27 лютого 2025 року Справа № 915/771/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Фесан А.А.,
представника відповідача: не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОНА ІНЖИНІРИНГ»,
до відповідача: Приватного підприємства “Веселий Роздол»,
про: стягнення 110976,0 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “РОНА ІНЖИНІРИНГ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства “Веселий Роздол» 110976,0 грн заборгованості, з яких: 100208,78 грн - основна сума боргу за надані по договору №251 від 27.11.2023 послуги з гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, 1307,93 грн - інфляційні витрати, 919,95 грн - 3% річних, 8539,65 грн - пеня.
Ухвалою суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2024.
Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:
- 27.11.2023 між сторонами дійсно було підписано договір №251, згідно якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався надати послуги з гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області;
- 01.12.2023 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 60000,0 грн авансу за спірним договором;
- надвечір 01.12.2023 спеціалісти виконавця прибули до місця знаходження свердловини та почали підготовку до проведення робіт. 02.12.2023 після проведення первинного обстеження свердловини, було виявлено, що в середині свердловини, на глибині, знаходиться сторонній предмет, потенційно, за висновками працівників позивача, металевої структури, який міг бути частиною конструкції насосу або фільтра, які могли зазнати деформації. Вказаний предмет перекривав свердловину та не давав змоги воді підійматися. Самими ж спеціалістами позивача було зроблено висновок, що в даному випадку гідродинамічне очищення свердловини не потрібно проводити, так як дана процедура не надасть необхідного ефекту та не призведе до відновлення подачі води, що і було, фактично, ціллю даного виду робіт;
- за результатами проведеного обстеження свердловини та керуючись висновками спеціалістів позивача, того ж дня 02.12.2023 між сторонами було укладено новий договір за №262, в якому було вказано інший предмет договору та суму договору. У всьому іншому цей договір був ідентичний спірному договору №251 від 27.11.2023, тобто спірний договір №251 від 27.11.2023 був змінений шляхом укладання між тими ж сторонами договору №262 від 02.12.2023. За умовами договору №262 від 02.12.2023 відповідач доручив, а виконавець зобов'язався надати послуги з підйому стороннього металевого предмету з свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області;
- аванс, який був сплачений відповідачем 01.12.2023 за договором №251 від 27.11.2023 сторони домовилися зарахувати в рахунок розрахунків за виконання робіт за новим договором та скоригувати суму платежу за результатами виконаних робіт;
- протягом 3 та 4 грудня 2023 року спеціалісти позивача намагалися вилучити сторонній предмет зі свердловини. Станом на вечір 4-го грудня робота з підйому стороннього предмету виконана не була, вода зі свердловини не надходила;
- на телефонний дзвінок керівника відповідача до керівника позивача було отримано відповідь, що спеціалісти позивача не можуть дістати наявний у свердловині сторонній предмет у зв'язку з відсутністю технічної можливості та необхідних інструментів, а також було заявлено, що на кінцевий розрахунок та доплату залишку по договору позивач не претендує, так як робота, фактично, виконана не була;
- позивач самостійно без попередження залишив місце виконання робіт, роботу (послугу), передбачену договором, фактично не виконав, при цьому саме позивач не надав жодного документу для узгодження об'єму виконаних робіт та фактичної оплати за такі роботи;
- позивачем не додано жодного документу (доказу), які б підтверджували факт повідомлення виконавцем замовника про готовність послуг до прийняття після 04.12.2023, натомість 28.02.2024 відповідач отримав вже вимогу про сплату боргу з актом приймання-передачі послуг, підписаний тільки з боку виконавця;
- оскільки проблема з підйомом води зі свердловини в селі Олександрівка працівниками позивача вирішена не була, а свердловина так і залишилася заблокованою стороннім предметом, 26.12.2023 відповідач уклав договір на послуги з обслуговування тієї ж водозабірної свердловини з ТОВ «Юрський горизонт», яке, в подальшому, і здійснювало роботи з розблокування вказаної свердловини.
30.07.2024 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.
Ухвалою суду від 30.07.2024 розгляд справи призначено на 23.09.2024.
Позивач у відповіді на відзив на спростування заперечень відповідача вказує наступне:
- згідно з кошторисною документацією та звітом наданих послуг об'єми наданих послуг по договору №251 наступні: вимірювання статичного рівня води і фактичної глибини свердловини; обстеження свердловини за допомогою телеінспекційної системи контролю свердловини 1 обстеження; проведення дебітних випробувань перед очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм; очищення свердловини від нанесених і корозійних відкладень і мулистих пробок із застосуванням реактивної насадки 140 м; вібраційно хвильове оброблення водоносного шару, діаметр свердловини 200 мм (за два рази) - 31,5 м; проведення дебітних випробувань після очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- вказаний обсяг робіт був складений спеціалістами зі слів замовника, паспорта на свердловину останній не надав, а після фактичного обстеження об'єкта було виявлено, що показники свердловини відрізняються. Після цього, позивач не відмовився від надання послуг, а виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором;
- перед проведенням робіт з гідродинамічного очищення свердловини за договором №251 від 27.11.2023 представники позивача прибули на об'єкт 29.11.2023 та провели обстеження свердловини за допомогою телеінспекційної системи контролю свердловини, і, дійсно, під час вказаного відеообстеження на глибині 125,9 м було виявлено фланець насосу (водопідйомної колони), вказаний факт був зафіксований та прописаний у звіті;
- предметом спірного договору №251 від 27.11.2023, за яким подано позов, було саме гідродинамічне очищення свердловини, а не вилучення сторонніх предметів. В звіті чітко вказано, що наявність вказаних предметів в свердловині не заважає її подальшій експлуатації;
- договір №262 від 02.12.2023, на який посилається відповідач, дійсно був укладений між сторонами після виявлення стороннього предмету в свердловині, на прохання замовника. Представників виконавця дуже турбував сторонній предмет в свердловині і сторони домовилися, що після закінчення гідродинамічного очищення, працівники орендують спеціалізовану техніку та дістануть конструкцію;
- однак, договір №262 не може, як вказує відповідач, «фактично замінити договір №251 від 27.11.2023 шляхом прийняття нового договору». Згідно чинного законодавства істотними умовами договору є предмет договору, ціна роботи, строк виконання, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, не може договір №262 бути «ідентичний, крім предмету договору та суми договору №251», як вказує відповідач, у зв'язку з тим, що жодна з істотних умов договорів не збігається;
- договір №262 від 02.12.2023 був укладений для виконання нового виду робіт, у представників ТОВ «Ропа інжиніринг» були відсутні, навіть, технічні засоби для виконання робіт, вказаних в предметі: «підйом стороннього металевого предмета». Метою укладання нового договору була не заміна попереднього, а додатковий обсяг робіт. Жодні кошторисні документи не розроблялися та не підписувалися сторонами, так як вказані роботи мали виконуватися після завершення виконання зобов'язань по договору №251 від 27.11.2023 та, згідно з п.3.1 договору, після отримання авансового платежу, у розмірі 50% від загальної суми договору, а саме 40000,0 грн;
- після закінчення робіт по гідродинамічному очищенню свердловини про це було повідомлено замовника в усному порядку, так як представники позивача були присутні на об'єкті під час завершення робіт. Жодних зауважень, що стосувалося функціонуванню свердловини замовник не висловив. Також представники відповідача не скористувалися можливістю, що передбачена п.5.2 та п.11.2 договору, а саме не були вказані дефекти після виконання робіт, які б фіксувалися в дефектному акті, де був би перелік необхідних доопрацювань, причини виникнення недоліків і термін їх виконання, а, головне, вказаний акт повинен був бути підписаний обома сторонами, що доводило б інформування виконавця про необхідність виконання додаткових робіт;
- позивач не відмовлявся від виконання послуг, передбачених договором №262, однак, у зв'язку з відмовою замовника підписувати акт виконаних робіт за формою КБ-2в, оплати послуг за договором №251 та відсутністю авансового платежу за договором №262 бригада покинула об'єкт завершивши роботу по гідродинамічному очищенню, не розпочинавши роботи по підйому стороннього металевого предмету. Аванс з договору №251 від 27.11.2023, як вказує замовник, не переносився, жодні суми договорів не коригувалися, ніяких підтверджуючих документів щодо цього факту замовник не надав;
- жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України не передбачено заміна одного договору на інший, змінивши предмет, ціну та строки. Відповідач вводить в оману як суд, так і позивача, вказуючи, що договір №251 від 27.11.2023 не був виконаний. Фактично роботи були виконані в повному обсязі, дебіт свердловини було підвищено в 1,75 рази, а питомий дебіт в 1,6 раз, були видалені пісчана пробка, корозійні відкладення, мулисті пробки, виконано вібраційно хвильове оброблення водоносного шару та три проміжних і одне заключне обстеження свердловини;
- жодних підтверджуючих документів про розірвання договору №251 від 27.11.2023 відповідач також не надав. Додаткових угод про збільшення/зменшення обсягів надання послуг, зміни сум чи будь-чого іншого не укладалося, дострокового припинення договору не відбувалося.
23.09.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.10.2024. Визнано явку позивача обов'язковою.
15.10.2024 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.
Ухвалою суду від 15.10.2024 розгляд справи призначено на 11.11.2024.
У підготовчому засіданні 11.11.2024 судом оголошено перерву до 05.12.2024.
05.12.2024 судом відкладено підготовче засідання на 14.01.2025.
У підготовчому засіданні 14.01.2025 судом оголошено перерву до 29.01.2025.
Ухвалою суду від 29.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2025.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 27.02.2025 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у заяві від 26.02.2025 заперечував проти позову з підстав наведених у відзиві та просив розглянути справу без його участі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 27.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 27.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі «Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: «Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Слід зазначити, що тривалість розгляду даної справи насамперед пов'язана з намаганням суду забезпечити процесуальні права сторін на участь у розгляді справи, що зумовило неодноразові відкладення розгляду справи.
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.
З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/771/24, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг», як виконавцем, та Приватним підприємством «Веселий роздол», як замовником, укладено договір №251 (далі - Договір №251), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати послуги з гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п.1.1 цього договору (п.п.1.1, 1.2 Договору №251).
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами (п.12.1 Договору №251).
Згідно п.1.4 Договору №251, склад, обсяг та вартість послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначаються кошторисною документацією до цього договору.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору №251, загальна сума договору складає 160232,10 грн, у тому числі ПДВ 20% - 26705,35 грн. Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.
Згідно п.3.1 Договору №251, після підписання договору замовник протягом 10 діб сплачує на рахунок виконавця аванс у розмірі 60000,0 грн з ПДВ.
Позивач стверджує, а відповідач підтверджує, що замовником 01.12.2023 за платіжним дорученням №468 було здійснено оплату авансу виконавцю по Договору №251 у розмірі 60000,0 грн.
Відповідно до складеного виконавцем Звіту наданих послуг з гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області в період з 01 по 04 грудня 2023 року виконавцем здійснено такі роботи:
- вимірювання статичного рівня води і фактичної глибини свердловини;
- проведення дебітних випробувань перед очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- видалення пісчаної пробки із застосуванням ерліфта - 1,0 м;
- очищення свердловини від нанесених і корозійних відкладень і мулистих пробок із застосуванням реактивної насадки (за три рази) 125,9 м;
- вібраційно хвильове оброблення водоносного шару, діаметр свердловини 200 мм (за два рази) - 36,9 м;
- проведення трьох проміжних та одного заключного обстеження свердловини;
- проведення дебітних випробувань після очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм.
Слід зазначити, що проведені виконавцем види робіт збігаються зі складеним позивачем та затвердженим відповідачем Дефектним актом.
У Звіті виконавець встановив, що в процесі виконання робіт на глибині 125,9 м було виявлено фланець насосу (водопідйомної колони), вилучення цього обладнання із свердловини з великою вірогідністю призвела б до руйнування відкритого стовбуру свердловини, про що було повідомлено представника замовника. Наявність вище зазначених предметів в свердловині не заважає її подальшій експлуатації.
Також у Звіті виконавець вказав, що в результаті дебіт свердловини було підвищено в 1,75 рази, а питомий дебіт в 1,16 рази. Рекомендований дебіт свердловини повинен бути не більше 4,0 куб.м/год, або питомий дебіт 0,14 куб.м/год при глибині встановлення насосного агрегату не вище за 110 м.
Згідно п.1.3 Договору №251, надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору №251, прийом наданих виконавцем послуг оформлюється актом(ми) здачі-прийняття наданих послуг та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, замовник зобов'язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити виконавця про відмову від підпису актів. На виявлені недоліки або дефекти виконавець та замовник складають акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. У разі прострочення або ненадання замовником вмотивованої відмови від підпису актів наданих послуг, виконавець має право в односторонньому порядку підписати ці акти, які мають бути оплачені замовником.
Згідно відомостей акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 31.01.2024 на об'єкті «Гідродинамічне очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області» за грудень 2023 року виконано робіт на суму 160208,78 грн, а саме:
- вимірювання статичного рівня води і фактичної глибини свердловини;
- обстеження свердловини за допомогою телеінспекційної системи контролю;
- проведення дебітних випробувань перед очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- проведення дебітних випробувань після очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- очищення свердловини від нанесених і корозійних відкладень і мулистих пробок із застосуванням реактивної насадки (за три рази) 125,9 м;
- видалення пісчаної пробки із застосуванням ерліфта - 1,0 м;
- вібраційно хвильове оброблення водоносного шару, діаметр свердловини 200 мм (за два рази) - 36,9 м.
Позивач вказує, що відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно обсягів та якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт, ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову, при цьому акт приймання виконаних робіт з боку відповідача не підписано.
Згідно п.п.3.2, 3.3 Договору №251, за надані послуги згідно п.1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Виконавцем на адресу замовника була направлена вимога про сплату залишку вартості наданих послуг у сумі 100208,78 грн.
Крім того, 09.05.2024 виконавцем на адресу замовника було направлено претензію №1/05-24, в якій виконавець просив сплатити заборгованість за Договором №251 у розмірі 100208,78 грн.
Позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині оплати отриманих послуг та остаточно не розрахувався з позивачем за обсяг наданих послуг, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Щодо вимог про стягнення суми основного боргу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши умови спірного Договору №251 суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі Договору №251 позивач зобов'язався виконати обумовлену договором роботу в строк встановлений у такому договорі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Частиною 1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).
В судовій практиці щодо акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
Частиною 3 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, відповідно до складеного виконавцем Звіту наданих послуг з гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області в період з 01 по 04 грудня 2023 року виконавцем здійснено такі роботи:
- вимірювання статичного рівня води і фактичної глибини свердловини;
- проведення дебітних випробувань перед очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- видалення пісчаної пробки із застосуванням ерліфта - 1,0 м;
- очищення свердловини від нанесених і корозійних відкладень і мулистих пробок із застосуванням реактивної насадки (за три рази) 125,9 м;
- вібраційно хвильове оброблення водоносного шару, діаметр свердловини 200 мм (за два рази) - 36,9 м;
- проведення трьох проміжних та одного заключного обстеження свердловини;
- проведення дебітних випробувань після очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм.
У вказаному звіті виконавець встановив, що в процесі виконання робіт на глибині 125,9 м було виявлено фланець насосу (водопідйомної колони), вилучення цього обладнання із свердловини з великою вірогідністю призвела б до руйнування відкритого стовбуру свердловини, про що було повідомлено представника замовника. Наявність вище зазначених предметів в свердловині не заважає її подальшій експлуатації.
Також у звіті виконавець вказав, що в результаті дебіт свердловини було підвищено в 1,75 рази, а питомий дебіт в 1,16 рази. Рекомендований дебіт свердловини повинен бути не більше 4,0 куб.м/год, або питомий дебіт 0,14 куб.м/год при глибині встановлення насосного агрегату не вище за 110 м.
За актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 31.01.2024 на об'єкті «Гідродинамічне очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області» за грудень 2023 року виконано робіт на суму 160208,78 грн, а саме:
- вимірювання статичного рівня води і фактичної глибини свердловини;
- обстеження свердловини за допомогою телеінспекційної системи контролю;
- проведення дебітних випробувань перед очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- проведення дебітних випробувань після очищенням свердловини, діаметр свердловини 200 мм;
- очищення свердловини від нанесених і корозійних відкладень і мулистих пробок із застосуванням реактивної насадки (за три рази) 125,9 м;
- видалення пісчаної пробки із застосуванням ерліфта - 1,0 м;
- вібраційно хвильове оброблення водоносного шару, діаметр свердловини 200 мм (за два рази) - 36,9 м.
31.01.2024 виконавцем на адресу замовника була направлена вимога №04, в якій виконавець повідомив замовника, що вартість наданих по Договору №251 послуг становить 160208,78 грн, у зв'язку з чим виконавець вимагав від замовника сплатити 100208,78 грн залишку вартості наданих послуг.
До такої вимоги, виконавцем будо додано, зокрема, акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 31.01.2024 на суму 160208,78 грн, довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 від 31.01.2024 на суму 160208,78 грн та Звіт наданих послуг.
31.01.2024 вказана вимога разом з додатками була направлена виконавцем на адресу замовника поштовим відправленням №0303714863412, однак 17.02.2024 поштовим відділенням повернута відправнику з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання» та вручена останньому 28.02.2024.
Також позивачем надані суду докази направлення вказаної вимоги разом з додатками 24.04.2024 на електрону адресу замовника, вказану ним в Договорі №251.
Відповідачем не заперечено та не спростовано факту реального виконання зазначеного в акті та звіті обсягу робіт за Договором №251, та не надано виконавцю обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у визначений п.5.1 Договору №251 строк.
Таким чином, суд приходить до висновку, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а нездійснення ним остаточної оплати таких робіт є відповідно порушенням умов Договору №251 і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
Доводи відповідача про те, що спірний Договір №251 був змінений шляхом укладання між тими ж сторонами договору №262 від 02.12.2023, судом відхиляються, оскільки предметом Договору №262 є виконання робіт з підйому стороннього металевого предмету з свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області на відміну від предмету Договору №251 - виконання гідродинамічного очищення свердловини в селі Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, тобто предмети таких договорів є різними.
До того ж, в Договорі №262 відсутні умови щодо внесення змін таким договором до Договору №251 чи розірвання (припинення дії) Договору №251 у зв'язку з укладанням Договору №262.
За такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100208,78 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач вважає, що з 07.03.2024 сплинув строк, встановлений вимогою №04 від 31.01.2024 (оплата в 7-денний строк з моменту отримання відповідачем 28.02.2024 вимоги) та у відповідача виникло зобов'язання з оплати за виконані послуги, в тому числі щодо сплати пені, згідно з п.6.4 Договору.
Судом встановлено, що вказана вимога разом з додатками 31.01.2024 позивачем була направлена на адресу відповідача поштовим відправленням №0303714863412 та 17.02.2024 поштовим відділенням направлена відправнику за зворотньою адресою з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання» та вручена позивачу 28.02.2024.
Таким чином, суд вважає, що відповідач мав сплатити суму основного боргу у строк до 24.02.2024 включно (у семиденний строк з 17.02.2024), при цьому суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, збільшивши стягувану суму чи період нарахування, а тому суд погоджується з доводами позивача, що з 07.03.2024 у відповідача сплинув строк сплати суми основного боргу у розмірі 100208,78 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані на суму основного боргу 1307,93 грн інфляційних втрат за період з березня по травень 2024 року та 919,95 грн - 3% річних за період з 07.03.2024 до 26.06.2024.
Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані на суму основного боргу 8539,65 грн пені за період з 07.03.2024 до 26.06.2024.
Відповідно до положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.ч.1-3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6.4 Договору №251, при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.
Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Веселий Роздол» (56401, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Доманівка(з), вул.Пастера, буд.33; ідент.код 34597259) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “РОНА ІНЖИНІРИНГ» (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.6; ідент.код 39070065) 100208,78 грн основного боргу, 1307,93 грн інфляційних втрат, 919,95 грн - 3% річних, 8539,65 грн пені та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 10.03.2025.
Суддя М.В.Мавродієва