Рішення від 06.03.2025 по справі 926/3364/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3364/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Глевчук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 44774074)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 259/55, ЄДРПОУ 39212408)

про стягнення заборгованості в розмірі 63097,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Конова І.О.;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 44774074) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 259/55, ЄДРПОУ 39212408) про стягнення заборгованості в розмірі 63097,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 січня 2024, 01 та 09 лютого 2024 ТОВ “Ковальська Бетон» здійснило надання послуг автобетононасосу ТОВ “Євроінтербуд» згідно актів здачі-прийняття робіт № 17 від 29.01.2024, № 23 від 01.02.2024 та № 38 від 09.02.2024.

За домовленістю сторін Позивачем здійснено надання послуг автобетононасосу Відповідачу. Так, Позивачем з 29.01.2024 р. по 09.02.2024 р. надано послуги автобетононасосу Відповідачу Товар у повному обсязі на суму 56 000,00 грн, що в свою чергу ТОВ “Євроінтербуд» станом на дату подання даної позовної заяви не сплачено.

За період прострочення оплати наданих позивачем послуг відповідачу за неналежне виконання зобов'язань нараховано: 1500,98 грн - 3% річних та 5596,72 грн інфляційних втрат.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача становить 63097,70 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

2. Процесуальні дії та рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Перше засідання по справі призначено на 10.02.2025.

29.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання 10.02.2025 та всіх подальших судових засідань в режимі ВКЗ за участю представника позивача Конової І.О.

Ухвалою суду від 30.01.2025 призначено розгляд справи 10.02.2025 та всіх подальших судових засідань в режимі ВКЗ за участю представника позивача Конової І.О.

У судовому засіданні, 10.02.2025, постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено розгляд справи по суті на 06.03.2025.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

В судовому засіданні, 06.03.2025, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення Ухвали про відкриття провадження у справі - 06.01.2025 та судового повідомлення про виклик до суду відповідача - 21.02.2025.

Крім того, від відповідача не надходило жодних заяв чи клопотань.

Отже, судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

3. Установлені судом обставини.

29 січня 2024, 01 та 09 лютого 2024 за домовленістю сторін Позивачем здійснено надання послуг автобетононасосу Відповідачу згідно актів здачі-прийняття робіт № 17 від 29.01.2024 на суму - 16000,00 грн, № 23 від 01.02.2024 на суму - 20000,00 грн та № 38 від 09.02.2024 - 20000,00 грн.

Позивач надав послуги автобетононасосу Відповідачу у повному обсязі на суму 56 000,00 грн, однак, станом на дату подання даної позовної заяви ТОВ “Євроінтербуд» не сплатив зазначену заборгованість за надані йому послуги.

Враховуючи вищевикладене, за період прострочення оплати наданих позивачем послуг відповідачу за неналежне виконання зобов'язань нараховано: 1500,98 грн - 3% річних та 5596,72 грн інфляційних втрат.

Отже, загальна сума позовних вимог складає 63097,70 грн з яких: 56 000,00 грн - сума основного боргу, 1500,98 грн - 3% річних та 5596,72 грн - інфляційні втрати.

В липні 2024 Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію про погашення боргу за поставлений товар та надані послуги, однак відповіді на неї не отримав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначені вище норми права передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Згідно із положеннями статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відтак, підписання Замовником акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.

Судом встановлено, що за своєю юридичною природою між сторонами укладений договір надання послуг у спрощений спосіб.

Отже, за вказаних обставин та доказів позивач підтвердив наявність договірних відносин з відповідачем, таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

4. Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства.

Щодо правової природи договору та договірних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, за статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Водночас у відповідності до статті 903 того ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що надання послуг автобетононасосу відповідачу підтверджено належним чином, відповідно до актів здачі-прийняття робіт № 17 від 29.01.2024 на суму - 16000,00 грн, № 23 від 01.02.2024 на суму - 20000,00 грн та № 38 від 09.02.2024 - 20000,00 грн. Роботи виконані (надані послуги) в повному обсязі, заперечень від відповідача щодо якості та належності наданих послуг не надходило.

Отже, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість наданих йому послуг.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

Отже, зобов'язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовують у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини або у певній визначеній грошовій сумі, або відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сплата інфляційних та річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що договір надання послуг укладений у спрощений спосіб, відтак, строк сплати заборгованості вважається простроченим з наступного дня після підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт. Враховуючи вищевикладене позивач за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань нарахував 3% річних та інфляційні з наступного дня після підписання вищевказаних актів здачі-прийняття робіт відповідно до таблиці розрахунків:

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.

Таким чином, заборгованість відповідача складає - 63097,70 грн, з яких: 56000,00 грн - сума основного боргу, 5596,72 грн - інфляційні втрати та 1500,98 грн - 3% річних за надані послуги, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними.

5. Висновки суду з предмету судового розгляду.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 63097,70 грн заборгованості за надані послуги у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача по сплаті судового збору, сплачені за платіжною інструкцією № 3417 від 24.12.2024 у сумі 2422,40 грн.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 259/55, ЄДРПОУ 39212408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 44774074) заборгованість в розмірі 63097,70 грн, з яких: 56 000,00 грн - сума основного боргу; 1500,98 грн. - 3 % річних, 5 596,72 грн - інфляційні втрати та компенсацію по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення - 11.03.2025.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Попередній документ
125732503
Наступний документ
125732505
Інформація про рішення:
№ рішення: 125732504
№ справи: 926/3364/24
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 12.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.03.2025)
Дата надходження: 26.12.2024
Предмет позову: про стягнення суми основного боргу за надані послуги та штрафних санкцій в сумі 63097,70 грн
Розклад засідань:
10.02.2025 11:00 Господарський суд Чернівецької області
06.03.2025 11:30 Господарський суд Чернівецької області