Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/15/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної установи "Хролівський виправний центр (№140)" (62480, Харківська обл., с. Хроли, вул. Зорянська, 8)
до Фізичної особи-підприємця Карницького Вячеслава Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 60740,53 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Державна установа "Хролівський виправний центр (№140)" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Карницького Вячеслава Вікторовича, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 37118,99 грн., пеню у розмірі 7610,61 грн., 3 % річних у розмірі 3004,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13006,10 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором підряду № Г-4 від 03.01.2022 в частині здійснення відповідачем (замовником) повної та своєчасної оплати здійснених позивачем (підрядником) робіт у встановлені п. 3.2 Договору строки.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.01.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 08.01.2025 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу реєстрації відповідача, вказану в позовній заяві а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Відповідача - Фізичної особи-підприємця Карницького Вячеслава Вікторовича. Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду 17.01.2025 із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/15/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим телефонограму відповідачем не прийнято.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріали справи, що 03.01.2022 між Державною установою «Хролівський виправний центр (№140)» (підрядник) та Фізичною особою-підприємцем Карницьким Вячеславом Вікторовичем (замовник) було укладено договір підряду №Г-4 (далі - Договір) (а.с. 12-17), відповідно до умов пункту 1.1. якого, за цим Договором підрядник зобов'язується виконати роботу за дорученням замовника на території підрядника, а замовник - прийняти та оплатити її на умовах цього Договору.
Характер робіт: переробка зерна (п. 1.2. Договору).
Найменування робіт, які замовник доручає виконати підряднику, зазначається в Специфікації 1 (п.1.3. Договору).
На виконання умов договору, Позивачем було виконано роботу за дорученням Відповідача, на загальну суму 37118,99 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: від 31.01.2022 за січень 2022 р. на суму 16280,11 грн. та від 27.05.2022 за лютий-травень 2022 р. на суму 20838,88 грн. (а.с. 23, 24).
Відповідно до п.3.2 Договору, оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача у формі 100% передоплати, але в будь-якому разі не пізніше 3-х денного терміну з дати складання актів виконаних робіт.
Відповідно до п.3.2 Договору, оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача у формі 100% передоплати, але в будь-якому разі не пізніше 3-х денного терміну з дати складання актів виконаних робіт.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач роботи від позивача прийняв за актами виконаних робіт, втім оплату вартості робіт здійснював несвоєчасно в порушення умов пункту 3.2. Договору, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 37118,99 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ч. 1 ст. 843 та ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Відповідно до ст. 846 ЦК України у договорі підряду встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав роботу за дорученням відповідача вартістю 37118,99 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів виконаних робіт, а саме: від 31.01.2022 за січень 2022 р. на суму 16280,11 грн. та від 27.05.2022 за лютий-травень 2022 р. на суму 20838,88 грн. (а.с. 23, 24).
Проте відповідач, у передбачений договором строк та у погодженому порядку вартість виконаних позивачем робіт не сплатив.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п.3.2 Договору, оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача у формі 100% передоплати, але в будь-якому разі не пізніше 3-х денного терміну з дати складання актів виконаних робіт.
Відповідно до п.3.2 Договору, оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача у формі 100% передоплати, але в будь-якому разі не пізніше 3-х денного терміну з дати складання актів виконаних робіт.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обставини яким Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, підтверджується наступними доказами:
- належним чином завірена копія Договору підряду №Г-4 від 03.01.2022 року та додатками до нього
- належним чином завірені копії Актів виконаних робіт за договором №Г-4 від 03.01.2022;
- довідка по операціях за Договором підряду №Г-4 від 03.01.2022;
- розрахунок заборгованості Відповідача перед Позивачем, неустойки, 3 % річних, інфляційних.
На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи та приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору підряду та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині позову про стягнення 37118,99 грн. основного боргу.
Також, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 7610,61 грн., 3 % річних у розмірі 3004,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13006,10 грн.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 13.1 Договору сторони передбачили та погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань передбачених цим Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Також, згідно з умовами пункту 13.2. Договору сторонами було задекларовано, що у разі порушення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань".
Перевіривши розрахунок пені позивача, період нарахування останнім сум, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені в сумі 7610,61 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Також, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 3 % річних у розмірі 3004,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13006,10 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карницького Вячеслава Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державної установи "Хролівський виправний центр (№140)" (62480, Харківська обл., с. Хроли, вул. Зорянська, 8, код ЄДРПОУ 14319188) - 37118,99 грн. основного боргу; 7610,61 грн. пені; 3004,83 грн. 3 % річних; 13006,10 грн. інфляційних втрат та 3028,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "10" березня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв