ЄУНСС: 453/265/25
НП: 3/453/170/25
іменем України
11 березня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , та особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, - ОСОБА_2 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Погар Сколівського району Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх та/чи непрацездатних осіб не має, непрацюючого, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 23.01.2025 року близько 17:30 год., повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, перебуваючи за місцем свого з дружиною ОСОБА_2 проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинив відносно останньої домашнє насильство, а саме вчинив дії психологічного характеру, котрі виразилися у висловлюваннях образливими словами та викрикуванні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою та позбавленні майна, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання з'явився, після ознайомлення із своїми правами й обов'язками, визначеними у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні вищевказаного домашнього насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 визнав, вказав, що в той день дійсно мала місце сварка з приводу їх спільного побуту, в ході цієї сварки, очевидно, він вийшов з себе, при цьому він виражався нецензурно лайкою, голосно кричав в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , погрожував їй, а тому усвідомлює, що дійсно була завдана школа її психічному здоров'ю. Щиро розкаюється у скоєному.
ОСОБА_2 , яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, будучи належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання з'явилася, із своїми правами, визначеними у ст. 269 КУпАП, була обізнаною, після чого надала пояснення, згідно з якими підтвердила усе наведене у протоколі про адміністративне правопорушення відносно її чоловіка ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вказала, що такі дії чоловіка є не поодинокими, більше того, він уже неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного домашнього насильства щодо неї. Просила притягнути його адміністративної відповідальності відповідно до закону та підтвердила, що описаними діями чоловіка їй дійсно було заподіяна шкода, а саме її психічному здоров'ю.
Суддя, заслухавши присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з вчиненням домашнього насильства, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчиненого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Своєю чергою, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо недопущення насильства.
Статтями 21 та 24 Конституції України регламентовано, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
За змістом пунктів 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, наведених вище вимог законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у розумінні приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
-протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ВАД № 390752, котрий складений 03.02.2025 року поліцейським офіцером громади СВзГ ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області майором поліції Зиничем А.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-заявою ОСОБА_2 , зареєстрованою у ЖЄО 23.01.2025 року за вх. № 672, в котрій вона просила притягнути до відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , який того дня ввечері за місцем їх проживання чинив щодо неї психологічне домашнє насильство;
-поясненнями ОСОБА_2 , наданими нею 11.03.2025 року безпосередньо під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення з приводу обставин, котрі були викладені у вищевказаних заяві та протоколі про адміністративне правопорушення, з приводу вчинення її чоловіком ОСОБА_1 по відношенню до неї домашнього насильства психологічного характеру;
-поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним 11.03.2025 року безпосередньо під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення з приводу обставин, котрі були викладені його дружиною ОСОБА_2 у вищевказаній заяві, а також обставин, котрі були викладені та протоколі про адміністративне правопорушення, з приводу вчинення ним по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру;
-формою оцінки ризиків домашнього насильства, заповненою 23.01.2025 року поліцейським офіцером громади СВзГ ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області майором поліції Зиничем А.В. відносно ОСОБА_1 як кривдника по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 ;
-копією постанови судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я., винесеної 15.11.2024 року у справі за єдиним унікальним номером 453/1556/24 та номером провадження 3/453/763/24, котра 26.11.2024 року набрала законної сили, та котрою ОСОБА_3 було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді сплати штрафу у розмірі 340 грн..
Відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого у ч. 1 цієї статті, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, вчинив домашнє насильство, тобто умисне діяння психологічного характеру, внаслідок чого була заподіяна шкоду психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 ..
При накладені адміністративного стягнення на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 34 цього Кодексу обставин, які пом'якшують відповідальність останнього, як і не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, який притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, на її відповідне прохання про це.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання для сплати штрафу та справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН