вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
11 березня 2025 р. м. Рівне Справа №918/1226/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О. розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відвід судді Торчинюка Вадима Георгійовича у справі
за позовом Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
та Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"
про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання повернути майно.
без виклику учасників справи.
Заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідача-1) та Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (відповідача-2) про усунення перешкоди власнику - Рівненській обласній раді у здійсненні права користування та розпорядження комунальним майном, шляхом зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" повернути Рівненській обласній раді протирадіаційне укриття №67793 площею 36 кв.м., що знаходиться в підвальному приміщенні будинку №3 по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне.
Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 918/1226/24 за позовною заявою Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання повернути майно, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2025.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкладено підготовче засідання на 11.02.2025.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, закрито підготовче провадження у справі № 918/1226/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 18.03.2025.
Через електронну систему "Електронний суд" 07.03.2025 від представника відповідача-2 надійшла заява про відвід судді від розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.03.2025 визнано заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" від 07.03.2025 про відвід судді Торчинюка В.Г. необґрунтованою, а матеріали справи №918/1226/24 та заяву від 07.03.2025 представника Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відвід судді Торчинюка В.Г. передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для розгляду заяви про відвід судді Торчинюка В.Г.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 заяву про відвід судді у справі № 918/1226/24 передано на розгляд судді Селівону А.О.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем-2 04.03.2025 подано суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному. Проте, суддею Торчинюком В.Г. не озвучулось жодних повідомлень про надходження до суду клопотання представника відповідача-2 про відкладення судового розгляду, це клопотання головуючим на засіданні не розглядалось та думка учасників справи з даного приводу не заслуховувалась.
Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що судовий розгляд у даній справі відбувається не справедливо та однобічно, у порядку не передбаченому ГПК України, а саме з порушенням засад рівності та змагальності сторін.
Суд, розглянувши заяву про відвід судді, вважає за необхідне зазначити таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України, зокрема, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При цьому, відповідно до частини тринадцятої статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що підставою для її подання є те, що суддею в судовому засіданні 04.03.2025 не було озвучено жодних повідомлень про надходження до суду клопотання представника відповідача-2 про відкладення судового розгляду, тому, на думку заявника, судовий розгляд у даній справі відбувається не справедливо та однобічно, у порядку не передбаченому ГПК України, а саме з порушенням засад рівності та змагальності сторін.
Водночас суд враховує, що згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Подана представником відповідача-2 заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме, незгода відповідача-2 з процедурою проведення судового засідання (порядку вирішення питань під час проведення судового засідання).
Однак суд враховує, що підставами для відводу судді можуть бути конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді.
При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину четверту: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, суд враховує, що, у даному випадку ухвалою суду від 04.03.2025 з огляду на неможливість вирішення спору у вказаному судовому засіданні, та враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, розгляд справи по суті було відкладено на іншу дату і як свідчить аудіозапис судового засідання 04.03.2025 (23 хвилина 10-15 секунди), судом при відкладенні розгляду справи по суті, враховано клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи.
Тобто результатом судового засідання, яке проводилось 04.03.2025, є відкладення розгляду справи на іншу дату, зокрема з урахуванням поданого відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи, що, у свою чергу, повністю збігається з позицією відповідача-2, викладеною у вказаному клопотанні (поданому на передодні судового засідання).
На переконання суду, наведені заявником у заяві про відвід судді Торчинюка В.Г. доводи, не є об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді, безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Водночас суддя, вирішуючи питання про відвід не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру. Відповідно до положень статті 35, частини третьої статті 38, частини другої статті 39 ГПК України як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.
За таких обставин заява представника відповідача-2 про відвід судді Торчинюка В.Г. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України, є підставами для відводу.
Разом з тим, розглядаючи дану заяву суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову задоволенні заяви про відвід судді Торчинюка В.Г. від розгляду справи.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про відвід судді Торчинюка В.Г. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.О. Селівон