65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"10" березня 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/3711/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/3711/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» (65016, м. Одеса, пров. Ванний, буд. 20; код ЄДРПОУ 43364272)
До відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2
про стягнення 81565,20 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідачів: не з'явився
Встановив: В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3711/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення 81565,20 грн. про стягнення стягнути з ОСОБА_1 збитків у розмірі 29815,20 грн. та стягнення з ОСОБА_2 збитків у розмірі 51750,00 грн.
06.12.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» на ухвалу про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» в поновленні пропущеного процесуального строку, винесену господарським судом Одеської області від 26.11.2024 року у справі №916/3711/24.
18.12.2024р. до суду надійшов запит згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024р. про невідкладне надіслання матеріалів справи №916/3711/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2024р. зупинено провадження у справі №916/3711/24 до повернення матеріалів справи №916/3711/24 до господарського суду Одеської області.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у поновленні процесуального строку для залучення доказів у справі №916/3711/24 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у поновленні процесуального строку для залучення доказів №916/3711/24 - залишено без змін.
14.02.2025р. матеріали справи №916/3711/24 повернулись до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025р. поновлено провадження у справі №916/3711/24. Судове засідання для розгляду справи №916/3711/24 по суті призначено на "10" березня 2025 р. о 12:00. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 10.03.2025р. о 12:00.
Ухвалу суду від 19.02.2025р. надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» та представнику позивача в систему “Електронний суд», які доставлені в електронні кабінети останніх 19.02.2025р., що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 123,124, т.3).
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Так, з 05.10.2021р. офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, 06.04.2023 у справі № 920/605/22.
Між тим, у судове засідання 10.03.2025р. представник позивача не з'явився та про причини свого нез'явлення суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача у судовому засіданні, останнім до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні підстави залишення позову без розгляду містяться у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Так само не передбачають вказані норми необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Таким чином, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Як вже було зазначено судом, представник позивача, якого суд викликав у судове засідання, та який про дату, час і місце цього судового засідання був повідомлений належним чином, 10.03.2025р. не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав.
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Згідно з п.1 ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду
За таких обставин, господарський суд залишає без розгляду позов ОСОБА_3 до Незалежної дунайської профспілки працівників водного транспорту “Справедливість» про визнання незаконної та скасування вимоги у справі №916/4776/24.
При цьому, господарським судом на підставі ч. 4 ст.236 ГПК України, враховується також висновок, який викладений у постанові ОП ВС КГС від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, та згідно з яким наслідком неявки позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, або не повідомив причини неявки - є залишення позову без розгляду.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо вирішення питання про повернення судового збору з бюджету, то в силу вимог п.4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір», відповідне питання вирішується господарським судом за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеком Бонус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 81565,20 грн. у справі №916/3711/24.
Повну ухвалу складено та підписано 10 березня 2025р.
Ухвала набирає законної сили 10 березня 2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя Т.Г. Д'яченко