ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2025Справа № 910/15657/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (місто Вінниця)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест2021" (місто Київ)
про стягнення 268 814,38 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест2021" про стягнення 268 814,38 грн, у тому числі: 261 292,82 грн - матеріальної шкоди та 7 521,56 грн пені за порушення умов договору оренди № 03-118/2023/01 від 03.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
21.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.
29.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання від 28.01.2025 про визнання поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
Означене клопотання обґрунтовано тим, що позивачем було направлено запити до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу КМР, відповіді на які отримано 23.01.2025.
Ухвалою від 31.01.2025 суд визнав поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" строку для подання доказів. Долучено подані 28.01.2025 докази до матеріалів справи.
12.02.2025 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест2021" про визнання поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи Подане клопотання обґрунтовано тим, що необхідність у поданні цих доказів після подання відзиву зумовлена поданими позивачем доказами та поясненнями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест2021" строку для подання доказів та долучено подані докази до матеріалів справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (далі - орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест2021" (далі - орендодавець, відповідач) було укладено Договір оренди №03-11/2023/01, відповідно до якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 10-В, загальною площею 118,5 кв.м. (далі за текстом Об'єкт оренди), а Орендар приймає та оплачує Орендодавцю орендну плату.
Відповідно до п.2.1 договору Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування Об'єкт оренди для розміщення об'єкта торгівлі продовольчими товарами (в т.ч. алкогольними та тютюновими виробами) з моменту підписання даного договору.
Відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди загальною площею 118,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 10-В. Об 'єкт оренди передається в технічно справному стані, придатному для його експлуатації. Сторони не мають одна до одної претензій щодо стану, комплектності та своєчасності передання Об 'єкту оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.11.2023.
Початок строку оренди передбачений у пункті 4.1 Договору та розпочинається 10.12.2023 року, строк дії до 31.11.2024 року.
Додатковою угодою від 31 жовтня 2024 року про внесення змін до Договору оренди № 03-11/2023/01 від 03 листопада 2023 року сторони погодили пролонгувати договір до 31.10.2025 року.
За умовами п.п.6.1-6.2 договору розмір орендної плати складає 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., за користування Об'єктом оренди на місяць. На протязі трьох робочих днів після укладання цього Договору, Орендар зобов'язаний авансом перерахувати Орендну плату за перший місяць оренди та Гарантійний платіж в розмірі вартості одного місяця оренди.
В подальшому, Орендна плата сплачується в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця, не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця авансом за поточний місяць (п.6.3 договору).
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
За умовою п.5.1 Договору оренди № 03-11/2023/01 від 03.11.2023 року Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця, за рахунок власних коштів провести реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт та поліпшення Об'єкта оренди.
Згідно п.5.2 договору погодження обставин, що зазначені в п. 5.1. Договору, повинні бути письмово підтверджені або мотивовано відмовлені Орендодавцем, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової пропозиції Орендаря.
У випадку дострокового розірвання цього Договору за ініціативою Орендаря, до закінчення строку оренди, витрати, що зазначені в п.5.1. Договору, Орендарю не компенсуються, а такі поліпшення вважаються невід'ємними від Об'єкта оренди (п.п.5.2-5.3).
Оскільки умовами Договору передбачена необхідність письмового погодження обставин щодо поліпшення Об'єкта оренди, позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду від 03.11.2023 року до Договору про наступне:
Орендар погодив з Орендодавцем, що він має право робити наступні дії на Об'єкті оренди: встановлювати системи кондиціонування, вентиляції, витяжної системи та робити необхідні отвори для монтажу цих систем; встановлювати генераторні установки при необхідності для можливості здійснення своєї підприємницької діяльності; пофарбувати стіни всередині об'єкту оренди, облаштувати санвузол перестінками та необхідною сантехнікою, встановити додаткове освітлення, зробити монтаж електропроводки згідно плану розміщення обладнання; встановити рекламну вивіску на фасаді об'єкту оренди за попередньою візуалізацією; розміщувати обладнання в об'єкті оренди згідно власного проектного плану.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що після погодження вказаних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" здійснило заходи щодо виконання ремонту приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 10-В та встановлено відповідне обладнання.
