Справа № 944/3613/24
Провадження №2/944/466/25
(ЗАОЧНЕ)
11.03.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Матвіїва І.М.
з участю секретаря судового засідання Леньо Б.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин -Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ «ФК«Марин-Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2019 між АТ «Кредобанк» та відповідачем укладено кредитний договір №CL-214019.
08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» право вимоги за договором позики №CL-214019 від 16.08.2019.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 08.11.2023 становить 126459,64 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту (строкова) 18613,36 грн; суми заборгованості за тілом кредиту (прострочена) - 66691,40 грн; суми заборгованості за відсотками (строкова) 2761,29 грн; суми заборгованості за відсотками (прострочена) 38393,59 грн. Станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитним договором №CL-214019 від 16.08.2019, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 1 заборгованість в розмірі 126459,64 грн за вищевказаним кредитним договором, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.
На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.03.2025 , є дата складення повного судового рішення 11.03.2025.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-214019. Договір укладено в письмовій формі та власноруч підписано відповідачем.
Пунктом 2.1 договору визначена сума кредиту 130000,00 грн, який надається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1 договору). Дата видачі кредиту 16.08.2019 (п. 2.2 договору).
Кредит надається строком на 54 місяці терміном до 15.02.2024 (п. 2.3 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35% річних. Пунктом 4.5 договору визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 41,19% річних.
Відповідно до п.6.2 договору позичальник здійснює погашення за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів.
08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав забезпечувальними договорами від 08.11.2023, ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набуло права грошової вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-214019 в розмірі 126459,64 грн.
Загальний розмір заборгованості згідно з розрахунком заборгованості за період з 16.08.2019 по 08.11.2023 за кредитним договором №CL-214019 від 16.08.2019 станом на 08.11.2023 становить 126459,64 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту (строкова) 18613,36 грн; суми заборгованості за тілом кредиту (прострочена) - 66691,40 грн; суми заборгованості за відсотками (строкова) 2761,29 грн; суми заборгованості за відсотками (прострочена) 38393,59 гривень.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
30.01.2024 на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні, яка залишена позичальником поза увагою.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-214019 від 16.08.2019.
Отже, судом було встановлено, що до ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
В подальшому, 12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 було змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» на ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс».
Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.
Згідно зі ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що відповідачем порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та відсотками за користування кредитом, внаслідок чого утворився борг перед позивачем у зазначеній сумі. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовились від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов'язань, а відтак суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн на користь позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Альховською І.Б. надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №01/04/24 від 01.04.2024 та Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024, відповідно до яких загальна вартість професійної правничої (правової) допомоги становить 6000,00 грн.
Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, їх необхідністю для постановлення судового рішення, написання позовної заяви здійснено на стандартному бланку у аналогічний категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин -Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин -Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс») заборгованість за кредитним договором CL-214019 від 16.08.2019 в розмірі 126459,64 (сто двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин -Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс») судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин -Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс») витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.03.2025.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс»), код ЄДРПОУ - 43231894, місце знаходження 79026, вул.Академіка Лазаренка Є., буд.4, каб. 4, м.Львів.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М.Матвіїв