Справа № 646/8479/23
Провадження № 2/638/1047/25
Іменем України
10 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.
за участю секретаря Комлєвої К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
22.11.2023 року за підсудність надйшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09.02.2022 року ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «Інвеструм» уклала кредитний договір №09316/02/2022, який підписано електронним підписом. 31.01.2023 на підставі договору факторингу №31012023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу. 31.01.2023 року набуло право вимоги до відповідача у сумі 28274,40 грн, з яких 9900,00 грн - сума зборгованості за основною сумою боргу, 183474,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Всі нарахування відбувались до дати отримання права грошової вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалось жодних додаткових нарахувань. У супереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача 28274,40 грн та судові витрати.
14.06.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 09.02.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» Чебан - Кудашкіною Л.М. було укладено договір про надання фінансового кредиту №09316-02/2022.
Відповідно до п 1.1, п. 1.2 вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 9900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах , визначених цим договором. Мета отримання кредиту на власні потреби клієнта, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 10.03.2022 року, дата надання кредиту 09.02.2022.
Сторонами договору погодженого проценти, а саме за користування кредитом клієнт сплачує товариству 3,65% річних від суми кредиту у розрахунку 0,01% на добу, кредит надається без забезпечення у вигляді застави (п. 1.3 договору).
Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №09316-02/2022 погодженого графік платежів, де загальна вартість кредиту становить 9900,00 грн станом на 31.03.2023.
Як договір про надання фінансового кредиту так і додаток №1 до нього підписано сторонами електронним підписом.
31.03.2023 на підставі договору факторингу №31012023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, ким фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов'язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).
П. 1.2 договору факторингу №31012023 передбачає, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання стронами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників.
З витягу реєстру боржників до договору факторингу №31012023 від 31.01.2023
вбачається, що боржник ОСОБА_1 сума заборгованості за основною сумою боргу - яких 9900,00 грн, 183474,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього 28274,40 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.03.2023 борг ОСОБА_1 становить 9900,00 грн - сума зборгованості за основною сумою боргу, 183474,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором про надання фінансового кредиту №09316-02/2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором.
Разом з тим, щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення відсотків за договорами суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 ч. ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Як вбачається з наданого розрахунку станом на 31.01.2023 відсотки на суму заборгованості ставлять 18374,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами договору про надання фінансового кредиту №09316-02/2022 сторони погодили строк кредитування 30 днів з 09.02.2022 року по 10.03.2022..
Отже, строк кредитування закінчився 10.03.2022, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору, після 10.03.2022 права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Сторонами, при укладенні договору, погоджено відсотки, а саме 3,65 % річних від суми кредиту у розрахунку 0,01% на добу.
Тобто, розмір відсотків становить 2970,00 грн (9900грн х 0,01 х 30 днів).
Отже, позовні вимоги підлягають часткового задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9900, 00 грн - основна заборгованості та 2970,00 грн відсотки за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн, який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача. При цьому, судовий збір підлягає стягненню у розмірі 738,10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість у сумі 9900,00 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот гривень), заборгованість за відсотками 2970, 00 грн (дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень), пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 738, 10 грн (сімсот тридцять вісім гривень десять копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківського апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя О.В. Шишкін