Рішення від 04.03.2025 по справі 916/5704/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5704/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до відповідача: Приватного підприємства “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» про стягнення 329470,88 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі - ТОВ “ФК “ЄАПБ», Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» (надалі - ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ», Відповідач) 329470,88 грн заборгованості, з яких 248524,74 грн основного боргу та 80946,14 грн заборгованості за відсотками, у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 20.05.2021 із Акціонерним товариством “РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» договором про надання овердрафту № 015/89196/1073560 в частині своєчасного та остаточного повернення наданих кредитних коштів, право вимоги за яким відступлено Позивачу за укладеним 24.07.2024 договором відступлення прав вимоги № 114/2-72.

Додатково ТОВ “ФК “ЄАПБ» просить розглядати справу за відсутності представника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 27.12.2024 позовній заяві ТОВ “ФК “ЄАПБ» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/5704/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» змінено територіальну підсудність Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.12.2024 прийнято позовну заяву ТОВ “ФК “ЄАПБ» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5704/24, визнано справу малозначною та постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до сформованої автоматизованої системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 31.12.2024 до електронного кабінету ТОВ “ФК “ЄАПБ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Надіслана ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Додатково господарським судом розміщено оголошення про судове провадження на офіційному сайті судової влади України з метою повідомлення Відповідача.

Призначене на 28.01.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги у місті Одесі та Одеській області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 призначено розгляд справи на 18 лютого 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованої системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 28.01.2025 до електронного кабінету ТОВ “ФК “ЄАПБ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 28 січня 2025 року.

Надіслана ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 28.01.2025 повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Додатково господарським судом розміщено оголошення про судове провадження на офіційному сайті судової влади України з метою повідомлення Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 відкладено розгляд справи на 04 березня 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованої системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 19.02.2025 до електронного кабінету ТОВ “ФК “ЄАПБ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 18 лютого 2025 року.

Надіслана ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 18.02.2025 повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Додатково господарським судом розміщено оголошення про судове провадження на офіційному сайті судової влади України з метою повідомлення Відповідача.

У призначене на 04 березня 2025 року судове засідання представники сторін не з'явились. Підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено до “Електронного кабінету» ТОВ “ФК “ЄАПБ» кожну із постановлених у справі ухвал. Окрім того, як зазначалось, ТОВ “ФК “ЄАПБ» у позові заявлено про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Окрім того, у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок», цих Правил. Ухвали Господарського суду Одеської області надсилались на адресу ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте отримання їх Відповідачем залежить від суб'єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач - обізнаним про призначенні судові засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України», “Проніна проти України»), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

04 березня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

20 травня 2021 року між АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Кредитор) та ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» (Позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 015/89196/1073560 (Кредитний договір), умовами якого передбачено наступне: Дата закінчення Строку доступності Овердрафту - 19.05.2024 включно або інший календарний і день, що передує Дати закінчення Строку Овердрафту; Дата сплати процентів - календарний день кожного місяця, що зазначається в Договорі та відповідає даті відкриття Поточного рахунку, а саме 25 число, а в останній місяць користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю - Дата закінчення Строку Овердрафту/останній день, користування Кредитною заборгованістю; Дата закінчення Строку Овердрафту - 20.05.2024 або інший день (календарна дата), до закінчення якою Позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за Договором (погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості, сплату Процентів, комісій, пені та інших передбачених Договором платежів, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, (пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору та/або Договорів забезпечення); строк доступності Овердрафту - період часу, протягом якого Позичальник має право здійснювати платежі з Поточного рахунку в межах Поточного ліміту; Строк Овердрафту - період часу, протягом якого Позичальник має право здійснювати платежі з Поточного рахунку в межах Поточного ліміту та Строку доступності Овердрафту, та до закінчення якого Позичальник повинен повністю виконати перед Кредитором зобов'язання щодо Погашення заборгованості.

Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строк доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах поточного ліміту (пункт 1.1).

Максимальний ліміт за Договором складає 750000,00 грн, у межах його встановлюється поточний ліміт (пункт 1.3).

На дата укладання Договору поточний ліміт складає 250000,00 грн… (пункт 1.4).

Строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 Договору по дату закінчення Строку Овердрафту (пункт 1.7).

Строк доступності Овердрафту з дати початку Строку Овердрафту визначеного згідно пункту 1.6 Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно) (пункт 1.8).

Протягом строку дії Договору Позичальник зобов'язаний не закривати Поточний рахунок (пункт 1.10).

Грошові зобов'язання Позичальника за Договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями Позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України (пункт 1.11).

