вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"05" березня 2025 р. Справа № 918/974/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
до Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого
про стягнення заборгованості.
За участю представників сторін:
від позивача: Розгон Ольга Володимирівна;
від відповідача : не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 826 202,63 грн., 3% річних у розмірі 7 937,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 23 110,83 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач вказує на порушення Відповідачем умов договору по постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2022 № 730-0072000, а саме зобов'язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за електричну енергію в сумі 826 202,63 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Також у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7 937,69 грн., та інфляційних втрат 23 110,83 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.010.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 27.11.2024.
Від представника Позивача до суду 26.11.2024 надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій, останній просив стягнути з Відповідача основної заборгованості у розмірі 577 398,34 грн., 3% річних у розмірі 9 578,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 23 110,83 грн.
Також у заяві про збільшення позовних вимог Позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення з Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого основної заборгованості у розмірі 826 202,63 грн. у зв'язку зі сплатою Відповідачем заявленої до стягнення основної заборгованості у розмірі 826 202,63 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 1555 на суму 1 147 709,04грн.
Ухвалою суду від 27.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.
Також, ухвалою суду від 27.11.2024 заяву про збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:
- доказів оплати судового збору у розмірі 6 305,11 грн..
До суду 05.12.2024 на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог та подано суду платіжну інструкцію від 04.12.2024 №2313 про сплату судового збору в сумі 6 305,11 грн.
Ухвалою суду від 22.01.2025 у задоволенні заяви Позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 826 202,63 грн. відмовлено, заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вказаної заяви, та відкладено підготовче засідання на 17.02.2025.
Ухвала суду від 22.01.2025 в частині відмови у задоволенні заяви Позивача про закриття провадження у справі мотивована тим, що Відповідачем 22.10.2024 до відкриття провадження у даній справі (ухвала суду від 28.10.2024), сплачено заборгованість у розмірі 826 202,63 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 1555 на суму 1 147 709,04грн. (призначення платежу: "за активну електроенергію згідно Рахунку ПЕЕ №530-0072000/9/ф1 від 01.10.2024р. у т.ч. ПДВ 20,00%-191 284,84"). При цьому закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025.
Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Представник Позивача в судовому засіданні 05.03.2025 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Представник Відповідача в судові засідання 27.11.2024, 22.01.2025, 17.02.2025 та 05.03.2025 не з'явився.
У судові засідання 27.11.2024, 22.01.2025, 17.02.2025 та 05.03.2025 представник Відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується довідками:
- Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 28.10.2024) надіслано одержувачу Орендному підприємству санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 28.10.2024;
- Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 27.11.2024) надіслано одержувачу Орендному підприємству санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 28.11.2024;
- Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 22.01.2025) надіслано одержувачу Орендному підприємству санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 22.01.2025;
- Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 17.02.2025) надіслано одержувачу Орендному підприємству санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 17.02.2025.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме з 28.10.2024, що підтверджується довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа (ухвали суду від 28.10.2024) до електронного кабінету Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, Відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 12.11.2024, однак Відповідачем відзив на позовну заяву взагалі не було подано.
Крім того суд звертає увагу, що Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (12.11.2024).
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статей 165, 178 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Крім того судом враховано, що Відповідачем про поважні причини неявки його представника у судові засідання 27.11.2024, 22.01.2025, 17.02.2025 та 05.03.2025 суд не повідомлено.
Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин та враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що Орендне підприємство санаторій "Червона Калина" імені Миколи Сивого звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" із заявою про приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2022 на умовах комерційної пропозиції.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (далі - Постачальник) та Орендне підприємство санаторій "Червона Калина" імені Миколи Сивого (далі - Споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) відповідно до предмету якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з розділом 3 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), та умов цього Договору. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Відповідно до пункту 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Пунктами 5.5-5.7 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з пунктом 5.14 Договору Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов'язаний надати Постачальнику підписаний Акт приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі - Акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Постачальник не отримає підписаний Споживачем примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним Споживачем.
