58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
11 березня 2025 року Справа № 926/426/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Клішковецької сільської ради
про стягнення заборгованості в сумі 22123,74 грн
Представники:
від позивача - адвокат Романяк Н.Б. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - адвокат Гладкий А.П.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Клішковецької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 22123,74 грн за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовано невідшкодуванням відповідачем витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які проживають на території Клішковецької територіальної громади.
ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог.
У своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що Клішковецькою сільською радою не приймалось рішення про затвердження відповідної соціальної програми, спрямованої на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв'язку.
Також сільська рада не укладала договір з позивачем про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах, а тому акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги, які оформлені позивачем в односторонньому порядку, відповідачем не погоджені і не підписані та не можуть визнаватися допустимими доказами.
Оскільки зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян у даній справі не виникає безпосередньо із Законів України і договір з цього предметі спору сторонами не укладався, то відповідно Клішковецька сільська рада є неналежний відповідач.
У відповіді на відзив позивач посилається на те, що забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади - відповідну раду. Виходячи з приписів Бюджетного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії з 01.01.2021 року саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв'язку за рахунок коштів місцевого бюджету.
III.Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.02.2025 року о 12:00 год.
17.02.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача Романяк Н.Б. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 546).
Ухвалою суду від 18.02.2025 року задоволено клопотання представника позивача Романяк Н.Б. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено проводити судові засідання у справі 926/426/25 у режимі відеоконференції з представником позивача Романяк Н.Б.
18.02.2025 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 738 з доказами надсилання на адресу позивача.
21.02.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи вх. № 603 з відміткою ЕЦП відсутній.
25.02.2025 року заступником керівника апарату господарського суду здійснено повідомлення про неможливість проведення судового засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року розгляд справи по суті призначено на 11.03.2025 року о 14:00 годині.
27.02.2025 року систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. № 898 з доказами надсилання у електронний кабінет відповідача.
В судовому засіданні 11.03.2025 року представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що Клішковецька сільська рада не є належним відповідачем у даному спорі.
III. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Відповідно до п. 1.2 Статуту АТ "Укртелеком" Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".
АТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших законодавчих актів.
Позивач посилався на те, що він, як постачальник послуги зв'язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування відповідних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
З жовтня 2019 року по грудень 2022 року позивач, як постачальник електронних комунікацій, надав пільги з оплати послуг зв'язку (телекомунікацій) пільговим категоріям громадян, що проживають на території Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, на загальну суму 22123,74грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем щомісячно надсилались засобами поштового зв'язку та на електронну адресу відповідача листи з поіменними та зведеними за категоріями пільг розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за спірний період, в паперовому та електронному вигляді, які містять відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг, період їх отримання, місце проживання особи тощо та актами звіряння розрахунків за надані послуги на пільгових умовах, що підтверджується доданими до матеріалів справи описами вкладення.
Клішковецька сільська рада листом від 11.02.2019 року № 85/02-17 повідомила АТ "Укртелеком", що під час формування та затвердження сільського бюджету на 2019 рік не заплановано видатки для відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільги категоріям громадян, які мають право на пільги з послуг зв'язку.
Відповідач також звернув увагу, що сільська рада не укладала договір з позивачем про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах та сільською радою не приймалось рішення про затвердження відповідної соціальної програми, спрямованої на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв'язку.
Листами №№10/16-03 від 08.01.2020 року, №10/16-40 від 14.05.2021 року, №10/16-1 від 12.01.2022 року, №10/16-67 від 19.07.2022 року, №10/3 від 20.03.2023 року відповідачу надсилались Вимоги з пропозицією перерахувати на рахунок позивача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення у добровільному порядку.
Несплата відповідачем заборгованості в розмірі 22123,74 грн за надані позивачем послуги пільговим категоріям населення стала підставою для звернення АТ "Укртелеком" до господарського суду з відповідним позовом.
IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (ст. 1 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки (ст. 18 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Відповідно до ч. 2 ст. 19 вищезазначеного закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Водночас ч. 3 вказаної статті визначає, що органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (ч. 1. ст. 20 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Пільги з оплати користування послугами зв'язку та комунікаційними послугами передбачено низкою законодавчих актів України. Так, перелік категорій громадян, яким державою встановлені державні соціальні гарантії у вигляді пільг, встановлено, зокрема, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відтак, надання АТ “Укртелеком» телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є його обов'язком, покладеним на нього низкою законодавчих актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані (ст. 143 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих повноважень і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як того вимагають положення ч. 3 ст. 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (п. "а" ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.
Зазначене повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Водночас, відповідно до пп. "є" п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 5 ч. 2 ст. 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що покладання обов'язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи. Вказане підтверджується наступним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення (далі - Порядок № 1101).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1101 (в редакції, чинній у спірний період ) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Нацсоцслужба (в частині виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка»); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Новою редакцією Порядку, яка набрала чинності з 01.01.2023, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10 пункту 4 цього Порядку, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п. 5 цього Порядку розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
З 01.01.2023 року розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними в пункті 4 цього Порядку, здійснюється Мінсоцполітики відповідно до потреби у видатках, сформованої на підставі пропозицій розпорядників нижчого рівня та наявних даних у базах даних державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики», а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
Пунктами 7-9 Порядку № 1101 (в редакції, яка діяла в 2022 році) визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.
Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.
Відповідний порядок дії розпорядників бюджетних коштів щодо здійснення виплат визначений і в п. 6 Порядку № 1101, чинному з 01.01.2023.
Таким чином, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Клішковецької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення - Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.
Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб'єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.
Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб'єктів, які зобов'язані фінансувати такі пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, №922/1418/22 від 07.08.2023, №916/2523/22 від 28.09.2023 та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.
Відтак, суд вважає, що стороною зобов'язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Клішковецька сільська рада не може бути боржником за таким зобов'язанням.
Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.
Отже, визначений позивачем відповідач Клішковецька сільська рада є неналежним відповідачем у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг в сумі 22123,74 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
V. Щодо розподілу судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись статтями ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволення позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.03.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець