Справа №-613/2222/24 Провадження №-2-а/613/16/25
11 березня 2025 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді- Уварової Ю.В.,
за участі секретаря Нагорної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 613/2222/24 провадження 2-а/613/16/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Варченко О.П. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Варченка О.П. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 963/7570-п від 20.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заяви зазначає, що 20.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 963/7570-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За змістом зазначеної постанови, ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом у термін, зазначений у повістці, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана відповідачу через відділення Укрпошти, для уточнення даних.
Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 25.06.2024 позивач оновив свої персональні данні, отримав реєстраційний номер в ІКС «Оберіг», та в електронному кабінеті на порталі Резерв + отримав відповідний QR-код.
Позивач дійсно не з'явився за викликом на призначену дату до РТЦК СП. Причиною стало те, що він про виклик не знав, повістку не отримував та не отримував жодного повідомлення (письмового чи у телефонному режимі) про необхідність отримання повістки на
ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_2 був належним чином оповіщений про необхідність явки до РТЦК не відповідає дійсності.
11.12.2024 ОСОБА_1 випадково дізнався, що начебто знаходиться у розшуку за неявку по повістці до ТЦК. Того ж дня він самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив про те, що ніякої повістки він не отримував та про виклик не знав. Однак пояснення та заперечення розглянуті не були і у приміщені РТЦК працівник ТЦК вручив позивачу протокол та запропонував підписати його. Пояснення та заперечення ОСОБА_1 прийняті не були.
ОСОБА_1 мав намір звернутися за правовою допомогою, надати більш детальні пояснення щодо обставин неявки до ТЦК, однак його прохання були проігноровані.
Крім того, при оформленні як протоколу так і постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 так і не повідомили, яка була причина виклику його до РТЦК на 25.11.2024. та які дані він повинен був звіряти чи уточнювати.
Справа про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності була розглянута без його участі.
Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню із вказаних підстав.
Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 25.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Ухвалою суду від 26.02.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином завірених копій матеріалів адміністративної справи, за результатами розгляду якої ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією витягу з АІТС Оберіг /а.с.46/.
На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем надано копії справи № 963 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП /а.с.42-48/
З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2024 відповідачем за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано повістку № 1149581 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання - АДРЕСА_1 , якому належить з'явитися 25.11.2024 о 14.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних, яка направлена позивачу через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно з даними АІТС Оберіг, позивач перебував у розшуку у зв'язку із неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку з чим за поданням ІНФОРМАЦІЯ_5 представниками органу Національної поліції 11.12.2024 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З протоколу № 963/7329 від 11.12.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що 11.12.2024 о 15.00 год. в м. Богодухові у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами) у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» при перевірці документів у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було встановлено, що він без поважних на те причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 за викликом у строк, а саме 25.11.2024 о 14.00 год., зазначений у повістці № 1149581, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення для звірки даних, що підтверджується повідомлення Укрпошти про повернення повістки у зв'язку з її неотриманням у зв'язку з відсутністю адресата ао за закінченням терміну зберігання, повісткою та рапортом про неявку особи до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» /а.с. 11/.
Відповідно до протоколу, гр. ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Вказане підтверджується підписом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП 20.12.2024 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 963/7570-п ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» /а.с.10/.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2024 р. № 560.
Пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
З наданих відповідачем матеріалів справи № 963 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що повістка про виклик ОСОБА_1 підписана кваліфікованим елекронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 12.11.2024, та того ж дня направлена позивачу, тобто повістка про виклик військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслана адресату у строки, визначені Порядком № 560, та день явки за викликом військовозобов'язаного визначений також у строки, визначені вказаним Порядком.
Однак, як вбачається з копії паспорта позивача, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з копією витягу з додатку Резерв+ позивач 25.06.2024 уточнив дані, а саме мобільний телефон, а також адресу проживання. Згідно з вказаним витягом позивач проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повістка надіслана на адресу: АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно з відомостями за поштовим трекінгом № 0610206387877 поштове відправлення 19.11.2024 прибуло до Відділення 62133, с. Павлівка (обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті) та 04.12.2024 повернуто відправнику у зв'язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою.
Однак матерілами справи підтверджено, що позивач проживає в с. Кручик Богодухівського району Харківської області, яке, згідно з даними з офіційного сайту Укрпошти, обслуговує пересувне відділення № 62186.
Отже, суд доходить висновку, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 була направлена не за місцем проживання позивача, тому він не міг знати про її існування та про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Згідно зі статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 р., у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі N 463/1352/16-а зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,60 грн., позов задоволено в повному обсязі, а тому витрати в сумі 605,60 грн., відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № 963/7570-п від 20 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя