Справа № 489/1648/25
Провадження №2/489/1617/25
про передачу справи до іншого суду
11 березня 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним розпорядженням державного органу,
встановив:
09.03.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Самуляка М.Ю. звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва через «Електронний суд» з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним розпорядженням державного органу.
Свої вимоги мотивував тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області 11.03.2020 видано наказ № 5155/0/14/20-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», що була у постійному користуванні ФГ «Селянське (фермерське) господарство «Спутнік». Вказаний наказ скасовано рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.098.2022 у справі № 915/1216/21. А саме судом скасовано наказ відповідача №5155/0/14-20-СГ від 11.03.2020 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою». Визнано за ФГ «Селянське (фермерське) господарство «Спутнік» право постійного користування на земельну ділянку площею 50,00 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Зеленоярської сільської ради, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім'я ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 1-МК №003890 від 29.07.1997, на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації № 98 від 14.04.1997.
Однак до скасування цього наказу судами наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 6097/0/14-20-СГ від 23.03.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення» 25 особам були затверджені проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надано у власність земельну ділянку загальною площею 50,0 га, по 2 га кожному, яка раніше перебувала у постійному користуванні ФГ «Селянське (фермерське) господарство «Спутнік». Всі земельні ділянки по 2 га, власниками яких формально стали 25 осіб, за договорами купівлі-продажу були відчужені позивачу ОСОБА_1 . В свою чергу, позивач у квітні 2020 року знову звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, і відповідним наказом всі 25 земельних ділянок, власником яких він став, об'єднано в одну земельну ділянку, розміром в 50 гектарів та їй присвоєно кадастровий номер 4822781500:10:000:0342.
Але рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04.12.2023, ухваленим за позовом СФГ «Спутнік» до позивача та СФГ «Отава», у справі № 475/379/22, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції з урахуванням рішення господарського суду, яким скасовано наказ Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.03.2020 № 5155/0/14/20-СГ витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, яка розташована на території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області та передано у її користування СФГ «Спутнік»; скасовано державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, вчинену державним реєстратором Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Т.М. 10.04.2020 (номер запису про право власності 36263058). Скасовано державну реєстрацію договору Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 у розмірі 50 га між ОСОБА_1 та СФГ «Отава», проведену державним реєстратором Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області Тарасенко А.Є. 23.04.2020 (номер запису про інше речове право 36351923; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення судів у справі №475/379/22 мотивовані тим, що спірна земельна ділянка, власником якої був позивач, є тією ж земельною ділянкою, що була передана у постійне користування ОСОБА_2 розпорядженням Доманівської районної державної адміністрації Доманівського району Миколаївської області від 14.04.1997. Суди прийшли до висновку, що земельна ділянка вибула із законного володіння СФГ «Спутнік» та була надана ГУ Держгеокадастру у власність іншим особам з порушенням норм чинного законодавства, зокрема частини п'ятої статті 116 ЗК України, та поза межами його повноважень, визначених частиною четвертою статті 122 ЗК України.
Посилаючись на те, що станом на день подачі позову рішення у справі №475/379/22 виконане у повному обсязі, позивач втратив право власності на вищевказану земельну ділянку, яку він добросовісно придбав за договорами купівлі-продажу, вважає, що винесенням незаконного наказу Держгеокадастром у Миколаївській області йому заподіяна матеріальна шкода, яку він оцінює у розмірі 2 983 180,00 грн., що підтверджується висновком експертизи, на яку він витратив 4 800,00 грн. В обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. позивач посилається на те, що не лише втратив земельну ділянку, а й впевненість у захищеності своїх прав та законності дій державних органів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд: стягнути з Державної казначейської служби України на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 2 983 180,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн. та витрати на проведення експертизи з оцінки земельної ділянки у розмірі 4 800,00грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі головуюча дійшла наступного.
Частиною першою статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК (у редакції ЦПК 2004 року). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Окрім того, відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07..02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Оскільки у даній справі ставиться вимога щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з протиправними діями відповідача (Держгеокадастру) що стосується видачі незаконного наказу щодо земельної ділянки (нерухомого майна), тобто спір у даній справі виник із приводу нерухомого майна, а тому правила територіальної юрисдикції на вказані правовідносини не поширюються.
У даному випадку вимоги позивача до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди є похідними від вимог щодо позбавлення позивача права власності на земельну ділянку, що сталося в результаті винесення Держгеокадастром у Миколаївській області незаконного наказу, а отже спірні правовідносини випливають із відносин щодо позбавлення позивача права власності на земельну ділянку. Сам позивач, обґрунтовуючи розмір заподіяної йому матеріальної шкоди, посилається на оцінку земельної ділянки, право власності на яку він втратив через незаконне рішення відповідача.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 розташована на території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.
Статтею 30 ЦПК визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (частина 1 статті 30 ЦПК) є більш широким, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно». А тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Враховуючи викладене, позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у цій справі має пред'являтися за місцем знаходження майна - земельної ділянки, розташованої на території Доманівського району Миколаївської області, за правилами виключної підсудності, за місцем заподіяння такої шкоди, а тому справа не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що вказаний позов, у відповідності до виключної підсудності цивільних справ даної категорії, повинен розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна, він підлягає передачі за територіальною підсудністю до Доманівського районного суду Миколаївської області.
Керуючись статтями 30, 31 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним розпорядженням державного органу - передати на розгляд Доманівського районного суду Миколаївської області за територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 11.03.2025.
Суддя Г.А. Микульшина