22 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-5822/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Сподінової А.М..,
за участю:
представника проекратури Маркова І.О. (посвідчення від 11.07.2010№80);
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області
про стягнення заборгованості
У липні 2010 року Бердянський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Бердянська ОДПІ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 602,96грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначає, що відповідач має заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 602,96грн. Заборгованість виникла на підставі рішень Бердянської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2010 №0000722370, від 02.03.2010 №0000732370, від 25.03.2010 №0001562370, від 25.03.2010 №0001572370, прийнятих у зв'язку із порушенням відповідачем приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Сума фінансових санкцій відповідачем не погашена. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 3 602,96грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 08.09.2010 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, судом встановлені наступні обставини.
Посадовими особами Бердянської ОДПІ проведена перевірка господарської одиниці - магазину, який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу. За результатами перевірки був складений акт перевірки від 18.02.2010 №0053/08/22/23/НОМЕР_1 за дотриманням суб'єктами рядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Акт від 18.02.2010), у якому зафіксовані порушення відповідачем п.п. 1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме:
не використання реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та розрахункової книжки;
не проведення через РРО сума коштів у розмірі 71,00грн., отримані від реалізації товару;
відсутня книга обліку доходів та витрат;
відсутній торговий патент.
Указаний акт підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.
На підставі висновків акту та з урахуванням виявлених порушень Бердянською ОДПІ винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2010 №0000722370 (застосовано 1 005,80грн. штрафних санкцій), від 02.03.2010 №0000732370 (застосовано 9,86грн. штрафних санкцій.)
Указані рішення надсилались відповідачу поштою та отримані останнім 05.03.2010, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №1791098.
Посадовими особами Бердянської ОДПІ проведена перевірка господарської одиниці - магазину, який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу. За результатами перевірки був складений акт перевірки від 15.03.2010 №0101/08/22/23/НОМЕР_1 за дотриманням суб'єктами порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Акт від 15.03.2010), у якому зафіксовані порушення відповідачем п.п. 1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме:
не роздрукування розрахункового документу;
на місці проведення розрахунків відсутній РРО, книга обліку розрахункових операцій;
відсутня книга обліку доходів та витрат;
відсутній торговий патент.
На підставі висновків акту та з урахуванням виявлених порушень Бердянською ОДПІ винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від від 25.03.2010 №0001562370, (застосовано 2 277,00грн. штрафних санкцій), від 25.03.2010 №0001572370 (застосовано 256,44грн. штрафних санкцій.)
Указані рішення надсилались відповідачу поштою та отримані останнім 29.03.2010, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №1820184.
У судовому чи адміністративному порядку рішення не оскаржувались, проте сума фінансових санкцій у добровільному порядку не сплачена.
У зв'язку із несплатою відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій прокурор звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності до ст. 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема,звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи,невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Як свідчать приписи ст. 60 КАС України, прокурор, у випадках, встановлених законом, може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Діяльність органів державної податкової служби та її повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ).
Згідно з п. 4 ст. 10 Закону №509-XII на Державну податкову інспекцію покладені функції контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з приписами ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);
вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п. 12).
За порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст.ст. 17, 22 цього Закону.
Так, п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Відповідно до приписів ст.21 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту акту від 18.02.2010 та від 15.03.2010 вбачається, що відповідачем порушені приписи п.п 1,12 Закону №265/95-ВР, а тому позивачем правомірно прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2010 №0000722370 та 25.03.2010 №0001562370, якими до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1 055,80грн. та 2 277,00грн.
Статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів господарської діяльності» від 23.03.1996 №98/96-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність, зокрема, за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Зі змісту актів від 18.02.2010 та від 15.03.2010 вбачається, що торговий патент у відповідача був відсутній, а тому позивачем правомірно та у відповідності до приписів Закону №98/96 винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2010 №0000732370 та від 25.03.2010 №0001572370 та застосовані штрафні санкції, відповідно у розмірі 9,86грн. та 256,44грн.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач проти виявлених порушень не заперечив, про що свідчить підпис останнього у. п.4.1 актів від 18.02.2010 та від 15.03.2010. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем у адміністративному та судовому порядку не оскаржувались, а отже є узгодженними, проте сума застосованих санкцій у добровільному порядку не сплачена.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати фінансових санкцій не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 3 602,00грн. (три тисячі шістсот дві грн. 00 коп.). Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.С. Янюк