В якості доказів, що підтверджують виконання підрядних робіт у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 10-В та встановлення відповідного обладнання позивач до позовної заяви долучив наступні документи: видаткову накладну №ВА-0029907 від 17 листопада 2023 року на загальну суму 85052,69 грн., видаткову накладну № ВА-0030317 від 21 листопада 2023 року на загальну суму 1750,14 грн., акт здачі приймання робіт № ОУ-0000014 від 20 листопада 2023 року на загальну суму 80 500, 00 грн., рахунок-фактуру № СФ-0000013 від 20.11.2023 на суму 93 990,00 грн., акт здачі приймання робіт № ОУ-0000013 від 20 листопада 2023 року на загальну суму 93 990,00 грн., платіжну інструкцію №RMБH001380 від 18.01.2024 на суму 1 793,50 грн., платіжну інструкцію № RMБH011404 від 24.05.2024 на суму 87 245,20 грн., платіжну інструкцію №RMБH013186 від 26.12.2023 на суму 100 000,00 грн., платіжну інструкцію №RMБH010356 від 20.11.2023 на суму 66 640,00 грн., №RMБH008919 від 03.11.2023 на суму 53 540,00 грн., платіжну інструкцію №RMБH010357 від 20.11.2023 на суму 49 120,00 грн, фотокопії за результатом виконаних робіт за актами, копії роздруківок переписки месенджеру "Viber".
В подальшому, приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 10-В 23.11.2023 було демонтоване невідомими особами, внаслідок чого ТОВ "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" понесло витрати на загальну суму 261 292,82 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Київської міської ради з листом від 12.12.2024 №25-25 щодо надання інформації про тимчасові споруди за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 10-В у Деснянському районі міста Києва.
За результатами розгляду зазначеного звернення, Департамент територіального контролю міста Києва листом №064-302 від 07.01.2025 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" наступне:
Провідним інспектором Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено виїзне обстеження та винесено припис №2308765 стосовно усунень порушень, згідно правил благоустрою міста Києва.
На виконання припису ТОВ "ІНВЕСТ2021" надало КП "Київблагоустрій" листом від 27.03.2023 №27-03-23/02 інформацію про розміщення тимчасових споруд, на підставі паспортів прив'язки тимчасових споруд №№07791-ДС.10057.1061, 07787-ДС.10057.1057, 07788-ДС.10057.1058, 07789-ДС.10057.1059, 07790-ДС.10057.1060, 07792-ДС10057.1062, 07786-ДС.10057.1056, виданих Департаментом містобудування та архітектури міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Під час повторного обстеження території, працівником КП "Київблагоустрій" було виявлено, що вищезазначені тимчасові споруди за адресою: вул. Бальзака, 10-В об'єднані в одну конструкцію.
Відповідно до пункту 2.26 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, Департаментом архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) анульовано паспорти прив'язки тимчасових споруд.
Зазначивши, що на виконання доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 20.11.2023 №064-5570, КП "Київблагоустрій" 28.11.2023 демонтувало тимчасову споруду на АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що питання про демонтаж приміщень було порушено ще 27.03.2023 року та достеменно відомо представникам ТОВ "ІНВЕСТ2021" з приводу існування припису виконавчого органу відносно об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Бальзака 10-В. Відносини з Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) набули спірного характеру, не маючи рішення по суті, Відповідач передав Позивачу в оренду приміщення, не попередивши при цьому про можливий демонтаж.
Відповідачем, у свою чергу на підтвердження відсутності його вини у знесенні споруди по АДРЕСА_1 зазначено наступне:
Комунальним підприємством "Київблагоустрій" 23 березня 2023 року складено припис №2308765, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ2021" було повідомлено, що набуто право власності на нежитлову будівлю, якій присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 220059380000.
На виконання п. 2 ст. 31-6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та в зв'язку з державною реєстрацією переходу права власності на нежитлову будівлю (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 220059380000), що розташована на земельній ділянці, площею 0,0400 га, кадастровий номер: 8000000000:62:002:0004, яка перебувала у користуванні гр. ОСОБА_1 на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого Майоровою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13 грудня 2021 року за реєстровим №2741, Кравцем Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, одночасно проведено державну реєстрацію переходу права користування земельною ділянкою від гр. ОСОБА_1 до нового набувача - ТОВ "ІНВЕСТ2021".
Про перехід права власності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцем Я.М. було повідомлено Київську міську раду, що підтверджується повідомленням №289/01-30 від 17.12.2021.
Крім того, листом №05716-1627 від 26.01.2022 відповідач повідомив Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що чинним законодавством не передбачена обов'язковість укладення відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок у разі переходу права власності на розташовані на орендованій земельній ділянці об'єкти нерухомого майна.
Зазначивши, що ТОВ "ІНВЕСТ "2021" дійсно було укладено Договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою та отримано паспорти прив'язки №№ 07786- ДС.10057.1056, 07787-ДС.10057.1057, 07788-ДС.10057.1058, 07789-ДС.10057.1059, 07790-ДС.10057.1060, 07791-ДС.10057.1061, 07792-ДС.10057.1062 за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, за адресою: АДРЕСА_1 також знаходилось і нерухоме майно, яке набуто у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ2021" відповідно до Рішення засновника №1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ2021" та передачу засновником Товариства майна на власну частку у Статутному капіталі Товариства.
Маючи у власності нерухоме майно, ТОВ "ІНВЕСТ2021" було прийняте рішення про проведення реконструкції нежитлової будівлі літ. А під будівлю торговельного призначення з приміщеннями побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 .
Окрім іншого, відповідач зазначив, що з метою проведення будівельних робіт ТОВ "ІНВЕСТ2021" отримано наступну дозвільну документацію: містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва реєстраційний номер 344 від 23.06.2023 року; повідомлено уповноважений орган про початок будівельних робіт. Внесено та затверджено інформацію в реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051230819972; повідомлено уповноважений орган про готовність об'єкта до експлуатації, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер: КВ101230907136; Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - будівлю торговельного призначення з приміщеннями побутового обслуговування, який внесений до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується витягом. Зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, літ. А, площею 326,7 кв.м.
Як свідчать матеріали справи, відповідач надавав інформацію КП "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" на приписи одночасно з підтверджуючими документами на право власності на нерухоме майно та дозвільною документацією на проведення реконструкції, про що відображено в листах №03-11-23/01 від 03.11.2023 та №15-11-23/01 від 15.11.2023.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Зі змісту долучених відповідачем доказів вбачається, що ТОВ "ІНВЕСТ2021" вживались заходи щодо надання Комунальному підприємству "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" документів дозвільного характеру щодо площі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, Оноре де Бальзака, 10-в.
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини даної справи, суд відзначає наступне.
За статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до наведених положень чинного законодавства для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, необхідною є наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність особи; завдання шкоди та її розмір; безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У той же час саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Долучені позивачем акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, платіжні інструкції не є належними та допустимими доказами заподіяної шкоди та її розміри, адже даний розрахунок не відображає втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а умовами Договору передбачено, що витрати Орендарю не компенсуються, а такі поліпшення вважаються невід'ємними від Об'єкта оренди.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/23120/16, згідно з частинами 2 та 3 статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, відшкодування шкоди.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно з частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог не дають підстави вважати доведеним наявність у відповідача протиправної поведінки стосовно орендованого майна, взаємозв'язку між такою поведінкою та завданням позивачу збитків, що свідчить про не доведення позивачем усього складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення з відповідача шкоди.
Враховуючи вищевикладене, не доведення позивачем протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою та вини відповідача, у задоволенні вимоги про стягнення 261 292,82 грн матеріальної шкоди слід відмовити повністю.
Штрафні санкції, нараховані позивачем відповідно до п. п.11.2 Договору, не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необгрунтованістю.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко