Справа № 638/3803/25
Провадження № 1-кп/638/1427/25
Іменем України
11 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024170020001433 від 12.03.2024 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смільно, Золочівського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, який на момент вчинення злочину проходив військову службу за мобілізацією на посаді гранатометника гранатометного відділення 1 гранатометного взводу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
У провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження № 62024170020001433 від 12.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
11 березня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, з визначенням суми застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання відносно ОСОБА_5 обґрунтовано необхідністю забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто:
переховуватися від суду;
незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
Зазначає, що у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Також прокурор у клопотанні вказав, що запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі по відношенню до ОСОБА_5 не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також забезпечити належну йому поведінку.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обізнаний про можливе покарання у вигляді позбавлення волі та те, що він вчинив тяжке кримінальне правопорушення, наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватись від прокуратури та суду.
У зв'язку з чим, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб.
Крім того, прокурор, керуючись ч.8 ст. 176, ст. 182 КПК України, просив призначити обвинуваченому раніше визначений розмір застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав.
Обвинувачений та його захисник не заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Крім того, просили зменшити суму застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Разом з цим Конституційний Суд України (рішення від 23.11.2017 справа № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України) вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для його застосування, за яких такий запобіжний захід був обраний на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.
Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжний захід тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (ч.4 ст.176 Кримінального процесуального кодексу).
Згідно ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінального правопорушення - злочину, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 09 травня 2025 року.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи те, що обвинуваченим було вчинено тяжкий злочин, а також його стан здоров'я, суд вважає за можливе визначити заставу у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840,00 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
На час судового провадження продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 09 травня 2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840,00 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу (Дзержинський районний суд м. Харкова).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1