Справа № 466/3832/24
28 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Васинчик М.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
08.04.2024 року, позивач, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, від 29.03.2024 року, Серії ЕНА № 1771069 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги мотивує тим, що 29.03.2024 року відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 29.03.2024 року серії ЕНА №1771069.
В постанові зазначено, що 29.03.2024р. , о 09год. 28 хв., в м. Львові, по вул. Б. Хмельницького, 251, водій, ОСОБА_1 , керуючи т/з Mitsubishi Lancer , д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у смузі для маршрутних засобів в населеному пункті м. Львові.
Із зазначеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, винесеною з порушенням права на захист, без належних та допустим доказів, та є такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
29.03.2024 року, ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lancer реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався вул. Б. Хмельницького у м. Львові в напрямку м. Львова, а саме з виїзду с. Малехів. Проїхавши перехрестя вул. Грінченка - Б. Хмельницького, він побачив, у дзеркалі заднього виду службовий автомобіль патрульної поліції з ввімкнутими червоним проблисковими маячками, який наказував йому здійснити зупинку. Після зупинки транспортного засобу, до нього підійшов працівник патрульної поліції , представився і повідомив, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а саме рух у смузі для маршрутних транспортних засобів. Після перевірки наданих посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, працівник поліції став розглядати адміністративну справу на місці, та став роз'яснювати йому права. Зокрема, право заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи. Роса Т.В. вирішив скористатись допомогою адвоката, та заявив про це клопотання. Враховуючи, що останній не зміг додзвонитись до адвоката, попросив працівника поліції надати адвоката з безоплатної правової допомоги. Проте у клопотанні на безоплатну правову допомогу йому було відмовлено. Після цього, Роса Т.В. заявив друге клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, щоб мати можливість знайти адвоката та укласти договір на правову допомогу. Але працівник поліції відмовив у вищезазначених клопотаннях, зазначивши , що відсутність адвоката не вагома причина для перенесення розгляду справи. Відтак, такими діями працівник поліції порушив право позивача на захист при розгляді адміністративної справи.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.05.2024 року, представник відповідача позовні вимоги заперечує та просить відмовити у їх задоволенні . Зазначає, що оскаржуваною постановою серії ЕНА №1771069 від 29.03.2024 року , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Порушення полягає у тому, що позивач , 29.03.2024р., о 09год. 28 хв., в м. Львові, по вул. Б. Хмельницкього,251, керуючи т/з Mitsubishi Lancer , д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у смузі для маршрутних засобів в населеному пункті - м. Львові.
Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України.
В результаті позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, винесено постанову серії ЕНА №1771069 від 29.03.2024 року та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.
Згідно з п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Частина 3 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено ПДР України. Згідно ст. 14 Закону У країни «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ПДР України інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Знак 5.11, згідно із ПДР України, є інформаційно-вказівним знаком, який застосовується для позначення смуги, що призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Відповідно до п. 17.1 ПДР України на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУПА ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 (далі - Інструкція №1395) розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Посилаючись на статті 278, 279 КУпАП та Інструкцію №1395 було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення. Поліцейським Управління було з'ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи. Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395, з дотриманням вимог пункту 9, а саме - було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов'язками.
Відтак, твердження позивача щодо порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, вважають необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами. Отже, інспектором Управління до позивача застосовано застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Дане стягнення вважають застосоване в чіткій відповідності букві закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим позивачем та і іншими особами.
Адміністративній справі присвоєно номер №466/3832/24 та на підставі положень ст. ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву встановлено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 року матеріали справи, передано для розгляду судді Донченку Ю.В.
У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.2024 року про відставку судді ОСОБА_2 , суддя виключений зі штату Шевченківського районного суду м. Львова.
На підставі Розпорядження заступника керівника апарату «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року справу № 466/3832/24 передано для розгляду судді Зимі І.Є.
Учасники справи в судове засідання повторно не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи обізнаність учасників про судовий розгляд справи, обмежені строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутності сторін по справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та проводити розгляд справи без його участі.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
На підставі ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 (далі - Інструкція №1395) розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до п. 1.3.Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судом встановлено, що 29.03.2024 року відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 29.03.2024 року, серії ЕНА №1771069. В постанові зазначено, що 29.03.2024р. , о 09год. 28 хв., в м. Львові, по вул. Б. Хмельницкього,251, водій, ОСОБА_1 керуючи т/з Mitsubishi Lancer , д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у смузі для маршрутних засобів в населеному пункті м. Львові.
Згідно із ч.3 ст.122 КУАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою адміністративну відповідальність.
У ст.2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
За приписами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За вимогами п.17.1 ПДР України На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Відповідно до п.5.11 розділу 33 ПДР України "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів". Смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він установлений. Якщо знак установлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху.
На вимогу працівника поліції позивач, як особа, яка знаходилась за кермом вказаного транспортного засобу, пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб. З матеріалів справи не вбачається, факт не згоди ОСОБА_1 з інкримінованим йому правопорушенням, а саме рух в смузі для маршрутних транспортних засобів.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В позові позивач стверджує, що при розгляді справи було грубо порушено його права, передбачені чинним законодавством України, однак такі не підтвердженні в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено в межах санкції, передбаченої за ч.3 ст.122 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.
Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Посилання позивача на те, що його права порушені незабезпеченням можливості скористатись правовою допомогою, судом не беруться до уваги, оскільки в ході розмови із інспектором патрульної поліції , позивач не вживав заходів для виклику адвоката для участі в розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а лише намагався відкласти розгляд такого питання.
За наведених обставин, суд вважає, що інспектор патрульної поліції врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, правомірно виніс постанову та наклав на позивача адміністративне стягнення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 77, 241, 244, 246, 251, 268, 271, 286 КАС України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення, безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 10.03.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя І. Є. Зима