< Список >
18 листопада 2010 року Справа № 2а-3885/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 15-15 год. адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, 27436, АДРЕСА_1
відповідача: Територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області, 25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2
про скасування постанови,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
позивача -ОСОБА_1,
представників:
позивача -ОСОБА_2,
відповідача -Шевчука В.В.,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №016768 від 14.10.2010 р., якою відносно ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1 700,00 грн. за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме -надання послуг з перевезення вантажів без оформлення ліцензійної картки.
Позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі акту №064547 від 05.10.2010 р., де зазначено, що ОСОБА_1 здійснював надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах згідно товарно-транспортної накладної №3/10 від 05.10.2010 р. вантажовідправник та вантажоодержувач ПП «Компанія Юрас», вантаж -кукурудза, без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме -ліцензійної картки на тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_2.
Позивач вважає, що висновки перевіряючих не відповідають дійсним обставинам, оскільки у нього в наявності була належним чином оформлена ліцензійна картка серії НОМЕР_3, зі строком дії з 22 серпня 2007 р. по 21 серпня 2012 р. Позивач зазначає, що строк дії ліцензійної картки не пов'язаний з строком дії реєстраційного талону на автомобіль, оскільки при видачі йому ліцензійної картки зі строком дії до 21.08.2012 р. було відомо, що реєстраційний талон на автомобіль дійсний до 14.04.2009 р.
Відповідачем подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що в ліцензійній картці зазначений номер тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_4 замість реєстраційного талону серії НОМЕР_2, який був наданий позивачем під час перевірки державним інспекторам. Відповідач вважає, що позивачем допущено порушення вимог ст.ст.48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому відносно нього правомірно застосовано штраф у розмірі 1 700,00 грн.
В судове засідання з'явилися позивач та представник позивача, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених в запереченні.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 24.11.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.07.1997 р. Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_5 (а.с.23).
22.08.2007 р. Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті ОСОБА_1 видано ліцензію серії НОМЕР_6 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) з дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення вантажів, строком дії до 21.08.2012 р. (а.с.13, 34).
На підставі даної ліцензії видана ліцензійна картка серії НОМЕР_3, де зазначено дані про ліцензіата, транспортний засіб, дозволений вид робіт, строк дії ліцензійної картки -з 22.08.2007 р. по 21.08.2012 р., а також номер тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 (а.с.9, 32).
В судовому засіданні встановлено, що 26.05.2009 р. позивачем одержано новий тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб НОМЕР_2 (а.с.11, 35).
05.05.2010 р. посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, який використовує ОСОБА_1, виявлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягало у здійсненні вантажних перевезень на договірних умовах без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме -недійсної ліцензійної картки, оскільки номер наявного під час перевірки тимчасового реєстраційний талону серії НОМЕР_2 не відповідав номеру тимчасового реєстраційний талону, зазначеного в ліцензійній картці, про що складено акт №64547 від 05.10.2010 р. (а.с.30).
Територіальним управлінням Головної держаної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області листом повідомлено позивача про час та місце розгляду справи, який позивач отримав під підпис (а.с.31).
За наслідками розгляду акту перевірки,14 жовтня 2010 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області Кукуленко О.В. винесено постанову №016768 про застосування фінансових санкцій відносно ОСОБА_1 у розмірі 1 700,00 грн. (а.с.7, 33), яку позивач отримав 14.10.2010 р., що підтверджується підписом (а.с.33).
Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі. Згідно п.4 вказаного Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Частиною третьою зазначеної статті визначено, що документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
- для автомобільного перевізника -ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п.1.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.2010 р. №514 (далі -Положення) ліцензійна картка -документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі -ліцензія).
Згідно п. 1.5 Положення ліцензійні картки оформлюються на власні автотранспортні засоби або автотранспортні засоби, що використовуються на інших законних підставах та якими будуть надаватися послуги з перевезення пасажирів і вантажів.
Пунктом 3.1 Положення визначено, що ліцензійні картки оформлюються згідно з документами, що додаються заявником до заяви про видачу ліцензії, та в терміни, передбачені для видачі ліцензії.
У відповідності до п. 3.2 Положення ліцензійні картки є недійсними, зокрема, у разі змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах.
Пунктом 3.4 Положення визначено, що недійсна ліцензійна картка (крім втраченої ліцензійної картки) підлягає обов'язковому поверненню до органу ліцензування або відповідного територіального управління за місцем її отримання для здійснення відмітки про недійсність такої ліцензійної картки, а тому суд вважає наявним у особи обов'язок повернення ліцензійної картки до органу ліцензування у випадку її недійсності.
Згідно п. 3.5 Положення, начальник Головавтотрансінспекції, або начальник відповідного територіального управління, або особи, які їх заміщують, на зворотному боці ліцензійної картки проставляють відмітку «недійсна»та скріплюють її своїм підписом і гербовою печаткою органу ліцензування або відповідного територіального управління.
Відповідно до п. 3.6 Положення, у разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, оформлюються нові ліцензійні картки.
Суд приходить до висновку, що після отримання нового реєстраційного документу на транспортний засіб 26.05.2009 р. НОМЕР_2, позивачу необхідно було звернутися до органу ліцензування із заявою про оформлення нової ліцензійної картки.
Доказів звернення ОСОБА_1 до органу ліцензування з відповідною заявою, станом на 05.10.2010р., як і доказів оформлення нової ліцензійної картки на транспортний засіб марки КАМАЗ 5320 (державний номерний знак: НОМЕР_1), суду не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт здійснення позивачем вантажних перевезень на договірних умовах без належно оформленої ліцензійної картки, що є порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Дата виготовлення повного тексту постанови -24 листопада 2010 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан