Справа № 393/124/25
пров. 1-кп/393/68/25
10 березня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, в режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'', клопотання прокурора Новгородківського відділу Знам'янської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024121040000550 від 12.11.2024р. по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Маловодяне, Долинського району, Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.09.2010р. Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 26.01.2012р. Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- 16.03.2015р. Жовтневим районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;
- 04.06.2015р. Київським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці;
- 02.11.2016р. Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяця;
- 08.11.2017р. Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяця. Звільнений 12.06.2019р. по відбуттю покарання;
- 26.03.2021р. Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років і 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 12.05.2023р. по відбуттю строку покарання;
- 02.04.2021р. Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2,ч.3 ст.185, ч.1 ст. 259 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
- 25.02.2025р. ухвалою Кропивницького апеляційного суду змінено вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2024р. та призначено покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 72 КК України зараховано у строк остаточного покарання, покарання, повністю відбуте за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2021р. Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.04.2021р. виконувати самостійно.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
03.03.2025 року до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із затвердженим обвинувальним актом.
По вказаному кримінальному провадженню 03.03.2025 року ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання до суду про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів обвинуваченому ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню, яке обґрунтував тим, що 17.01.2025 року слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда обвинуваченому обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії обраного запобіжного заходу спливає 15.03.2025р., а розгляд справи судом ще не проведено. На даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема обвинувачений може:- переховуватися від суду, так як в разі визнання його винним, йому може загрожувати значна міра покарання, тож з метою уникнення відповідальності останній може виїхати за межі Кіровоградської області та взагалі з України. Немає стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи; - незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним; - вчинити нові кримінальні правопорушення, так як обвинувачений офіційно не працює, немає постійного джерела доходів та засобів до існування, неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На думку прокурора, враховуючи особу обвинуваченого, до останнього неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, оскільки вони не можуть запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважають, що достатнім запобіжним заходом може бути більш м'який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт. Також обвинувачений вказав, що з моменту обрання йому запобіжного заходу та за період його перебування в слідчому ізоляторі, жодних змін в нього не відбулося, ні матеріальних, ні сімейних, ні за станом здоров'я, тощо.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, розглянувши наявні матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.01.2025р. ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 27 днів, з 11:20 год 16.01.2025р. до 11:20 год 11.02.2025р. включно. В подальшому ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2025р. продовжено обвинуваченому дію вказаного запобіжного заходу строком на 33 дні, до 11:20 год 15.03.2025р.
Судом встановлено, що підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність пред'явленого обвинувачення останньому по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12024121040000550 від 12.11.2024 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти нові кримінальні правопорушення, та неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого під час проведення досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ч. 1 ст. 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд розглядаючи вказане клопотання прокурора, вважає доведеним існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, причетність до якого обвинуваченого підтверджується зібраними матеріалами кримінальних проваджень та йому може загрожувати значна міра покарання, у разі визнання його винним, тож з метою уникнення відповідальності останній може виїхати за межі Кіровоградської області та сховатися. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 2-5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному правопорушенню, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним
Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_6 пред'явлено обґрунтовану підозру за обвинуваченням, яка за ступеням тяжкості відноситься до тяжкого злочину, вчиненого повторно проти власності особи, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не одружений, на утриманні осіб немає, є працездатною особою, не працює, за станом здоров'я протипоказань немає, постійно змінює тимчасові місця проживання, стабільного доходу та міцних соціальних зв'язків не має, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин маючи незняту та непогашену судимість, а також беручи до уваги ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, та які на даний час не зникли та не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, з метою недопущення переховування обвинуваченого від суду, організації належної процесуальної поведінки останнього з приводу забезпечення його присутності під час судового провадження, уникнення вчинення ним можливих дій щодо знищення, переховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню та запобіганню вчинення ним іншого кримінального правопорушення, а також беручи до уваги, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 15.03.2025 року, а розгляд кримінального провадження ще не проведений, останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора.
Між тим слід зазначити, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганню ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також для організації належної процесуальної поведінки останнього з приводу забезпечення його присутності під час судового розгляду, зокрема - домашнього арешту, особистого зобов'язання, на даний час не має.
Крім цього, слід зазначити, що доводи сторони захисту не спростовують висновків суду, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, не пов'язаному із застосуванням або погрозою застосування насильства. Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1, 2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який не працює, тобто не має постійного джерела доходів, суд вважає за доцільне і можливе визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн (3028х20).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 196, 199, 314-316, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 травня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду по справі №12024121040000550.
При внесенні зазначеної суми застави ОСОБА_3 звільнити з-під варти.
У разі внесення ОСОБА_3 застави покласти на нього обов'язки, які визначені в ч.5 ст.194 КПК України, на строк до 08.05.2025 року наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні, як особисто так і через третіх осіб за винятком участі в процесуальних діях та в суді;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Суддя ОСОБА_7