65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5382/24
Господарський суд Одеської області у складі : суддя Рога Н.В., розглянув заяву Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія (вх.№2-316/25 від 10.03.2025р.) про відвід судді від розгляду справи №916/5382/24
За позовом: Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору6 Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 22514515)
До відповідача: Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 33-а, код ЄДРПОУ 20988232)
про виселення
Господарським судом Одеської області розглядається справа №916/5382/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни (далі - ФОП Браславська О.О. ) до Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія про виселення відповідача з з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, розташованих за адресою: м.Ізмаїл, пр.Суворова (Незалежності), 33-а на користь ФОП Браславської О.О.
Ухвалою суду від 12.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5382/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради, підготовче засідання призначено на 07.01.2025р. Ухвалою суду від 07.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 28.01.2025р. Ухвалою суду від 28.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 11.02.2025р. Ухвалою суду від 11.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 18.02.2025р.
Протокольною ухвалою суду від 18.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія ( вх.№4640/25 від 10.02.2025р.) про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ізмаїльської міської ради. Крім того, ухвалою суду від 18.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 28.02.2025р.
Протокольною ухвалою суду від 28.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія ( вх.№4643/25 від 10.02.2025р.) про зупинення провадження у справі №916/5382/24 до набрання законної сили рішенням у справі №916/3202/24 за позовом Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія до Ізмаїльської міської ради та ФОП Браславської О.О. про спонукання Ізмаїльської міської ради укласти договір купівлі-продажу 7/20 нежитлової будівлі за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, пр.Незалежності, 33-а та витребування цього приміщення від ФОП Браславської О.О.
Крім того, протокольною ухвалою суду від 28.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія ( викладеного у запереченні на відповідь на відзив вх.№6410/25 від 26.02.2025р.) щодо зобов'язання позивачки ФОП Браславської О.О. надати відповідь на питання відповідно до ст.90 ГПК України.
В судовому засіданні, що відбулося 18.02.2025р. представник відповідача заявив про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/ 5382/24 та просив відкласти підготовче засідання з метою письмового оформлення відводу судді.
Ухвалою суду від 28.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 11.03.2025р.
10 березня 2025р. до суду від Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія надійшла заява ( вх.№2-316 ) про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/ 5382/24, в обгрунтування якої відповідач послався на положення ст.35 ГПК України та зазначив, що відвід судді можливий за «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальний дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність.
Відповідач вважає, що по ходу розгляду справи №916/ 5382/24 у нього виникли сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Рога Н.В., яка навмисно звузила процесуальні права Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія необгрунтовано приймаючи протокольні ухвали, які порушують принципи господарського судочинства, адже однією з гарантій права на справедливий суд є розгляд та вирішення господарським судом першої інстанції відповідних процедурних питань шляхом постановлення ухвал у визначених ГПК України формах - письмовій (як окремого документу) або протокольній.
Відповідач зазначає, що в рішенні Конституційного Суду України від 08.07.2010р. у справі №1-43/2010 Конституційний Суд дійшов висновку, що апеляційному оскарженню підлягають як ухвали про роз'яснення рішення суду, так і ухвали про відмову в його роз'ясненні. Відмова у реалізації такої можливості може призвести до порушення конституційних засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Конституційного Суду України від 28.04.2010р. у справі №1-30/2010 зроблено правовий висновок про те, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову. Згідно з даним рішенням Конституційного Суду України таке розуміння узгоджується з положеннями п.2 ч.3 ст.129 Конституції України, яким гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналізуючи ст.129 Конституції України, зазначені рішення Конституційного Суду України у сукупності зі ст.ст.2, 7, 11 ГПК України, відповідач дійшов висновку, що в господарському процесі конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом на практиці реалізується в тому числі таким чином, що якщо згідно з вимогами ГПК України господарським судом повинна бути оформлена письмово як окремий документ та постановлена ухвала, якою вирішено відповідне процесуальне питання (вчинена процесуальна дія), то виключно у такій саме спосіб та процесуальній формі господарський суд повинен постановити ухвалу про відмову у вирішенні такого процесуального питання (вчиненні такої процесуальної дії).
Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія зазначає, що при розгляді справи №916/ 5382/24 суддею Рога Н.В. було вчинено процесуальні дії, які визивають у відповідача сумніви в об'єктивності судді, а саме : 18.02.2025р. суддею Рога Н.В. протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи - Ізмаїльської міської ради, в порушення ст.129 Конституції України та ч.2 ст.49 ГПК України; протокольною ухвалою від 28.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія про зупинення провадження у справі №916/5382/24 до набрання законної сили рішенням у справі №916/3202/24 за позовом Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія до Ізмаїльської міської ради та ФОП Браславської О.О. про спонукання Ізмаїльської міської ради укласти договір купівлі-продажу 7/20 нежитлової будівлі за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, пр.Незалежності, 33-а та витребування цього приміщення від ФОП Браславської О.О. в порушення п.12 ч.1 ст.255 ГПК України ; протокольною ухвалою від 28.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія щодо зобов'язання позивачки ФОП Браславської О.О. надати відповідь на питання відповідно до ст.90 ГПК України, що є порушенням п.2 ч.1 ст.225 ГПК України.
Таким чином, відповідач вважає, що не постановлення господарським судом письмової ухвали, так само як і постановлення судом протокольної ухвали у випадку, коли суд повинен був оформити письмову ухвалу як окремий документ, є відмовою у правосудді та порушує одночасно як право учасника справи на справедливий суд, так і право на судовий захист, яке передбачене ст.55 Конституції України.
Враховуючи все зазначене, відповідач вважає, що суддя Рога Н.В. не може розглядати справу №916/5382/24 і підлягає відводу (самовідводу) через існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянув заяву Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія ( вх.№2-316 від 10.03.2025р. ) про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/5382/24, суд доходить до наступного висновку:
За положеннями ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, підставою для задоволення заяви про відвід судді є наявність встановлених законом підстав або інших вмотивованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а також дотримання строків, протягом яких такий відвід може бути подано.
У заяві про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/5382/24 у якості підстави для відводу відповідач послався на відмову судом у задоволенні заяв Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія щодо про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ізмаїльської міської ради ; зупинення провадження у справі №916/5382/24 до набрання законної сили рішенням у справі №916/3202/24 за позовом Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія до Ізмаїльської міської ради та ФОП Браславської О.О. про спонукання Ізмаїльської міської ради укласти договір купівлі-продажу 7/20 нежитлової будівлі за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, пр.Незалежності, 33-а та витребування цього приміщення від ФОП Браславської О.О. ; щодо зобов'язання позивачки ФОП Браславської О.О. надати відповідь на питання відповідно до ст.90 ГПК України, які оформлено судом протокольними ухвалами.
Суд вважає за необхідне зауважити, що протокольні ухвали суду від 18.02.2025р. та від 28.02.2025р. з розгляду заяв відповідача є процесуальними рішеннями суду, оскарження яких окремо від судового рішення не передбачено, та незгода з якими не може бути підставою для відводу.
У заяві відповідач також зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Але, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020р. у справі №908/137/18 звернула увагу на помилковість аргументу заявника про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною ( Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Отже, законодавець передбачив право суду як оформлення ухвал у протокольній формі, так оформлення протокольних ухвал у вигляді окремого документу після закінчення судового засідання.
Таким чином, ГПК України не передбачає обовязкового оформлення деяких видів ухвал суду окремим документом.
Суд звертає увагу на те, що перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, міститься у ст.255 ГПК України.
Згідно цього переліку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції : 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі;14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 36) про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення; 37) про прийняття або відмову у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення.
Таким чином, законодавець не передбачив оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції ухвал суду першої інстанції щодо відмови у зупиненні провадження у справі, відмови у залученні третьої особи, відмови у зобов'язанні сторони у справі надати письмові відповіді на питання, поставлені іншою стороною у справі, в порядку ст.90 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що заява про письмове опитування учасника згідно ст.90 ГПК України, не є заявою про забезпечення доказів ( як на то посилається відповідач), адже підстави та порядок забезпечення доказів регулюється ст.ст.110-112 ГПК України.
Ізмаїльським товариством ім.Кирила та Мефодія заява про забезпечення доказів в порядку ст.ст.110-112 ГПК України до суду не подавалася.
Згідно ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 08.07.2010р. у справі №1-43/2010 та від 28.04.2010р. у справі №1-30/2010 у даному випадку не можуть бути застосовані судом, адже, у справі №916/5382/24 мова не йде про ухвали суду про відмову у розясненні рішення, забезпеченні позову або про відмову у забезпеченні позову, які підлягають оформленню окремим процесуальним документом відповідно до положень ГПК України.
За таких обставин, розглянув наведені у заяві Ізмаїльського товариством ім.Кирила та Мефодія ( вх.№2-316 від 10.03.2025р. ) про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/5382/24 підстави відводу, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та безпідставність, у зв'язку з чим відповідно до положень ст.ст.35,38 Господарського процесуального кодексу України заява Ізмаїльського товариством ім.Кирила та Мефодія задоволенню не підлягає.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст.43 ГПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства.
Відповідно до положень ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд
1. Визнати заяву Ізмаїльського товариством ім.Кирила та Мефодія ( вх.№2-316 від 10.03.2025р. ) про відвід судді Рога Н.В. від розгляду справи №916/5382/24 - необґрунтованою та відмовити у її задоволенні.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 березня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога