Справа №766/800/24
Пров. №2/766/2863/25
10 березня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування збитків,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь кошти в сумі 758,00 грн., відшкодування збитків в сумі 25,83 грн., інфляційні втрати в сумі 311,07 грн., 3% річних в сумі 62,88 грн., моральну шкоду в розмірі 758,00 грн.
В обґрунтування позову вказав, що він є пенсіонером за віком. 29.04.2021 року з коштів його рахунку в АТ КБ «Приватбанк» було здійснено платіж у сумі 758.00 грн. на розрахунковий рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , призначення платежу «за інформаційну послугу». Вказує, що натрапив на шахрайську псевдоінвестиційну організацію, працівники якої запропонували йому інвестувати кошти. У квітні 2021 року йому зателефонував менеджер іншої організації, назву якої він не запам'ятав, зі слів якого його організація взяла на себе обов'язок повернення коштів колишнім інвесторам компанія «Адал Груп», повідомив, що йому доручено організувати виведення його коштів, однак, для цього треба сплатити комісію в еквіваленті приблизно 27 доларів США. Менеджер продиктував йому по телефону реквізити рахунку, погодившись він сплатив кошти в розмірі 758,00 грн. за наданими реквізитами. Виявилося, що це були реквізити рахунку ФОП ОСОБА_2 . Він з відповідачем не знайомий, не зустрічався, не спілкувався, жодних домовленостей у нього з ним не було, жодних послуг відповідач йому не надавав. При пошуку в мережі Інтернет не вдалось знайти жодного веб-сайту, веб сторінки та жодного окремого оголошення, які б містили інформацію про реальну, легальну господарську діяльність яку здійснював ОСОБА_3 як ФОП. Натомість, на сайті ТОВ «Чарджбек-Україна» вдалось йому знайти інформацію про те, що діяльність ОСОБА_2 була пов'язана з прийомом коштів на користь шахрайських форекс-платформ. Зазначає, що між ним та відповідачем склались правовідносини, які мали ознаки правочину з надання послуг, разом із тим, вказаний правочин мав дефективний характер та зі сторони ФОП ОСОБА_2 був здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності. Він не мав наміру замовляти послугу у відповідача, мав намір оплатити «комісію» за виведення його коштів інвестованих в організацію «Адал Груп». Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України просив відшкодувати завдані йому збитки. Щодо моральної шкоди вказав, що у зв'язку із вказаними подіями перебував у психологічному напруженні, переживав через невизначеність ситуації, сподівався на добровільне повернення відповідачем коштів, відчував розгубленість, переслідували нав'язливі спогади про події, пов'язані із втратою коштів. Внаслідок недобросовісних дій відповідача втратив відчуття довіри до людей, з'явились непритаманні йому раніше підозрілість, повсякчасне очікування недобросовісних вчинків від оточуючих, тощо.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
З копії платіжної інструкції №0.0.2107695878.1 від 29.04.2021 року ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 перераховано 758,00 грн. з призначенням платежу «за інформаційну послугу». Комісія за переказ склала 3,00 грн.
Згідно виписці по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , 29.04.2021 року о 10:43 з карткового рахунку здійснено оплату послуг через Приват24: одержувач ОСОБА_2 , сума у валюті операції 761,00 грн., сума у валюті картки 783,83 грн., сума комісії 3,00 грн.
Згідно безкоштовного запиту Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 29.03.2021 року зареєстрований як фізична особа-підприємець із видами діяльності: 62.02. Консультування з питань інформатизації (основний), 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, 63.12 веб-портали, 63.91 діяльність інформаційних агентств, 69.33 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. 64.19 інші види грошового посередництва, 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у, 66.19 інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення 73.11 рекламні агентства, 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. 31.05.2021 року припинено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
За пошуком з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 27.07.2023 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та 07.08.2023 року припинено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»: виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За приписами частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України (змагальність сторін) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між ним та відповідачем договірних відносин, чи відносин як споживача та виконавця (надавача послуг), які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідачем в свою чергу не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових чи договірних підстав для отримання від позивача грошових коштів.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами слід застосувати положення ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, за встановлених судом обставин, а саме, що відповідач ОСОБА_2 жодних послуг позивачу, як ФОП не надав, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 758,00 грн. безпідставно набутих коштів.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 25,83 грн. як 3% від суми платежу та комісію АТ КБ «Приватбанк» з огляду на те, що кошти позивачем перераховані відповідачу з кредитного рахунку задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів існування кредитних правовідносин із банком, розміру відсотків за переказ грошових коштів, відсутності будь-якого іншого рахунку для здійснення переказу. Крім того, обраний позивачем спосіб перерахунку коштів є його вибором та жодним чином не відповідальністю відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних втрат за період з 30.04.2021р. по 31.12.2023 становить 311,07 грн.
Разом з тим, згідно розрахунку проведеного судом розмір інфляційних втрат за період з 30.04.2021р. по 31.12.2023 р. становить: за 2021 рік - з травня 2021 по грудень 20021 р. - 101,3*100,2*100,1*99,8*101,2*100,9*100,8*100,6, за 2022 рік - 126,6, за 2023 рік 105,1, загальний індекс інфляції за вказаний період становить 1,397. Сума боргу 758,00 грн.*1,397-758,00 грн.=301,3 грн.
Три проценти річних згідно розрахунку позивача за період з 30.04.2021р. по 31.12.2023 року (976 днів) становить 62,88грн. Разом з тим, судом здійснено перерахунок 3%, які розраховані наступним чином: за період з 30.04.2021 року по 31.12.2023 року сума 758,00 грн. (758,00 грн. Х 3%/100% Х 365), що складає 61,1грн.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує як характер моральних страждань позивача, так і їх тривалість та вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 758,00 грн. відповідатиме засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що настали для позивача, який зазнав моральних страждань внаслідок невиконання зобов'язань щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів відповідачем, та у зв'язку із цим необхідністю вживання заходів для відновлення порушених прав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і слід стягнути з відповідача на користь позивача 758,00 грн. безпідставно набутих коштів, 3% річних у розмірі 61,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 301,30 грн., моральну шкоду в розмірі 758,00 грн., а всього разом 1878,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам. Позивач звернувся з позовом про стягнення 1915,78 грн, задоволено позов в сумі 1878,40 грн, що складає 98,05%, а тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1187,58 грн.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 10 березня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 76, 81, 90, 235, 258, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування збитків задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 758,00 грн. безпідставно набутих коштів, 3% річних у розмірі 61,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 301,30 грн., моральну шкоду в розмірі 758,00 грн., а всього разом 1878,40 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень сорок копійок).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1187,58 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус