просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/575/24
Провадження №8/913/575/24
Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк», м. Київ,
до відповідача - фізичної особи-підприємця Косогор Наталії Олександрівни, м. Рубіжне Луганської області,
про стягнення 121 417,17 грн.
Суть спору: Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Косогор Наталії Олександрівни , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Заявою-договором №ID6931381 від 05.09.2019 у розмірі 121 417,17 грн, з яких тіло кредиту у сумі 49 988 грн, проценти в сумі 0,04 грн та комісія в сумі 71 429,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Заяву-договір №ID6931381 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн на строк 36 місяців, розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди - 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно), а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Як зазначає позивач, він належним чином виконав умови Кредитного договору та перерахував кошти на рахунок відповідача, що підтверджується відповідним меморіальним ордером та випискою.
В свою чергу, відповідач умови Кредитного договору належним чином не виконав та кредитні кошти у встановлені Договором строки не повернув, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 23.12.2024 становить 121 417,17 грн, з яких тіло кредиту у сумі 49 988 грн, проценти у розмірі 0,04 грн та комісія у сумі 71 429,13 грн.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за Кредитним договором.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 справу № 913/575/24 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою від 06.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 913/575/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.
Вказану ухвалу від 06.01.2025 було надіслано позивачу до електронного кабінету в Електронному суді ЄСІТС.
24.02.2022 почалась військова агресія Російської Федерації проти України, у зв'язку з чим, на час розгляду справи територія Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області (де зареєстрований відповідач) знаходиться в тимчасовій окупації (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309).
Статтею 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено наступне:
« 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень"; у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов'язків.».
У зв'язку з тим, що остання відома адреса місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, відсутністю електронного кабінету у відповідача, було повідомлено відповідача про ухвалу суду від 06.01.2025 про відкриття провадження у справі шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Додатково відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте документ (ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.01.2025) повернуто (не доставлено) з повідомленням про помилку.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.
На підставі ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд
30.07.2019 фізичною особою-підприємцем Косогор Наталією Олександрівною , із використанням електронного цифрового підпису, підписано анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємцю; назва продукту - кредит на розвиток бізнесу; бажана сума кредиту - 500000 грн; строк - 36 місяців; ціль кредитування - для поповнення оборотних коштів, для збільшення прибутку та виплати податків держави.
05.09.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Косогор Наталією Олександрівною (далі - позивачальник, відповідач), із використанням електронного цифрового підпису, було укладено Заяву-договір (далі - Заява-договір) № ID6931381 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»).
Відповідно до пункту 1.1. заяви-договору, за умови наявності вільних коштів банк зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору.
Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Таскомбанк», з цільовим використанням на поповнення обігових; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (пункт 1.2. заяви-договору).
У Розділі 2 заяви-договору визначено умови надання кредиту.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.3.1., 2.3.2. договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили: розмір кредиту - 200000,00 грн; розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди 1,99 % від суми виданого кредиту (щомісячно).
Підпунктом 2.5 договору визначено терміни і порядок погашення Кредиту:
згідно із п. 2.5.1. договору сплата платежів по кредиту - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;
згідно із п. 2.5.2. сплата процентів за користування кредитом - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;
сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі «ТАС24 Бізнес» (п. 2.5.3.).
В пункті 2.6. заяви-договору визначено, що строк кредиту: 36 місяців з дати укладання договору.
Згідно з пунктом 3.1. заяви-договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту.
Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, згідно з п. 2.6. цього договору (пункт 3.2. заяви-договору).
Відповідно до пункту 4.1. заяви-договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором.
Згідно з пп. 4.2.1. пункту 4.2. заяви-договору, цей договір є договором-приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим, зокрема, умови договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://tascombank.ua/ та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (п. 4.4. заяви-договору).
Дата підписання заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору (п. 4.3. заяви-договору).
Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено графік погашення кредиту.
У додатку 1 до заяви-договору сторони погодили Графік погашення кредиту, згідно з яким сума щомісячного платежу за кредитом з 05.10.2019 по 05.08.2022 становить 9536,02 грн, з яких: 5556 грн - платіж за кедитом, 3980 грн - комісія за управління кредитом, 0,02 грн - проценти.
Згідно з п. 18.2.1.1. Правил Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород Банку за надання Кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному Сайті Банку та є невід'ємною частиною цих Правил (далі Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24 БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту, які зазначені на офіційному сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Відповідно до п. 18.2.1.2 Правил, повернення Кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно з графіком погашення Кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами Договору. Остаточний строк погашення заборгованості за Кредитом є дата повернення Кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24 БІЗНЕС", sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строком повернення Кредиту є дата останнього платежу.
Пунктом 18.2.2.2. правил визначено, що клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені в п.18.2.1.1.; оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з ціновими параметрами до цього розділу правил, які розміщені на офіційному сайті банку; повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п.18.2.1.2., 18.2.2.3.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку комісії 18.2.2.3.5., 18.2.2.2.6.
Згідно з п.18.2.4.1 Правил, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 договору клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом у розмірі, який зазначено в цінових параметрах.
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється з дати платежів, які зазначені у заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.18.2.4.3 Правил).
Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.18.2.4.7 Правил). Розрахунок щомісячної комісії за управління Кредитом проводиться Банком щомісячно відповідно до графіку погашення Кредиту (п. 18.2.4.8 Правил).
Згідно з п.18.2.6 Правил, договір, а саме: обслуговування кредиту клієнта, набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за договором.
На виконання умов заяви-договору позивачем 05.09.2019 перераховано на поточний рахунок позичальника (відповідача) № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Таскомбанк», кредитні кошти в розмірі 200000 грн що підтверджується меморіальним ордером від 05.09.2019 № 544399081.
Відповідно до Графіку погашення кредиту, що є Додатком 1 до Заяви-договору № ID6931381, сума щомісячного платежу за кредитом складає 35 платежів в сумі 9536,02 грн (2 - 5-й місяці), в сумі 9536,01 грн (6 - 26-й місяці), в сумі 9536,00 грн (27 - 36-й місяці). Всього сума оплати за кредитом - 343280,31 грн, яких: 200000 грн - основна заборгованість за кредитом; 143280 грн - комісія за управління кредитом; 0,31 грн - проценти.
Згідно з банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 05.09.2019 по 23.12.2024 відповідач частково повернув кредит в сумі 150012 грн, сплатив проценти за користування кредитом в сумі 0,29 грн та сплатив комісію в сумі 107670,87 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та просить суд стягнути з нього заборгованість за заявою-договором № ID6931381 від 05.09.2019 у сумі 121417,17 грн, з яких: 49988 грн - тіло кредиту, 0,04 грн - проценти за період з 05.09.2019 по 31.03.2023, 71429,13 грн - комісії за період з 05.09.2019 по 30.06.2023.
Доказів сплати кредитної заборгованості, процентів та комісії на час прийняття рішення відповідачем не надано.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (ч. 2 ст. 634 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Як встановлено статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Як встановлено судом, між АТ «Таскомбанк» та фізичною особою-підприємцем Косогор Наталією Олександрівною було укладено заява-договір № ID6931381 від 05.09.2019, яка складена в електронній формі та підписана кваліфікованим електронним підписом відповідачки, що підтверджується відповідними протоколами електронного протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, та відповідно до п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» прирівнюється до укладання договору у письмовій формі. Цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором (п. 4.1. заяви-договору).
Цей договір є договором-приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим, зокрема, умови договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://tascombank.ua/ та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (пп. 4.2.1. п. 4.2. заяви-договору).
На виконання умов заяви-договору позивачем 05.09.2019 відповідачу грошові кошти в сумі 200000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 05.09.2019 № 544399081 та банківською випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 05.09.2019 по 23.12.2024.
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі - Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п. 62 Положення).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі №925/636/22 від 04.05.2023 дійшов висновку: «…, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц). Ураховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.».
Отже, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Таким чином, позивачем доведений факт видачі фізичній особі-підприємцю Косогор Наталії Олександрівни кредиту в сумі 200000 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У п.2.5.1 заяви-договору встановлено, що сплата платежів по кредиту - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.
Судом встановлено, що у п.2.6. заяви-договору сторони передбачили строк кредиту: 36 місяців з дати укладання договору.
У п. 3.1. заяви-договору сторони визначили, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту.
Сторони узгодили, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, згідно з п. 2.6. цього договору (пункт 3.2. заяви-договору).
У пп. 2.5.3. заяви-договору сторони узгодили, що Графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».
Отже, з огляду на дату видачі кредиту - 05.09.2019 позичальник зобов'язаний був повернути кредит у строк до 05.09.2022 (включно).
Як убачається із наданого позивачем розрахунку відповідачем умови заяви-договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів не дотримані, повернуто кредит частково в сумі 150012 грн (до матеріалів справи надано банківську виписку по рахунку № НОМЕР_1 відповідачки за період з 05.09.2019 по 23.12.2024).
Доказів повного або часткового повернення тіла кредиту за заявою-договором № ID6931381 від 05.09.2019 відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту за заявою-договором № ID6931381 від 05.09.2019 в сумі 49988 грн, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами та комісії, судом враховано наступне:
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Сторони визначили у п.2.3.1 заяви-договору, що розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001 % річних.
Згідно із п. 2.5.1. договору сплата платежів по кредиту - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;
Судом встановлено, що у п.2.6. заяви-договору сторони передбачили строк кредиту: 36 місяців з дати укладання договору.
У п. 3.1. заяви-договору сторони визначили, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту.
Сторони узгодили, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, згідно з п. 2.6. цього договору (пункт 3.2. заяви-договору).
У пп. 2.5.3. заяви-договору сторони узгодили, що Графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».
Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідачем умови заяви-договору щодо своєчасного погашення процентів за користування кредитом відповідно до Графіку погашення кредиту за період з 05.09.2019 по 05.09.2022 не дотримані, відповідач сплатив частково проценти за користування кредитом в сумі 0,29 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 24.12.2024 складає 0,33 грн.
Судом встановлено, що заяву-договір відповідачем було підписано 05.09.2019, а враховуючи дію договору протягом 36 місяців (до 05.09.2022 включно).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач до 30.11.2021 здійснював сплату відсотків, після чого порушив умови кредитного договору в частині своєчасного погашення нарахованих відсотків відповідно до умов договору.
Тому позивач правомірно заявив до стягнення заборгованість за процентами.
Відповідно до розрахунку заборгованість за процентами за користування кредитом розрахована за період з 05.09.2019 по 24.12.2024.
Суд, перевіривши розрахунок процентів, зазначає, що він здійснений з помилкою, оскільки позивач не врахував, що строк користування кредитом за умовами кредитного договору від 05.09.2019, як вже зазначалося вище, закінчився 05.09.2022, а тому нарахування процентів за користування кредитом на договірних умовах за межами строку кредитування у цьому випадку є необґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначено, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Суд здійснив власний розрахунок процентів та дійшов висновку, що правильним слід вважати період нарахування процентів за користування кредитом з 01.12.2021 по 05.09.2022(включно), які складають 0,03 грн.
Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає задоволенню частково в сумі 0,03 грн. У задоволенні решти вимог у сумі 0,01 грн слід відмовити, оскільки проценти за вказаний період позивачем нараховані поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом, а не як міра відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором.
Пунктом 18.2.2.2. правил визначено, що клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені в п.18.2.1.1.; оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з ціновими параметрами до цього розділу правил, які розміщені на офіційному сайті банку; повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п.18.2.1.2., 18.2.2.3.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку комісії 18.2.2.3.5., 18.2.2.2.6.
Згідно з п.18.2.4.1 Правил, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 договору клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом у розмірі, який зазначено в цінових параметрах.
Розрахунок щомісячної комісії за управління Кредитом проводиться Банком щомісячно відповідно до графіку погашення Кредиту (п. 18.2.4.8 Правил).
Відповідно до п. 2.3.2. заяви-договору розмір комісійної винагороди 1,99 % від суми виданого кредиту (щомісячно).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач до 06.01.2022 здійснював сплату комісії (останній платіж за комісією 05.01.2022 в сумі 210,87 грн), після чого порушив умови кредитного договору в частині своєчасного погашення нарахованої комісії відповідно до умов договору.
Тому позивач правомірно заявив до стягнення заборгованість за комісією.
Відповідно до розрахунку заборгованість за комісією за користування кредитом розрахована за період з 05.09.2019 по 01.12.2024.
Матеріали справи підтверджують, що позивач правомірно нараховував щомісячну комісію, але відповідач у порушення договірних зобов'язань не здійснив оплату комісії (банківська виписка по рахунку).
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості з комісії за період з 05.09.2019 по 30.06.2023 в сумі 71429,13 грн, суд дійшов висновку, що арифметично виконано вірно, а тому вимога про стягнення заборгованості за комісією є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України)
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Положеннями ст.79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача заборгованості за заявою-договором № ID6931381 від 05.09.2019 у сумі 86597,16 грн з яких: 49988 грн - заборгованість за кредитом, 0,03 грн - заборгованість за процентами, 71429,13 грн - забогованість за комісією.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до фізичної особи-підприємця Косогор Наталії Олександрівни задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Косогор Наталії Олександрівни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443) заборгованість по тілу кредиту в сумі 49988 грн, заборгованість за процентами в сумі 0,03 грн, заборгованість за комісійною винагородою в сумі 71429,13 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 10.03.2025.
Суддя Антон ІВАНОВ