вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"05" березня 2025 р. Справа № 918/1177/24
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Наумчук С.В. (довіреність № 173 від 17.12.2024 року);
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість за електричну енергію в сумі 263 999,96 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на адресу ПрАТ "Рівнеобленерго" надійшла заява від ТзОВ "Хорда Максимум" про визнання заборгованості по Акту про порушення №R011222 від 14.06.2023р., яка станом на 24.07.2023 р., становить 426 181,96 грн. Відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно заборгованість згідно укладеного з ПрАТ "Рівнеобленерго" Договору про розстрочку виконання зобов'язань №7000042829, на підставі Додатку № 2 до Договору № 7000042829 про розстрочку виконання зобов'язань від 24.07.2023 р. (Графік погашення заборгованості). Станом на день подачі позову до суду, з урахуванням сплаченої відповідачем суми в розмірі 162 182,00 грн, заборгованість становить 263 999,96 грн.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 06.01.2025 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.12.2024 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" про стягнення коштів, залишено без руху. Надано Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" 5-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та подати до господарського суду докази сплати (доплати) судового збору за подання позовної заяви, а саме, 745,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначити на "29" січня 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.01.2025 року розгляд справи відкладено на "05" березня 2025 р.
Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2025 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 05.03.2025 року не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду від 06.01.2025 року та від 29.01.2025 року, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в договорі - 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 29.01.2025 року, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (код ЄДРПОУ 41432277) - Україна, 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а.
Інша адреса відповідача, ніж та, яка зазначена позивачем у позовній заяві, в договорі та Єдиному державному реєстрі, суду не відома.
Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 р. у справі № 910/1730/22, згідно якого у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Ухвали суду від 06.01.2025 року та від 29.01.2025 року надіслано на поштову адресу відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом.
На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від 06.01.2025 року та від 29.01.2025 року, вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
01 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" (оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (споживач) було укладено Договір № 270064331 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, відповідно до п. 2.1. якого, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Відповідач підписав заяву-приєднання від 22.06.20220 року (додаток № 1 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 р. № 270064331), за цією заявою - приєднання відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір), розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПрАТ "Рівнеобленерго", приєднався до умов договору споживача про розподіл електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом споживача за адресою вказаною в додатку 2 до даного Договору ЕІС - код точки 62Z6752632804293, 62Z1099117816919, 62Z0332314260004.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" звернулося до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" із заявою від 24.07.2023 року з проханням надати розстрочку оплати щодо заборгованості по Акту про порушення № R011222 від 14.06.2023 року, яка станом на 24.07.2023 року становить 426 181,96 грн, укласти Договір про розстрочку виконання зобов'язань та скласти графік погашення заборгованості на термін 13 місяців.
24 липня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (Боржник) було укладено Договір № 7000042829 про розстрочку виконання зобов'язань (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом цього договору є визначення порядку та умов погашення боржником нарахувань по акту порушення ПКЕЕ № R011222 від 14.06.2023 року, що на дату укладення цього договору згідно акту звірки (додаток № 1) складає 426 181,96 грн, в строки, визначені Графіком погашення заборгованості, що є додатком № 2 до цього договору(надалі - Графік) та яка існує на момент укладання цього договору.
Відповідно до п. п. 2.1. Договору, боржник зобов'язаний: оплатити заборгованість по нарахуванню по акту порушення ПКЕЕ, що існує на момент укладання цього договору; проводити оплату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії поточного періоду згідно з умовами договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії № 270064331 від 01.01.2019 року (надалі - Основний договір); в разі неможливості проведення оплати боргу згідно погодженого сторонами графіку, надати повідомлення кредитору про перешкоди у виконанні договірних зобов'язань; в разі невнесення платежів в строки передбачені графіком, вважати, що термін погашення боргу в повному обсязі настав і сплатити борг повністю.
Згідно п. 3.1. та п. 3.2. Договору, розрахунок за цим договором проводиться в сумі та в строки визначені згідно графіку, за заборгованість по нарахуванню по акту порушення ПКЕЕ, IBAN: НОМЕР_1 в Філія - РОУ АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 05424874. З метою виключення помилок в сумі заборгованості кредитор та боржник мають періодично, на вимогу будь - якої з сторін, проводити звірку розрахунків по погашенню боргу з оформленням відповідного акту звірки.
Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що в разі невнесення платежів в строки згідно графіку та настання терміну погашення боргу в повному обсязі, кредитор може достроково в односторонньому порядку розірвати договір, про що боржник письмово повідомляється не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до дати розірвання.
Договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до повної ліквідації заборгованості боржником, а в разі настання обставин, передбачених п. 4.2. Договору - до моменту настання цих обставин (п. 6.4. Договору).
Відповідно до Графіку погашення заборгованості (додаток № 2 до Договору № 7000042829 про розстрочку виконання зобов'язань від 24.07.2023 року), кредитор та боржник домовились, що заборгованість по нарахуванню по акту порушення ПКЕЕ згідно Акту звірки від 24.07.2023 року, що є додатком № 1 до Договору про розстрочку виконання зобов'язань від 24.07.2023 року і є його невід'ємною частиною, становить 426 181,96 грн, в т. ч. ПДВ 71 030,33 грн, повинна бути оплачена частинами згідно наступного графіку: до 25.08.2023 р. - 40 000,00 грн; до 25.09.2023 р. - 32 181,94 грн; до 25.10.2023 р. - 32 181,82 грн; до 27.11.2023 р. - 32 181,82 грн; до 25.12.2023 р. - 32 181,82 грн; до 25.01.2024 р. - 32 181,82 грн; до 26.02.2024 р. - 32 181,82 грн; до 25.03.2024 р. - 32 181,82 грн; до 25.04.2024 р. - 32 181,82 грн; до 27.05.2024 р. - 32 181,82 грн; до 25.06.2024 р. - 32 181,82 грн; до 25.07.2024 р. - 32 181,82 грн; до 26.08.2024 р. - 32 181,82 грн. В разі порушення боржником графіку внесення платежів, дія договору припиняється кредитором та вважається, що настав строк погашення боргу в повному обсязі.
Між ПрАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Хорда Максимум" (договір 270064331 від 01.01.2019 року) підписано 24.07.2023 року Акт звіряння розрахунків, за результатами звіряння розрахунків і документів виявлено наступне: сальдо станом на 24.07.2023 року у сумі 426 181,96 грн.
За твердженням позивача, ТОВ "Хорда Максимум" здійснено часткові платежі згідно графіка погашення заборгованості у розмірі 162 182,00 грн. Проте, залишок заборгованості у розмірі 263 999,96 грн відповідачем не сплачено.
Позивачем 18.11.2024 року на адресу відповідача було направлено Претензію на суму 263 999,96 грн (№ 58-07/352 від 15.11.2024 року) з пропозицією розглянути дану претензію та протягом десяти днів перерахувати 263 999,96 грн на розподільчий рахунок, зазначений у претензії.
Вказана претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.
Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості за електричну енергію в сумі 263 999,96 грн суду не подано.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти". Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 77-79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов Договору № 7000042829 про розстрочку виконання зобов'язань від 24.07.2023 року, в частині погашення боржником заборгованості в розмірі 263 999,96 грн. Відтак, за відсутності доказів повної сплати за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" 263 999,96 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) у розмірі 3 168,00 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а, код ЄДРПОУ 41432277) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 263 999,96 грн (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 96 копійок) заборгованості та 3 168,00 грн (три тисячі сто шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а, код ЄДРПОУ 41432277).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 10 березня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк