ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2025Справа № 910/15587/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАЙН"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України
про стягнення 240175,06 грн
представники сторін:
від позивача: Тереза Ю.О.
від відповідача: Ільницька Ю.Ю.
від третьої особи: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАЙН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 240175,06 грн, з яких: 217363,20 грн - основний борг, 22605,77 грн - інфляційні втрати, 206,09 грн - 0,1% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15587/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
23.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.
02.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: відзив на позов; клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участі сторін; клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
06.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.01.2025 задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перейшов до розгляду справи №910/15587/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 30.01.2025, задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задовольнити, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України.
14.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача та відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
27.01.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву.
29.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 30.01.2025 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, яке подано разом із позовом, за його заявою.
Також у підготовчому засіданні 30.01.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.01.2025.
21.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
27.02.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у якій позивач повідомив, що акт наданих послуг надасть до матеріалів справи в межах строків, встановлених ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 27.02.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023, позивач поставив відповідачу товар на суму 217363,20 грн, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами прийому-передачі товару.
Також на виконання умов договору позивач здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У строки, визначені договором, відповідач оплату поставленого товару не здійснив.
Посилаючись на прострочення відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував 22605,77 грн інфляційних втрат та 206,09 грн 0,1% річних.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що на момент ініціювання платежу відповідачу було відомо, що з 28.12.2023 платежі вже не приймаються. 12.12.2023 на сайті Державної казначейської служби України було розміщено оголошення щодо здійснення платежів наприкінці 2023 року.
Жодних доказів того, що у бюджетному році 2024 відповідач намагався виконати своє зобов'язання з оплати товару, поставленого позивачем, до матеріалів справи не надано.
Позивач зазначає, що відсутність фінансування за бюджетною програмою, до того ж не підтверджене належними і допустимими доказами, не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань за договором з огляду на наступне
Щодо посилання відповідача на факти військової агресії РФ, то позивач зазначив, що поставка товару, як і укладення договору, мали місце у 2023 році, через півтора роки після початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Відповідач замовчує, що до закінчення воєнного стану примусове стягнення коштів з відповідача неможливе.
Позиція відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:
- спірний договір був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі за державні кошти згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178, позивач був обізнаний про ризики, які пов'язанні з оплатою за поставлений товар ще до дати визнання його переможцем;
- оплата товару вартістю 93 571,20 грн, мала бути проведена 02.01.2024 включно, оплата товару вартістю 123 792,00 грн, мала бути проведена 09.01.2024 включно. У зв'язку із цим, 26.12.2023 відповідачем були сформовані заявки на оплату № 1015292 на суму 93 571,20 грн та № 1013825 на суму 123 792,00 грн та 27.12.2023 передані в Державну казначейську службу України для оплати за договором, однак 30.12.2023 вищезазначені заявки були відхилені Державною казначейською службою України з приміткою "Повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України";
- оскільки станом на 2024 рік фінансування за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відсутнє, а відповідно до умов договору (п.7.10), оплата може бути здійснена за наявності бюджетного фінансування, у боржника, відсутня можливість здійснити оплату за договором № ПЗ/НХ-23860/НЮ від 18.09.2023;
- сторони підписали договір, умовами якого передбачено, як відкладальну умову наявність бюджетного фінансування, а також визнали несвоєчасне перерахування коштів органами державного казначейства обставиною, що виключає вину боржника, а тому відповідно до п. 9.10 договору боржник звільняється від нарахування штрафних санкцій за вказаним договором та від сплати інфляції та 0,1% річних;
- покладення на відповідача додаткових зобов'язань з оплати за товар за рахунок власних коштів може негативно відобразитись на подальшому функціонуванні підприємства в умовах воєнного стану та виконання ним своїх основних завдань;
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів, що відповідач був обізнаний з режимом роботи Державної казначейської служби України, тим більше в кінці бюджетного року. Відповідач виконав усі взяті на нього зобов'язання та вчинив усі дії, пов'язані з договором. Жодних маніпуляційних та недобросовісних дій відповідач не вчиняв.
Позиція третьої особи.
У поясненнях, поданих до суду, Державна казначейська служба України зазначила, що відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 № 299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» до облікових систем АС «Є-Казна» здійснювалося 27 грудня 2023 року до 17:30.
Управління Казначейства опрацювало надані платіжні документи у такий спосіб: - № 50 від 27.12.2023 на суму 93 571,20 грн. надіслано 27.12.2023 в 18:53:11- повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України ; - № 51 від 27.12.2023 на суму 123 792,00 грн. надіслано 27.12.2023 в 18:53:10 - повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України.
18.09.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця", як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАЙН", як постачальником, укладено договір про закупівлю № ПЗ/НХ-23860/НЮ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар для завершення робіт по проєкту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікації дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" в Київській області" (Завершення робіт), (далі - товар), відповідно до специфікації № 1 (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Найменування товару: роз'єднувачі. Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються в специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору (пункти 1.2, 1.3 договору).
Згідно з пунктом 4.2. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару - Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове або інший підрозділ покупця вказаний в рознарядці на поставку товару. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.6 договору).
У пункті 6.1. договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Згідно з п. 6.3 договору загальна ціна договору становить з ПДВ 21763,20 грн.
Положеннями п. 7.1, 7.2 договору встановлено, що відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Усі видатки покупця за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Відповідно до п. 7.4 договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, на 45й робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.
Як зазначено в пункті 7.10 договору бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини покупця, оплата за товар здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування на рахунок відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування покупець повідомляє про це постачальника. Факт надходження грошових коштів на рахунок покупця відкритий у Державній казначейській службі України є моментом настання строку виконання зобов'язань за даним договором, в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаного сторонами акту прийому-передачі товару/видаткової накладної.
Згідно з пунктом 7.11 договору ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок покупця відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати товарів за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною що має місце не з вини покупця.
Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених у мовами цього договору (пункти 15.1, 15.2 договору).
27.10.2023 відповідачем оформлено письмову рознарядку № НХП33-04/6191 щодо поставки продукції за договором.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 217363,20 грн.
Факт поставки позивачем товару та прийняття його відповідачем підтверджується:
- видатковими накладними № 117 від 30.10.2023 на суму 9371,20 грн, № 119 від 30.10.2023 на суму 123792,00 грн, підписаними представниками обох сторін;
- актами прийому-передачі товару, складеним 30.10.2023, підписаними представниками обох сторін;
- товарно-транспортними накладними № 81 від 30.10.2023, № 83 від 30.10.2023.
Також на виконання умов договору позивачем складені та зареєстровані податкові накладні, зокрема :
- податкова накладна від 30.10.2023 № 140 на суму 93 571,20 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.10.2023;
- податкова накладна від 30.10.2023 № 142 на суму 123 792,00 грн, у зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.11.2023.
Оскільки відповідач оплату товару не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 217363,20 грн основного боргу, 22605,77 грн інфляційних втрат, 206,09 грн 0,1% річних.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач передав відповідачу товар на загальну суму 217363,20 грн.
Акти прийому-передачі товару, видаткові накладні на суму 217363,20 грн підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Відповідач не заперечує факту поставки товару на суму 217363,20 грн.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Строк оплати товару погоджений сторонами у п. 7.4 договору, відповідно до якого оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, на 45й робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.
Враховуючи дати реєстрації податкових накладних, відповідач повинен був здійснити оплату у такі строки: товар на суму 93751,20 грн оплатити у строк до 02.01.2024 включно, товар на суму 123792,00 грн - у строк до 09.01.2024 включно.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів перерахування на користь позивача 217363,20 грн за поставлений товар.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач стверджує, що факт відсутності оплати за товар виник не з вини відповідача, оскільки 26.12.2023 відповідачем були сформовані заявки на оплату № 1015292 на суму 93 571,20 грн та № 1013825 на суму 123 792,00 грн та 27.12.2023 передані в Державну казначейську службу України для оплати за договором, однак 30.12.2023 вищезазначені заявки були відхилені Державною казначейською службою України з приміткою "Повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України".
Щодо вказаних доводів відповідача, суд зазначає таке.
Відповідачем долучено до матеріалів справи заявки на оплату: № 1013825 від 26.12.2023 на суму 123792,00 грн, № 1015292 від 26.12.2023 на суму 93571,20 грн.
Згідно з інформацією про історію зміни статусів документу платіжні документи відправлені до казначейства 27.12.2023 о 18:53 год, отримані казначейством 27.12.2023 о 18:54 год. та відхилені казначейством 30.12.2023 о 00:37 із приміткою повернення коштів відповідно до статей 3, 23, 57 Бюджетного кодексу України.
З пояснень, наданих третьою особою, вбачається, що платіжні інструкції на оплату за вищевказаними зобов'язаннями, які були надані до Управління Казначейства 27.12.2023, відносились до видатків третьої черги.
Згідно з пунктом 2.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2013 №885, регламент роботи органів Казначейства по завершенні бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду щороку затверджується наказом організаційно-розпорядчого характеру Казначейства України. Регламентом затверджуються, зокрема термін (час і дата) прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" та граничний термін (час і дата) здійснення органами Казначейства оплати (виконання) зареєстрованих платіжних доручень (інструкцій) за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів та інших клієнтів.
Як зазначає третя особа, на офіційній вебсторінці Казначейства для розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів щороку у грудні розміщується відповідна інформація щодо роботи Казначейства та органів Казначейства в період завершення бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду.
Третьою особою долучено до пояснень інформацію із офіційної вебсторінки, яку опубліковано 12.12.2023 о 10:41 "Інформація до уваги розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та платників податків щодо роботи в період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024".
Відповідно до Інформації із офіційної вебсторінки Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) повідомила, що відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Казначейства від 27.11.2023 № 299, останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року.
27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" (далі - СДО) до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна".
Таким чином, Акціонерне товариство "Українська залізниця", як клієнт органів казначейства, могло та повинне було бути обізнаним як із приписами Бюджетного кодексу України щодо повернення в бюджет неосвоєних у бюджетному році коштів, так і з специфікою роботи Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року
В той же час, направлення відповідачем платіжних інструкцій здійснено 27.12.2023 о 18.53 год., тобто після завершення прийняття електронних документів клієнтів через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство», що і стало підставою для їх повернення.
На переконання суду у даному випадку саме на відповідача покладається відповідальність за не надходження позивачу грошових коштів у сумі 217363,20 грн унаслідок відхилення платежу Державною казначейською службою України.
Матеріали справи не містять доказів об'єктивної неможливості своєчасно сформувати та направити до казначейства платіжні інструкції на суму 217363,20 грн, враховуючи, що про обов'язок оплати відповідачу було відомо ще з листопада 2023 року.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 217363,20грн заборгованості за поставлений товар.
Щодо посилання відповідача на те, що умовами договору передбачено як відкладальну умову наявність бюджетного фінансування, то суд зазначає, що у 2023 році відповідні бюджетні асигнування були наявні, і лише внаслідок несвоєчасного направлення відповідачем платіжних інструкцій позивач не отримав коштів за поставлений товар.
Умови укладеного між сторонами договору відповідно до яких відповідач здійснює оплату придбаного товару за умови наявності бюджетних асигнувань, не є ні визначенням строку / терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати товару, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.
Крім того, згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями,
За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування (бюджетних асигнувань) в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленого йому товару, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2024 у cправі № 910/14074/23.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Невиконане відповідачем зобов'язання за договором у сумі 217363,20 грн підтверджується належними доказами.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 217363,20 грн.
Подібної позиції щодо наявності підстав для стягнення боргу за аналогічних правовідносин дотримується Північний апеляційний господарський суд у постанові від 10.02.2025 у справі № 910/11705/24.
Щодо позовних вимог про стягнення 22605,77 грн інфляційних втрат та 206,09 грн 0,1% річних., суд зазначає таке.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 9.2 договору сторони погодили, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим договором.
Судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування відсотків річних та інфляційних, оскільки останній здійснює нарахування з 02.01.2024 та 09.01.2024, що було останнім днем строку виконання грошового зобов'язання, а відповідні нарахування слід здійснювати з 03.012024 на суму 93571,20 грн та з 10.01.2024 на суму 123792,00 грн.
За перерахунком суду розмір 0,1 % річних становить 205,49 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Розрахунок інфляційних втрат на суму 22605,77 грн є арифметично вірним.
Заперечуючи проти вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат відповідач зазначає, що відповідно до п. 9.10 договору звільняється від нарахування штрафних санкцій за вказаним договором та від сплати інфляції та 0,1% річних.
Так, відповідно до п. 9.10 договору в разі затримки бюджетного фінансування, зменшення бюджетних асигнувань, неприйняття органами державної влади рішень або невчинення дій, необхідних для здійснення оплати, передбаченої цим договором (або прийняття відповідних рішень чи вчинення дій із затримкою), прийняття органами державної влади рішень, які унеможливлюють виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором, покупець звільняється від сплати постачальнику штрафних санкцій, відшкодування збитків та відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Враховуючи встановлені вище судом обставини щодо причин невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати суми основного боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування в даному випадку пункту 9.10 договору, що передбачають можливість звільнення відповідача від відповідальності за ненадходження коштів на рахунок позивача.
З огляду на викладене, суд задовольняє частково вимоги про стягнення 0,1 % річних у розмірі 205,49 грн та задовольняє вимоги про стягнення 22605,77 грн інфляційних втрат.
ВИСНОВКИ СУДУ.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАЙН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", а саме в частині стягнення 217363,20 грн основного боргу, 205,49 грн 0,1% річних, 22605,77 грн інфляційних втрат.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАЙН" (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26/1, ідентифікаційний код 42776621) 217363,20 грн основного боргу, 205,49 грн 0,1% річних, 22605,77 грн інфляційних втрат та 2882,09 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.03.2025.
Суддя С.О. Турчин