Справа №534/173/25
Провадження №3/534/44/25
11 березня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янське, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП,
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
11.01.2025 о 08 год 30 хв перебуваючи на місцевому базарі м. Горішні Плавні, ОСОБА_1 здійснював продаж риби, а саме: карась сріблястий, 10 кг, без документів підтверджуючих законність набуття у власність об'єктів тваринного світу та документів, які засвідчують якість та безпечність риби, чим порушив ст.7, 63 ЗУ «Про тваринний світ».
Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 88-1 КУпАП.
Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 10.02.2025, 11.03.2025, не з'явився без повідомлення причин неприбуття, а судові повістки повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про їх невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 88-1 КУпАП, не є обов'язковою.
Суддя зауважує, що ОСОБА_1 знав про адміністративне провадження щодо нього, на підтвердження чого свідчить його власноручний підпис на протоколі про адміністративне правопорушення від 11.01.2025. Отже суддя доходить переконання, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, мала об'єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП, у справі, що стосується власно цієї особи. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не виконав свого процесуального обов'язку своєчасно з'явитися до суду за викликом, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, оцінка суду.
Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Частиною першою статті 88-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Об'єктами тваринного світу є, зокрема, дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (статті 3 Закону України «Про тваринний світ»).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.
Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Так, порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення. Його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.88-1 КУпАП, як порушення порядку збуту об'єктів тваринного світу, зокрема риби, без наявності документів, що засвідчують законність їх придбання у приватну власність (вилучення цих об'єктів з природного середовища).
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ПЛ №000642 від 11.01.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він зазначив, що продавав рибу на базарі у м. Горішні Плавні, без відповідних документів.
Мотиви накладення адміністративного стягнення.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік і стан здоров'я, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність порушника судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , в межах санкції ч.1 ст.88-1 КУпАП України, необхідно накласти стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн без конфіскації об'єктів тваринного світу, оскільки відповідно до запису в протоколі про адміністративне правопорушення, в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, виявлено рибу, карась сріблястий - 10 кг, але зазначена риба не вилучалася. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, 283, 294 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п'ятсот десять) грн без конфіскації об'єктів тваринного світу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В.Малюк