620592 від 03 березня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 була повідомлена про те, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 11 березня 2025 року в Бучацькому районному суді, що підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження. Про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Як передбачено пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена наступними доказами, що містяться у матеріалах адміністративної справи:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 620592 від 03 березня 2025 року;
- рапорті т.в.о заступника начальника відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП Підкови М.Я. від 25 лютого 2025 року;
- протоколі про прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства від 03 березня 2025 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_2 від 25 лютого 2025 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року;
- постанові Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. (постанова суду набрала законної сили 26 серпня 2024 року).
За даних обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, які виразились у вчиненні нею повторно протягом року психологічного насильства щодо сестри ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучена характеристика № 15-09/16-30 від 03 березня 2025 року, видана Передмістянським старостинським округом Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області, згідно якої ОСОБА_1 по місцю проживання в с. Передмістя Чортківського району характеризується позитивно.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого, особу, що притягується до відповідальності, ступінь її вини, вважаю, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт, передбачених санкцією ч. 3ст. 173-2 КУпАП, що є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових адміністративних порушень.
Також, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Враховуючи оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, вважаю, що відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, 173-2 ч. 3, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винеення постанови.
Суддя Л. І. Созанська