79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
07.03.2025 Справа № 914/41/25
м. Львів
За позовом: Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин-Захід», село Дідилів(з), Кам'янка - Бузький р-н, Львівська обл.
до відповідача: Фермерського господарства «Агрозахід Транс», село Мшана, Городоцький р-н, Львівська обл.
про стягнення 174 331,29 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин - Захід» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства «Агрозахід Транс» про стягнення 174 331,29 грн, з яких основна заборгованість у розмірі 147286,63 грн, пеня у розмірі 10 343,40 грн, індекс інфляції - 13 431,88 грн та 3% річних - 3 269,38 грн.
3. Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/41/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
4. Ухвала суду від 06.01.2025 року про відкриття провадження у справі надіслана позивачу до його електронного кабінету, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена - 06.01.2025 року о 15:46 год.
5. Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
6. Поштова кореспонденція яка надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з вкладенням та Довідкою Ф.20.
7. Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
8. Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
9. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
10. Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
11. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
12. Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
13. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
15. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Аргументи позивача
17. Позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов Договору №01 від 03.02.2020 року яка складається з суми основного боргу у розмірі 147 286,63 гривень, пені у розмірі 10343, 40 грн, інфляційного збільшення в сумі 13 431, 88 грн та 3% річних в сумі 3269,38 грн.
18. Аргументи відповідача
19. Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
20. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
21. 03.02.2020 року Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин - Захід» (продавець) та Фермерське господарство «Агрозахід Транс» (покупець) уклали Договір №01, за яким продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити продукцію (надалі в сукупності чи як окрема партія продукції, що поставляється, іменовані «Товар») (п. 1.1. Договору).
22. Розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом оплати 100% вартості Товару протягом 60-ти (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару (п. 5.1. Договору).
23. Платіж за даним Договором здійснюються покупцем на підставі рахунку на оплату, наданого продавцем покупцю на умовах даного Договору (п. 5.2. Договору).
24. За умовами Договору при простроченні оплати поставленого Товару більш як на 15 (п'ятнадцять) днів - покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від суми прострочення (п. 7.5. Договору).
25. При простроченні оплати поставленого Товару більш як на 30 (тридцять) днів - Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 15 % від суми прострочення (п. 7.6. Договору).
26. За прострочення оплати поставленого Товару за цим Договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.7. Договору).
27. Відповідно до п. п. 8.6.-8.8. Договір дійсний з моменту підписання по 31 грудня 2020 року. Договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо жодна з Сторін до закінчення терміну дії даного Договору письмово не повідомила про розірвання, а інша сторона письмово не підтвердила отримання листа про розірвання даного Договору. Договір в будь якому випадку вважається чинним до моменту виконання сторонами усіх своїх грошових зобов'язань за ним.
28. Позивач зазначає, що на виконання умов Договору у період з червня 2023 по січень 2024 року поставив, а відповідач прийняв товар, на загальну вартість 1 985 425,00 грн, що підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:
- Видаткова накладна №25 від 12.06.2023 року на суму 157 750,00 грн;
- Видаткова накладна №47 від 23.06.2023 року на суму 125 000,00 грн;
- Видаткова накладна №38 від 27.07.2023 року на суму 62 400,00 грн;
- Видаткова накладна №16 від 13.07.2023 року на суму 145 000,00 грн;
- Видаткова накладна №1 від 01.08.2023 року на суму 62 400,00 грн;
- Видаткова накладна №26 від 10.08.2023 року на суму 79 000,00 грн;
- Видаткова накладна №43 від 21.08.2023 року на суму 78 500,00 грн;
- Видаткова накладна №3 від 01.09.2023 року на суму 95 875,00 грн;
- Видаткова накладна №12 від 06.09.2023 року на суму 90 500,00 грн;
- Видаткова накладна №38 від 25.09.2023 року на суму 45 000,00 грн;
- Видаткова накладна №33 від 16.10.2023 року на суму 570 000,00 грн;
- Видаткова накладна №51 від 30.10.2023 року на суму 64 800,00 грн;
- Видаткова накладна №43 від 15.12.2023 року на суму 66 700,00 грн;
- Видаткова накладна №56 від 21.12.2023 року на суму 72 500,00 грн;
- Видаткова накладна №59 від 21.12.2023 року на суму 72 500,00 грн;
29. Разом з тим, відповідно до долучених Видаткових накладних загальна сума поставленого товару становить 1 787 925,00 грн.
