про залишення позовної заяви без руху
10.03.2025 р. Справа № 914/583/25
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка
про стягнення 48000,00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка про стягнення 48000,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що в силу статті 91 Господарського процесуального кодексу України у суду при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
Як вбачається із поданих матеріалів, до позовної заяви долучено копії документів, однак позивач всупереч вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 48000,00 грн, а тому, враховуючи наведені норми законодавства, позивач в даному випадку повинен сплатити і подати до суду докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
При цьому, як вбачається із переліку додатків до позовної заяви, позивач вказав про долучення квитанції про сплату судового збору (пункт 3).
Однак, під час розкриття конверта, в якому надійшла позовна заява, судом встановлено, що додаток №3 до позовної заяви (квитанція про сплату судового збору) відсутній, про що складено акт Господарського суду Львівської області від 07.03.2025 №7.
Отже, враховуючи вищевказане, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 91, 162, 164, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, а саме для:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- подання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.