Справа № 535/1968/22
Провадження № 6/535/4/25
10 березня 2025 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Мальцева С.О., секретар судового засідання Білик Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-ще. Котельва подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Владислава Вадимовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами , -
30.12.2024 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Владислава Вадимовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в якому посилаючись на ст.ст.1, 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст. 258-260, 353, 354, 443 ЦПК України просив
1. Визначити частку в праві власності боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2006 року випуску, заресстрований 11.01.2019 року за його дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким вони спільно володіють;
2. Визначити частку в праві власності боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на транспортний засіб HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску, зареєстрований 22.12.2018 за його дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким вони спільно володіють.
Державним виконавцем подання мотивовано тим, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває відкрите 03.09.2024 виконавче провадження за № 75943377 на підставі виконання рішення суду за виконавчим листом № 535/1968/22, виданий 13.06.2024 Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 392 657,68 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Також, зазначено, що на момент звернення до суду з цим поданням сукупний розмір заборгованості за виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору та витрат за виконавчим провадженням складає 455 979,20 грн.
Під час примусового виконання рішення у боржника не виявлено коштів та майна для задоволення у повному обсязі вимог стягувача за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.03.1995 року , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00048506493 від 17.12.2024.
Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/13-8979-2024 від 09.10.2024, наданої на запити державного виконавця № 107251 та №107214 від 04.09.2024 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування її в шлюбі з боржником, зареєстровано транспортні засоби:
11.01.2019- TOYOTA LAND CRUZER PRADO, 2006 року випуску;
22.12.2018 - HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску.
Отже, визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
Розгляд даного подання призначено на 12.02.2025 року, про що суд повідомив учасників справи, але його було відкладено на 10.03.2025 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у частині щорічноі основної відпустки з 10.02.2025 року по 14.02.2025 року , що підтверджується витягом з наказу від 24.01.2025 року № 02-ос-в/с (а.с. 27).
У судове засідання 10.03.2025 року учасники не з'явились.
Представник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в зал судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд подання за їх відсутності.
Стягувач ОСОБА_3 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Боржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сідько С.І., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру від 12.02.2025 року у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, але надали письмову заяву від 10.03.2025 року, у якій просять розгляд даного подання провести без їхньої участі. Також надали 10.03.2025 року письмові заперечення на подання, у якому просили головному державному виконавцю Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман Владиславу Вадимовичу, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_2 про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами відмовити в повному обсязі, мотивуючи що керуючись чинним законодавством та у зв'язку з відсутністю згоди заінтересованої особи по справі на визначення частки боржника у спільному майні вважають, що питання про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 в майні, яким він володіє спільно з іншою особою, має розглядатися за правилами позовного провадження.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялась за місцем реєстрації. Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою.
За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 443 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності учасників процесу, які не прибули в судове засідання.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває відкрите 03.09.2024 виконавче провадження за № 75943377 на підставі виконання рішення суду за виконавчим листом № 535/1968/22, виданий 13.06.2024 Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 392 657,68 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Також, зазначено, що на момент звернення до суду з цим поданням сукупний розмір заборгованості за виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору та витрат за виконавчим провадженням складає 455 979,20 грн.
Під час примусового виконання рішення у боржника не виявлено коштів та майна для задоволення у повному обсязі вимог стягувача за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.03.1995 року , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00048506493 від 17.12.2024.
Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/13-8979-2024 від 09.10.2024, наданої на запити державного виконавця № 107251 та №107214 від 04.09.2024 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування її в шлюбі з боржником, зареєстровано транспортні засоби:
11.01.2019- TOYOTA LAND CRUZER PRADO, 2006 року випуску;
22.12.2018 - HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску.
Отже, визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
25 березня 2024 року Котелевським районним судом Полтавської області було прийнято заочне рішення у справі № 535/1968/22 за позовом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ПАТ «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», ЄДРПОУ 13490997 про стягнення заборгованості внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завданої кримінальним правопорушенням, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 392 657,68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Оскільки боржник не знав про існування судового процесу та не був повідомлений про дату проведення вказаного судового засідання, тому що в період розгляду цивільної справи №535/1968/22 (провадження №2/535/43/24) ОСОБА_1 перебував по за межами України, про прийняте Котелевським районним судом Полтавської області заочне рішення у справі №535/1968/22 від 25.03.2024 йому стало відомо лише 03.09.2024 року, коли вже було відкрите виконавче провадження № АСВП: 75943377.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 було подано заяву про перегляд заочного рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 25.03.2024 №535/1968/22, якою просить скасувати зазначене судове рішення.
Наразі у провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №535/1968/22 (провадження № 2-п/535/1/25) з розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду від 25.03.2024 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення заборгованості внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завданої кримінальним правопорушенням.
Щодо майна, на яке посилається державний виконавець у поданні :
Власником рухомого майна TOYOTA LAND CRUZER PRADO, 2006 року випуску, та HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску, є лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки оформлені та зареєстровані автомобілі саме на ОСОБА_2 .
Автомобіль HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску, повністю знищений, що підтверджується повідомленням про пошкоджене або втрачене нерухоме майно, що додається, у зв'язку з чим не може бути об'єктом поділу майна.
Відповідно до ст.1 Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилом ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Частиною 1 ст. 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
За ч.2 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважаєтся, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до вимог статті 71 СК України, згідно з якою поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно з статтею 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 ЦК України.
Згідно з положеннями статті 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Вимоги подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Владислава Вадимовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
За змістом ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений ст. 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Статтею 370 ЦК України також встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 10,11 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Розділом VII Закону України «Про виконавчепровадження» врегульовано порядок звернення стягнення на майно боржника, зокрема частиною 4 статті 50 визначено, що у разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Тобто вказаною нормою ЦПК України передбачено лише право державного чи приватного виконавця на звернення до суду із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а не із зверненням до суду з поданням про виділення в натурі майна боржника. Отже, положеннями ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено повноважень державного чи приватного виконавця на звернення до суду із поданням про виділення в натурі майна боржника, яким він володіє спільно з іншими особами.
При вирішенні питання про виділ частки майна суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст.443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки в майні, що не є по суті його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій тільки визначається конкретне майно, що підлягає саме виділу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) міститься висновок про те, що «поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена». Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яке може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Вказане узгоджується і з позицією Верховного Суду що викладене в Постанові від 26 березня 2020 року у справа № 349/1878/14-ц.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із наданих документів вбачається, що власником рухомого майна TOYOTA LAND CRUZER PRADO, 2006 року випуску, та HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску, є лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки оформлені та зареєстровані автомобілі саме на ОСОБА_2 . При цьому, з наданої довідки неможливо встановити чи являється вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, чи належить їй одноособово ( дарування, придбання за час шлюбу, але за особисті кошти ). Тобто судом не установлено що це рухоме майно є спільним сумісним .
Якщо виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18).
Відсутність згоди третьої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не може бути вирішений у даній справі. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження.
Інше рухоме майно - Автомобіль HYUNDAI SONATA, 2011 року випуску, повністю знищений, що підтверджується повідомленням про пошкоджене або втрачене нерухоме майно, що додається, у зв'язку з чим не може бути об'єктом поділу майна.
За таких обставин, враховуючи, що неможливо встановити чи являється вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, чи належить ОСОБА_2 одноособово, а також той факт що один із автомобілів повністю знищено, то суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню.
Також , необхідно зазначити, що ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 було подано заяву про перегляд заочного рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 25.03.2024 №535/1968/22, якою просить скасувати зазначене судове рішення., відповідно до якого відкриті виконавчі провадження. Наразі у провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №535/1968/22 (провадження № 2-п/535/1/25) з розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду від 25.03.2024 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення заборгованості внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завданої кримінальним правопорушенням, і наразі цей спір не вирішений , то дане подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Владислава Вадимовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами являється передчасним .
Керуючись ст.ст. 260, 261, 435, 443 ЦПК України, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Владислава Вадимовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Мальцев