30. Відповідач поставлений товар оплатив на загальну суму 1 838 138,37 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками, зокрема:
- 10.10.2023 сплачено 175 000,00 грн;
- 13.10.2023 сплачено 300 000,00 грн;
- 16.02.2024 сплачено 463 138,37 грн;
- 22.02.2024 сплачено 900 000,00 грн;
31. ОЦІНКА СУДУ
32. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
33. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
35. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
36. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
37. Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір №01 від 03.02.2020 року, за яким позивач зобов'язався, передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.
38. Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
39. На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 787 925,00 грн, що підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними.
40. При цьому твердження позивача, що сума поставленого товару становить 1985425,00 грн не підтверджена матеріалами справи.
41. Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
42. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
43. Умовами Договору сторони визначили, що розрахунки за Договором здійснюються шляхом оплати 100% вартості Товару протягом 60-ти (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару (п. 5.1. Договору).
44. З долучених позивачем банківських виписок АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за 10.10.2023, 13.10.2023, 16.02.2024 та 22.02.2024 року, судом встановлено, що відповідач здійснив оплату на користь позивача в загальній сумі 1 838 138,37 грн.
45. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
46. У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
47. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
48. Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач поставлений товар оплатив в повному обсязі, відтак підстави для стягнення з Фермерського господарства «Агрозахід Транс» 147286,63 грн основного боргу відсутні.
49. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
50. Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
51. Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
52. Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
53. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
54. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
55. В тексті позовної заяви позивач вказує, про наявність підстав для стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 13 431,88 грн та 3% річних у розмірі 3 269,38 грн (за період з 21.12.2023 по 20.12.2024 року).
56. Разом з тим до позовної заяви долучено розрахунок з якого встановлено, що нарахування індексу інфляції та 3% річних позивач здійснює за період з 11.03.2024 по 16.12.2024 року.
57. Суд зауважує, що станом на 11.03.2024 заборгованості за поставлений товар не існувало, оскільки останній платіж відповідачем здійснено ще 22.02.2024 року.
58. Відтак суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 13 431,88 грн (за період з 11.03.2024 по 16.12.2024 року) та 3% річних у розмірі 3 269,38 грн. (за період з 11.03.2024 по 16.12.2024 року).
59. Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
60. Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
61. Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
62. Відповідно до положень п. 7.7. Договору за прострочення оплати поставленого Товару за цим Договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
63. У позовній заяві позивач зазначає, що з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України за період з 21.12.2023 року по 21.06.2024 року внаслідок прострочення відповідачем оплати нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення у розмірі 10 343,40 грн.
64. При цьому з розрахунку позивача встановлено, що нарахування пені на суму 10 343,40 грн позивач здійснив за період з 11.03.2024 по 21.06.2024 року.
65. Як зазначено вище, станом на 11.03.2024 заборгованості за поставлений товар не існувало, відтак суд не вбачає правових підстав для стягнення пені в розмірі 10 343,40 грн які нараховані позивачем за період з 11.03.2024 по 21.06.2024 року.
66. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
67. Аналіз зазначеного у ч. 1 ст. 237 ГПК України надає підстави дійти висновку, що у перелік питань, які вирішує суд при ухваленні рішення не входить повноваження суду самостійно (замість позивача) вказувати обґрунтування розрахунку.
68. Також суд наголошує, що обґрунтування розрахунку не є тотожнім перевірці правильності нарахування, заявлених до стягнення позивачем вимог, у розрізі застосування норм матеріального права (зокрема, статей 530, 549, 625 ЦК України, статей 230-232 Господарського кодексу України, тощо) та математичному обрахуванню, що здійснюється за даними, які були предметом дослідження та оцінки, ураховуючи доводи та заперечення учасників справи, поданими/заявленими у відповідності до вимог ГПК України.
69. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
70. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
71. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
72. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
73. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
74. У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
75. Враховуючи те, що позивачем не подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин-Захід» до Фермерського господарства «Агрозахід Транс» про стягнення 174 331,29 грн задоволенню не підлягають.
76. СУДОВІ ВИТРАТИ
77. Витрати на оплату судового збору залишаються за позивачем на підставі статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.