Справа № 405/1293/25
Провадження №2-а/405/23/25
11 березня 2025 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Паламарчука Владислава Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому (позові) просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4185107 від 03.03.2025 року, винесену інспектором відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Паламарчуком В.В., провадження по справі закрити.
Згідно зі ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви викладені в ст.ст. 160, 161 КАС України.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Поряд з цим, встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір не сплачено.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа № 543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
При цьому, частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а статтею 5 цього Закону визначено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3 028 гривні (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).
При цьому, за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 пред'явлено позовну заяву до суду, яка містить позовну вимогу немайнового характеру, а саме: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4185107 від 03.03.2025 року.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, та враховуючи, що позивачем пред'явлено позовну вимогу немайнового характеру, ставка судового збору за яким відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року становить 3 028,00 грн., тобто 1 211 грн. 20 коп., на підставі чого позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Усунення вказаного недоліку можливе шляхом сплати позивачем судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. та надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в зазначеному розмірі для долучення до матеріалів справи.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За змістом статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі передбачених частиною першою статті 121-3).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, належить до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції, мають повноваження накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КпАП України покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року в справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 року в справі за № 724/716/16-а.
Уповноваженим органом Національної поліції, у даній справі, є Головне управління Національної Поліції в Кіровоградській області, від імені якого виступає інспектор відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Паламарчук В.В. уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, позивачу слід визначитися з колом відповідачів та зазначити їх повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Паламарчука Владислава Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху, встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також: сплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що в разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова