11 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/621/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос Деревини» про розстрочення виконання рішення у справі
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк»,
код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001
адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094
Відповідач-1: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
“Колос Деревини»,
код ЄДРПОУ 41519965, вул. Миру, 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110
Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство фінансів України,
код ЄДРПОУ 00013480, вул. Грушевського, будинок 12/2, м. Київ, 01008.
Предмет спору: про стягнення 2 018 352,53 грн,
За участю представників:
від стягувача: Шевченко А.О.
від боржника-1: Іванова О.М.
від боржника-2: не прибув
від третьої особи: не прибув.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 у справі № 927/621/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України? про стягнення 2 018 352,53 грн:
- позов задоволено повністю;
- стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» та ОСОБА_1 377 848,68 грн заборгованості за кредитом, 124 072,96 грн заборгованості за процентами, 1 511 394,74 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 5035,97 грн пені;
- стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 7568,82 грн витрат зі сплати судового збору;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 7568,82 грн витрат зі сплати судового збору;
- відстрочено виконання рішення суду у справі №927/621/23 на 10 місяців з дня його ухвалення - до 03.08.2024.
03.11.2023 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 судом видано відповідні накази.
23.12.2024 АТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу Господарського суду Чернігівської області № 927/621/23 виданого 03.11.2023 про стягнення з СТОВ «Колос Деревини» на користь АТ КБ “Приватбанк» 377 848,68 грн заборгованості за кредитом, 124 072,96 грн заборгованості за процентами, 1 511 394,74 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 5035,97 грн пені.
Банком у заяві зазначено, що станом на день подання заяви залишок заборгованості за виконавчим документом складав 1 752 243,42 грн (заборгованість за основним договором).
22.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем на підставі заяви стягувача АТ КБ «Приватбанк» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76892133 по виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/621/23 виданого 03.11.2023, де боржником є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини».
23.01.2025 приватним виконавцем Палігіним О.П. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку, відкритому в АТ «КРЕДОБАНК», та належать боржнику - СТОВ «Колос Деревини», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 936 672,76 грн.
27.02.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 у справі № 927/621/23 згідно з наступним графіком:
- до 31.03.2025 - 100 000,00 грн; - до 30.04.2025 - 100 000,00 грн;
- до 31.05.2025 - 100 000,00 грн; - до 30.06.2025 - 100 000,00 грн;
- до 31.07.2025 - 100 000,00 грн; - до 31.08.2025 - 100 000,00 грн;
- до 30.09.2025 - 261 670,34 грн; - до 31.10.2025 - 261 670,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2025 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 11.03.2025.
Стягувач, боржник-1 та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до їх електронних кабінетів.
Ухвала суду від 28.02.2025, направлена на адресу боржника-2, повернута відділенням зв'язку з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
04.03.2025 та 05.03.2025 від АТ КБ «ПриватБанк» та Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення та заперечення щодо заяви про розстрочення виконання рішення, в яких стягувач та третя особа заперечують проти задоволення заяви, оскільки рішення прийнято Господарським судом Чернігівської області 03.10.2023, а розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення. Крім того, зазначеним рішенням вже задовольнялась заява відповідачів про відстрочення виконання рішення на 10 місяців, проте рішення так і не виконано.
Третя особа у запереченнях також посилається на ч.13. ст.17 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої забороняється реструктуризація заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб'єктом господарювання, інвестором та податковим органом.
Суд долучив письмові пояснення стягувача та заперечення третьої особи до матеріалів справи.
Розглянувши у судовому засіданні 11.03.2025 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос Деревини» про розстрочення виконання рішення у справі, суд встановив наступне:
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон України «Про виконавче провадження») встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Ввирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Особа, яка подала заяву про розстрочення або відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 74-79 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Суд зауважує, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Разом з тим, господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочення виконання рішення з дня його ухвалення, оскільки за приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Імперативна норма частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України законодавчо обмежує граничний термін відстрочення виконання судового рішення, яке не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/621/23 є 03.10.2023, тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 03.10.2024.
Враховуючи, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос Деревини» звернулося до суду із заявою поза межами законодавчо встановленого річного терміну розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос Деревини» про розстрочення виконання рішення у справі №927/621/23.
При цьому суд враховує, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 у справі № 927/621/23, за заявою боржника-1, останньому. при наявності дійсного бажання виконувати зобов'язання перед позивачем, але за наявності певних перешкод. було надано відстрочення виконання рішення суду на 10 місяців з дня його ухвалення - до 03.08.2024, проте рішення суду на даний час повністю не виконано, відповідач не продемонстрував добросовісного ставлення до виконання свого обов'язку та протягом вказаного періоду заборгованість не сплатив.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст.73, 74, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос Деревини» про розстрочення виконання рішення у справі №927/621/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 11.03.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор