16 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-5279/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Сподінової А.М.,
за участю:
представника позивача - Ніколаєвої Г.Є. (довіреність від 11.01.2010 №106/01);
відповідача - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 від 05.02.2008)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжя
про стягнення заборгованості
У липні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі - УПФУ у Жовтневому районі, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) із позовом про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 15 507,39грн. Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон №1058) та зазначає, що відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків у розмірі 15 507,39грн., яку у добровільному порядку не сплатив.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідача у судовому засіданні визнав наявність у нього заборгованості зі сплати страхових внесків та просив суд відстрочити стягнення заборгованості, у зв'язку із тим, що на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, накладений арешт.
На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом установлені наступні обставини.
ФОП ОСОБА_2, відповідно до Закону № 1058 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України та зареєстрований в УПФУ у Жовтневому районі за №08/11-1629.
Згідно із розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік, відповідач самостійно визначив суму страхових внесків у розмірі 15 507,39грн., що підлягала перерахуванню до Пенсійного фонду України.
Відповідно до розрахунку УПФУ у Жовтневому районі відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 15 507,39грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку суми страхових внесків, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно із Законом № 1058, органи Пенсійного фонду України наділені правом звернення до суду з позовом про стягненням заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені.
У відповідності до ст. 1 Закону № 1058, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 5 Закону № 1058 порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками визначається виключно цим Законом.
Відповідно до ст. 14 та ст. 15 Закону № 1058, страхувальниками та, відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,- профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський, податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також; незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати (п. 6 ст. 19 Закону № 1058).
У відповідності до п. 6 ст.20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Тобто, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки в повному обсязі, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно визначив суму страхових внесків, яка підлягає перерахуванню до Пенсійного фонду України, яку у добровільному порядку не сплатив.
Крім того, у судовому засіданні відповідач визнав наявність у нього заборгованості та просив суд розстрочити йому виплату страхових внесків. Указане клопотання судом не задовольняється, оскільки у відповідності до ст.263 КАС України, питання про розстрочення виконання судового рішення вирішується на етапі виконавчого провадження.
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 15 507,39грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сім грн. 39коп.) на користь Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя. Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.С.Янюк