На виконання умов Договору (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), Позивач у лютому 2024 року, червні 2024 року, серпні 2024 року та жовтні 2024 року здійснив продаж Відповідачу електричної енергії на суму 1 702 097,55 грн., що підтверджується Актами та рахунками ПЕЕ:
- Акт від 29.02.2024 № 530-0072000/2/ф1 на суму 345 851,30 грн;
- Рахунок від 01.03.2024 № 530-0072000/2/ф1 на суму 345 851,30 грн;
- Акт від 30.06.2024 № 530-0072000/6/ф1 на суму 329 845,28 грн;
- Рахунок від 01.07.2024 № 530-0072000/6/ф1 на суму 329 845,28 грн;
- Акт від 31.08.2024 № 530-0072000/8/ф1 на суму 449 002,63 грн;
- Рахунок від 01.09.2024 № 530-0072000/8/ф1 на суму 449 002,63 грн;
- Акт від 31.10.2024 № 530-0072000/10/ф1 на суму 577 398,34 грн;
- Рахунок від 01.11.2024 № 530-0072000/10/ф1 на суму 577 398,34 грн.
Водночас, як зазначено Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату боргу, а саме:
- 19.08.2024 - 101 296,58 грн (платіжна інструкція №1314 від 19.08.2024 на суму 143 600,00 грн);
- 19.09.2024 - 143 600,00 грн (платіжна інструкція №1434 від 19.09.2024 на суму 143 600,00 грн);
- 18.10.2024 - 53 600,00 грн (платіжна інструкція №1553 від 18.10.2024 на суму 53 600,00 грн).
У загальному розмірі 298 496,58 грн.
Відповідності до абзацу другого пункту 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Згідно з платіжної інструкції №1314 від 19.08.2024, яка підтверджує факт оплати, загальна сума платежу, що надійшла на рахунок Позивача від Відповідача, склала 143 600,00 грн. з призначенням платежу "погашення заборгованості за активну електроенергію".
Оскільки у Відповідача була наявна заборгованість за фактично використану електроенергію починаючи з січня 2024 року, тому Позивач, отримавши 19.08.2024 платіж у розмірі 143 600,00 грн., за відсутності у призначенні платежу посилань на період, щодо якого здійснювалась оплати, зарахував 42 303,42 грн. у погашення заборгованості за січень 2024 року (борг з найдавнішим терміном виникнення), а 101 296,58 грн. зарахував як часткове погашення заборгованості за лютий 2024 року.
Платежі на 143 600,00 грн (19.09.2024) та 53 600,00 грн (18.10.2024) також зараховано Позивачем у погашення боргу за лютий 2024 року.
Таким чином, у Відповідача за період лютий, червень та серпень утворилась заборгованість у розмірі 826 202,63 грн.
Також Позивач посилається на те, що у період з моменту подання позовної заяви (21.10.2024) та до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (28.10.2024), а саме 22.10.2024 Відповідачем було здійснено оплату в погашення заявленої до стягнення основної заборгованості у розмірі 826 202,63 грн.
Згідно з платіжною інструкцією від 22.10.2024 №1555 загальна сума платежу, що надійшла на рахунок Позивача від Відповідача, склала 1 147 709,04 грн з призначенням платежу: "за активну електроенергію згідно Рахунку ПЕЕ №530-0072000/9/Ф1 від 01.10.2024 р".
Оскільки у Відповідача була наявна заборгованість за фактично використану електроенергію за лютий, червень, серпень та вересень 2024 року, отримавши 1 147 709,04 грн., Позивач, враховуючи положення абзацу другого пункту 4.24 ПРРЕЕ, зарахував 321 506,41 грн як оплату вартості спожитої електричної енергії за вересень 2024 року (згідно з призначенням платежу), а решту 826 202,63 грн. зарахував як погашення заборгованості за лютий, червень, серпень 2024 року.
Тобто з урахуванням сплачених Відповідачем коштів, залишок неоплаченої суми основного боргу становить 577 398,34 грн. (1 702 097,55 грн. - 298 496,58 грн. - 826 202,63 грн.).
Позивач надав докази направлення рахунків вартості спожитої електричної енергії на адресу Відповідача, а також докази направлення претензії про сплату заборгованості.
Матеріали справи не містять заперечень на вказану претензію, або ж заперечень щодо відсутності документів, необхідних для розгляду претензії чи доказів сплати боргу.
Згідно з підпунктом 8 пункту 6.1 Договору Споживач має право вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку. Проте таких заперечень з боку Відповідача суд не встановив.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору, тому судом враховано законодавство, що регульовують договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин першої та другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (пункт 3.1.8 ПРРЕЕ).
Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктами 5.2.1, 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Згідно з пунктом 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Судом встановлено, що Позивачем (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заявлено позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 403 600,97 грн. (826 202,63 грн. + 577 398,34 грн.).
При цьому, як було встановлено судом, Відповідачем до відкриття провадження у даній справі (28.10.2024), сплачено заборгованість у розмірі 1 147 709,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 1555 на суму 1 147 709,04 грн. (призначення платежу: "за активну електроенергію згідно Рахунку ПЕЕ №530-0072000/9/ф1 від 01.10.2024р. у т.ч. ПДВ 20,00%-191 284,84"), з яких Позивач, враховуючи положення абзацу другого пункту 4.24 ПРРЕЕ, зарахував 321 506,41 грн як оплату вартості спожитої електричної енергії за вересень 2024 року (згідно з призначенням платежу), а решту 826 202,63 грн. зараховав як погашення заборгованості за лютий, червень, серпень 2024 року.
Таким чином судом встановлено, що частина суми, яка включена Позивачем до позовних вимог, а саме у розмірі 826 202,63 грн., Відповідачем сплачена в добровільному порядку до прийняття позовної заяви до розгляду судом та відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною четвертою статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі (зокрема) якщо відсутній предмет спору.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У даному випадку предметом спору є стягнення з Відповідача заборгованості за поставлену електроенергію згідно з Договором.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Водночас у спірних правовідносинах предмет спору в частині стягнення заборгованості у розмірі 826 202,63 грн. станом на день відкриття провадження у справі був відсутній, однак Позивач не відмовився у встановленому порядку від позовних вимог у цій частині (зокрема шляхом їх зменшення), а відтак суд надає оцінку таким позовним вимогам у контексті їх обґрунтованості, доведеності та підтвердження наявними у справі доказами.
За таких обставин, з урахуванням поданих Позивачем доказів часткової сплати заборгованості Відповідача у розмірі 826 202,63 грн., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, у зв'язку з відсутністю порушеного права Позивача на момент відкриття провадження у справі. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 914/3203/21.
Тобто за результатами з'ясування обставин, на які Позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем умов Договором в частині повної та своєчасної оплати поставленої йому Позивачем електричної енергії у розмірі 577 398,34 грн., яка Відповідачем не сплачена.
Вказані обставини не тільки не спростовані Відповідачем, але й підтверджуються частковими оплатими заборгованості.
Враховуючи, що факт поставки електроенергії підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з Відповідача на користь Позивача 577 398,34 грн. заборгованості.
З урахуванням порушення Відповідачем строків оплати заборгованості за отриману електричну енергію згідно з Договором, Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати 23 110,83 грн. та 3 % річних 9 578,38 грн. за період з 21.03.2024 по 26.11.2024.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи порушення Відповідачем умов Договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем, вказані норми чинного законодавства та перевіривши надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат, 3 % річних, вважає їх правильними та арифметично вірним, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 23 110,83 грн. та 3% річних у розмірі 9 578,38 грн., за період прострочення сплати суми основного боргу з 21.03.2024 по 26.11.2024.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з Відповідача на користь Позивача 577 398,34 грн. заборгованості, інфляційних втрат у розмірі 23 110,83 грн. та 3% річних у розмірі 9 578,38 грн.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом частково обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 7 321,63 грн.
Керуючись статтями 129, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" задовольнити частково.
2. Стягнути з Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (35318, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 21082717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, 11-А, код ЄДРПОУ 42159289) основний борг у розмірі 577 398,34 грн. (п'ятсот сімдесят сім тисяч триста дев'яносто вісім гривень 34 копійки), 3% річних у розмірі 9 578,38 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 38 копійок), інфляційні втрати у розмірі 23 110,83 грн (двадцять три тисячі сто десять гривень 83 копійки) та 7 321,63 грн. (сім тисяч триста двадцять одна гривня 63 копійки) витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, 11-А, код ЄДРПОУ 42159289).
Відповідач (боржник): Орендне підприємство санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (35318, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 21082717).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 11 березня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон