вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" березня 2025 р. м.Рівне Справа №918/94/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність
Секретар судового засідання Шилан І. С.
Представники учасників справи не з'явилися.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 05.02.2025 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на "03" березня 2025 р. на 13:00 год.
03.03.2025 р. до суду за вх. № 1128/25 від представника ОСОБА_1 - адвоката Хохленка Антона Олександровича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2025 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 03.03.2025 відкладено підготовче засідання суду на 11 березня 2025 р. на 09:40 год.
04.03.2025 р. до суду за вх. № 1194/25 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025 р. на 09:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 10.03.2025 заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025 р. на 09:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
У судове засідання 11.03.2025 боржник ОСОБА_1 не вийшов на зв'язок в режимі ВКЗ.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Судом були надані можливості боржнику брати участь у засіданні. Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі боржника та його представника.
Зібраних у справі доказів достатньо для розгляду поданої заяви.
Як на підставу відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на те, що розмір його заборгованості складає приблизно 1 304 115, 29 грн. Згідно з наданими боржником доказами є заборгованість перед 4 банками і 34 мікрофінансовими організаціями, згідно з витягом УБКІ та договорами, а саме: ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "ФК "ТОП1", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "МАНІФОЮ", АТ "ПУМБ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "МУЛЬТІКРЕДИТ", ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ", ТОВ "МІСТЕР МАНІ", ТОВ "МАКС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "КЛТ КРЕДИТ", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", АТ "ТАСКОМБАНК" ,АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "ГВАДІАНА", ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС", АТ "СЕНС БАНК", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "КРЕДИТПРО МІНВЕСТ", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", PLC "GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED", PLC "HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED" .
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книгичетвертої КУзПБ- "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістомстатті 116 КУзПБлише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книгичетвертої КУзПБзаконодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з приписами ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 07.12.2021 по справі № 908/964/21, з огляду на норми ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа ОСОБА_1 приєднав план реструктуризації боргів, що розглядається судом у процедурі, передбаченій п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та ціліКУзПБінститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей3та13 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третястатті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- подати суду конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другоїстатті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьоїстатті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті116, частина сьома статті126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина першастаті 128 КУзПБ).
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутствапередбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутствапровадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другоюстатті 115 Кодексу України з процедур банкрутствапередбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другоюстатті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другійстатті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті113, частин першої, другої статті116, частини першої статті119 Кодексу України з процедур банкрутствадає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3статті 116 Кодексу України з процедур банкрутствапередбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчуєповноваженняпредставника,якщозаявупідписанопредставником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сум
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутствау підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутствавизначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України,стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Суд зазначає, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3 - 14 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Згідно до ч. 5. ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Абзац 2 цієї статті встановлює, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Боржник вказує, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який на праві приватної власності належить його батькові, ОСОБА_2 , відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна, довідка № 409405204 від 23.01.2025 року.
Боржник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до Розписки від 05.12.2024 року.
Як встановив суд, боржником в деклараціях було зазначено, що ОСОБА_1 :
- за 2022 рік отримав додаткове благо 4,52 грн. та 779,60 грн. дохід у вигляді основної суми боргу (крдиту);
- за 2023 рік отримав додаткове благо723,13 грн. ;
- за 2024 рік отримав додаткове благо 260,02 грн. та 3197,65 сума прощена кредитором, 6500,00 грн. допомога батьків та 10 000,00 грн. підробіток.
Проте обґрунтованих доказів чи документів (окрім розписок самого кредитора), які підтверджують отримання вищевказаних доходів суду не надано.
При цьому, боржник вказує, що орендує житло у Німеччині та сплачує за нього 13 200,00 грн. Також у своїй заяві вказав, що він у зв'язку з ситуацією, яка склалася мав подавлений психологічний стан, проблеми зі здоров'ям, майже не їв і не спав.
Відповідно до Витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб № 673 від 15.08.2024 року, виданої Начальником відділу ЦНАП Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, з боржником зареєстровані та проживають за фактичним місцем проживання:
- Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 виданого Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області від 02.07.2002 року;
- Мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до паспорту серії НОМЕР_3 виданого Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області від 27.04.1999 року.
Також повідомив, що з боржником не зареєстрована, проте має родинні зв'язки:
- Сестра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до паспорту ID-картки № НОМЕР_4 , орган, що видав - 5626 від 25.03.2021 року.
Поряд з тим, щодо членів сім'ї в деклараціях зазначено:
- за 2022 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати 593 873,59 грн., додаткове благо 7000,00 грн; мати ОСОБА_3 отримала 203 863,23 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 11 655,62 грн.
- за 2023 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати в загальній сумі 665 905,63 грн.; мати ОСОБА_3 отримала 207 151,66 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 111 351,09 грн.
- за 2024 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати в загальній сумі 778 761,86 грн.; мати ОСОБА_3 отримала 170 730,32 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 33 219,10 грн.