Зазначений в Договорі Поточний ліміт діє до останнього дня третього календарного місяця від дати укладання Договору (пункт 2.3).

Починаючи з першого дня четвертого календарного місяця від дати укладання Договору, щомісяця, з урахуванням вимог пункту 1.4 Договору, встановлюється Поточний ліміт, який діє включно до останнього дня календарного місяця на який його було встановлено (якщо інше не передбачено пунктом 2.5 Договору), а в останній календарний місяць користування Овердрафтом - строк дії Поточною ліміту закінчується в Дату закінчення Строку Овердрафту.

Поточний ліміт визначається пропорційно до фактичних сум/обсягу середньомісячних безготівкових надходжень на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті в установі Кредитора. При цьому для розрахунку Поточного ліміту до обсягу середньомісячних безготівкових надходжень на поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора, не зараховуються… (пункт 2.4).

Проценти за користування Овердрафтом розраховують на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,45 % річних (пункт 4.1).

Нарахування Процентів здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строк наявності безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості (пункт 4.3).

При розрахунку Процентів враховується день виникнення Безперервного дебетового сальдо/ Кредитної заборгованості та не враховується останній день наявності Безперервного дебетового сальдо/ Кредитної заборгованості (пункт 4.7).

Позичальник зобов'язаним сплачувати Проценти щомісяця в Дату сплати Процентів, та остаточно, при погашенні Овердрафту/ Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12. Договору, та з врахуванням наступних періодів: в першому календарному місяці користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю - за період з дня надання Овердрафту/ виникнення Кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів; в останній календарний місяць - за період з календарного дня Дати сплати Процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості (пункт 4.8).

Для сплати Процентів Позичальник зобов'язується на кінець останнього Банківського дня, що передує Даті сплати Процентів, підтримувати залишок коштів на Поточному рахунку або наявність невикористаної частини Поточного ліміту в сумі, достатній для сплати Процентів. Якщо календарний день Дати сплати Процентів у поточному місяці відсутній. Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність коштів на Поточному рахунку або наявність невикористаної частини Ліміту Овердрафту на кінець останнього Банківського дня поточного місяця. При настанні строку сплати Процентів Кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати Позичальником у відповідному місяці, з Поточного рахунку, згідно пункту 5.3 Договору. При відсутності коштів на Поточному рахунку протягом Строку доступності Овердрафту Кредитор здійснює договірне списання коштів за рахунок невикористаного Поточного ліміту. У разі відсутності коштів на Поточному рахунку та/або невикористаного Поточного ліміту, Позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті Процентів (пункт 4.12).

Протягом Строку Овердрафту Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту. в залежності від того, яка дата настане раніше (пункт 5.1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання ними прийняті їх зобов'язань за Договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення Договору Сторони визнають обов'язковим скріплення підписів Позичальника/уповноважених осіб печаткою відповідної Сторони (пункт 12.1).

Права і зобов'язання Кредитора, викладені в Договорі, не заперечують наявність у Кредитора інших прав і зобов'язань, обумовлених законодавством України. Будь-яка затримка з боку Кредитора в реалізації своїх прав, визначених у Договорі, не означає відмову від таких прав або їх припинення та не позбавляє Кредитора можливості реалізовувати ці права в подальшому (пункт 12.5).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Відповідно до представлених виписок по банківському рахунку ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» використовувала наданий Овердрафт у розмірі 248524,74 грн.

Згідно із виконаним АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» розрахунком заборгованості станом на 30.07.2024 за ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» обліковується 329470,88 грн заборгованості, з яких 248524,74 грн основного боргу (заборгованості за Овердрафтом) та 80946,14 грн заборгованості за відсотками.

24 липня 2024 року між АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Первісний кредитор) та ТОВ “ФК “ЄАПБ» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-72 (Договір відступлення), відповідно до пункту 2.1 якого на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі (ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Перелік Кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку № 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3 Договору відступлення внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.

Загальний розмір Прав Вимоги, що відступається, згідно Попереднього реєстру боржників становить 206653651,08 грн.

Загальна вартість Прав Вимоги за Договором (Ціна договору), становить 9954359,21 грн (пункт 3.1).

З Дати відступлення Прав Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та звернення стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України (пункт 5.5).

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору (пункт 7.1).

Договір відступлення містить підписи представників сторін та проставлені печатки контрагентів.

Згідно із представленим реєстром боржників від 30.07.2024 до Договору відступлення, укладений із ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» кредитний договір обліковується під порядковим номером 52. Реєстр містить підписи представників сторін та проставлені печатки контрагентів.

Згідно із платіжним дорученням від 24.07.2024 № 372 Новим кредитором перераховано Первісному кредитору 9954359,21 грн за оплату Портфеля за Договором відступлення № 1.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» як Кредитором та ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» як Клієнтом виникли господарські зобов'язання, підставою яких є укладений 20 травня 2021 року Кредитний договір.

При цьому АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» як Кредитором виконано взяті на себе за умовами Кредитного договору зобов'язання та надано грошові коштів ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» як Позичальнику у розмірі 248524,74 грн, що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення випискою по банківському рахунку та розрахунком банківської установи.

Згідно із частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття ж 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1).

В свою чергу, частина 1 статті 513 ЦК України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Як зазначалось, 24 липня 2024 року між АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» як Первісним кредитором та ТОВ “ФК “ЄАПБ» як Новим кредитором укладено Договір відступлення, за яким до останнього перейшло (відступленно) право вимоги виконання від ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» умов Кредитного договору в частині своєчасного та остаточного повернення наданих кредитних коштів.

Відповідно ж до представлених виписок по банківському рахунку ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» використовувала наданий Овердрафт у розмірі 248524,74 грн.

При цьому умовами Кредитного договору визначено, що дата закінчення Строку Овердрафту - 20.05.2024 або інший день (календарна дата), до закінчення якою Позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за Договором (погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості, сплату Процентів, комісій, пені та інших передбачених Договором платежів, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, (пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору та/або Договорів забезпечення).

Кредитним договором також встановлено, що Строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 Договору по дату закінчення Строку Овердрафту (пункт 1.7). Строк доступності Овердрафту з дати початку Строку Овердрафту визначеного згідно пункту 1.6 Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно) (пункт 1.8).

Доказів своєчасного повернення ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» отриманих кредитних коштів станом на дату укладення Договору відступлення матеріали справи не містять, так само відсутні відповідні докази повернення Відповідачем отриманих кредитних коштів станом на 20 травня 2024 року (дата доступності Овердрафту, фактично остання дата терміну дії Кредитного Договору).

Враховуючи вищевикладене, те, що до ТОВ “ФК “ЄАПБ» як до Нового кредитора перейшло право вимоги виконання від ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» умов Кредитного договору, доказів виконання якого останнім до матеріалів справи не представлено, господарський суд спираючись на приписи статей 512,513,514,516,525,526,530,610,629,1046,1049 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Кредитного договору та Договору відступлення, вважає наявними правовими підстави для стягнення з ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» на користь ТОВ “ФК “ЄАПБ» 248524,74 грн основної заборгованості.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Відповідно ж до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);

- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).

Як встановлено судом, 20 травня 2024 року - дата доступності Овердрафту, фактично остання дата терміну дії Кредитного Договору, тобто є останнім днем строку, впродовж якого наявні правові підстави для нарахування передбачених Кредитним договором процентів за користування кредитом.

Приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як зазначалось, згідно із виконаним АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» розрахунком заборгованості станом на 30.07.2024 за ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» обліковується 329470,88 грн заборгованості, з яких 248524,74 грн основного боргу (заборгованості за Овердрафтом) та 80946,14 грн заборгованості за відсотками.

Втім, господарський суд спираючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, стосовно того, що право кредитодавця (в контексті розгляду даної справи - право особи, до якої перейшло право вимоги виконання зобов'язань) нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, встановлений факт того, що 20 травня 2024 року є останнім днем строку дії Кредитного договору, вважає наявним у Позивача права нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитними коштами виключно до 20 травня 2024 року.

Відтак, господарський суд вважає наявними у ТОВ “ФК “ЄАПБ» права на стягнення з ПП “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» 74470,24 грн заборгованості за відсотками, розрахованими станом на травень 2024 року, у відповідності до представленого розрахунку заборгованості, виконаного АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 “Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до відповідача: Приватного підприємства “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» про стягнення 329470,88 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “ШВЕЙНА ФАБРИКА “ЮНІСТЬ» (73033, м. Херсон, вул. 2-а Західна, буд. 15, Код ЄДРПОУ 40214232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, Код ЄДРПОУ 35625014) 248524/двісті сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири/грн 74 коп. основної заборгованості, 74470/сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят/грн 24 коп. заборгованості за відсотками та 4844/чотири тисячі вісімсот сорок чотири/грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволені решти заявлених вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 10 березня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут

Попередній документ
125731818
Наступний документ
125731820
Інформація про рішення:
№ рішення: 125731819
№ справи: 916/5704/24
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 12.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.03.2025)
Дата надходження: 27.12.2024
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
28.01.2025 11:25 Господарський суд Одеської області
18.02.2025 10:30 Господарський суд Одеської області
04.03.2025 10:50 Господарський суд Одеської області