Крім того, у декларації зокрема за 2024 рік боржник вказує, що у членів сім'ї наявні транспортні засоби на праві власності : LEXUS LX470, 2007 року випуску; NISSAN LEAF, 2013 року випуску; та на праві користування KIA SORENTO; наявна нерухомість на праві власності: будинок, який належить батькові боржника, ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка з кадастровим номером 5625488000:01:004:0011.
Такі обставини, на думку суду, свідчать про можливе приховування заявником своїх реальних доходів та його спроможність виконання своїх зобов'язань перед кредиторами без застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов'язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Крім того, інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Подання декларації про майновий стан боржником надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Також, ОСОБА_1 , до його заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, на виконання приписів ч. 4. ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства був наданий проект плану реструктуризації, відповідно до якого боржник зазначає, що загальні доходи боржника у місяць становлять 16 500 грн, загальні витрати у місяць становлять 16 228,00 грн. Сума, що буде виділятися боржником для погашення вимог кредиторів 272,00 грн.
Тобто, боржником був поданий суду нереальний проєкт плану реструктуризації боргів.
З доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою до суду офіційно не працює, не зареєстрований у центрі зайнятості, доказів отримання можливої роботи у майбутньому суду також не надано.
У зв'язку з цим цей план реструктуризації також не відповідає дійсним обставинам справи.
Тож, враховуючи наведені вище обставини, боржник не має достатнього рівня доходу для здійснення відповідних погашень, а подані декларації не містять жодної інформації про будь-які заощадження боржника.
При цьому , сам боржник зазначає, що проживає у Німеччині, має проблеми зі здоров'ям, майже не їсть та не спить.
Всі ці обставини ставлять під сумнів добросовісність боржника та реальність його неплатоспроможності.
Крім того, суд зазначає, що згідно до п. 1-4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Боржником було надано суду копію договору про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 05.12.2024, який був укладений між арбітражним керуючим Белінською Н.О. і ОСОБА_1 відповідно до п. 3.3. розділу 3 цього договору було визначено, що боржник щомісячно буде перераховувати протягом 10 місяців суму винагороди арбітражному керуючому у розмірі 4 542 грн. на депозит суду.
Проте боржник не обгрунтував, за рахунок яких грошових коштів він буде слачувати грошову винагороду арбітражному керуючому, якщо він не працевлаштований, має загальні доходи у місяць 16 500 грн., загальні витрати у місяць становлять 16 228,00 грн., сума, що буде виділятися боржником для погашення вимог кредиторів 272,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник ІСТИННО БАЖАЄ ВИКОНАТИ ВЗЯТІ НА СЕБЕ ГРОШОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває ЛИШЕ добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, СУМЛІННО ВИКОНУЄ ОБОВ'ЯЗКИ боржника та демонструє ДІЄВЕ ПРАГНЕННЯ до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Суд зауважує на тому, що боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію як про наявну у нього заборгованість так і своє матеріальне становище, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявником не подані належні докази про його реальні доходи та їх дійсний розмір. Зазначене може свідчити про приховання інформації що дозволяла би встановити реальне фінансове становище заявника.
Боржником не надано конструктивних пояснень куди і яким чином, на які цілі були витрачені отримані від кредиторів кошти і які саме обставини свідчать про наявність ознак загрози його неплатоспроможності. Адже, посилаючись на, зокрема, надання матеріальної допомоги батькам, боржник у деклараціях вказав, що члени сім'ї отримали: за 2022 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати 593 873,59 грн., додаткове благо 7000,00 грн; мати ОСОБА_3 отримала 203 863,23 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 11 655,62 грн.; за 2023 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати в загальній сумі 665 905,63 грн.; мати ОСОБА_3 отримала 207 151,66 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 111 351,09 грн.; за 2024 рік батько ОСОБА_2 отримав грошові виплати в загальній сумі 778 761,86 грн.; мати ОСОБА_3 отримала 170 730,32 грн. заробітну плату; сестра ОСОБА_4 отримала кошти у загальній сумі 33 219,10 грн. Крім того, у декларації зокрема за 2024 рік боржник вказує, що у членів сім'ї наявні транспортні засоби на праві власності : LEXUS LX470, 2007 року випуску; NISSAN LEAF, 2013 року випуску.
Тобто обставин, які стали підставою для звернення до суду заявником в своїй заяві не було доведено, зазначено про накопичення грошових зобов'язань, припинення їх виконання, недостатність грошового доходу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні відповідні підстави.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутстванормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що заявником не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржник не навів достатніх доказів в підтвердження наявності поточних доходів або достатніх доказів в підтвердження намірів родичів і друзів щодо надання фінансової допомоги, за рахунок якої можливо б було здійснити погашення заборгованості перед кредиторами.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінніст. 115 Кодексу України з процедур банкрутствадля відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовитиу відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення/прийняття 11 березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 11.03.2025.
Суддя Бережнюк В.В.