ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2025Справа № 910/9278/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи-підприємця Куклєвої Ірини Василівни
про стягнення 235 246,31 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Куклєвої Ірини Василівни про стягнення 235 246,31 грн. з яких 100 000,00 грн. заборгованість за неповернутим кредитом, 135 246,31 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання зобов'язань з повернення кредиту за договором № 065505-КВ1-004 від 08.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 20.08.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Куклєвої Ірини Василівни про стягнення 235246,31 грн залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 20.01.2025 підготовче засідання призначено на 11.02.2025.
Судом у підготовчому засіданні 11.02.2025 ухвалено закрити підготовче провадження, судове засідання призначено на 04.03.2025.
У судове засідання 04.03.2025 учасники судового процесу не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Позивачем та відповідачем 08.11.2019 укладено договір про надання кредиту № 065505-КВ1-004, відповідно до пункту 1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 100 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит, наданий позивачем відповідачу, забезпечується всім належним відповідачу майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, не зважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до пунктів 2 та 3 договору, кредит надається відповідачу протягом 3 банківських днів із дня підписання цього договору. Кредит надається строком на 16 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку позивача. Строк дії договору - з дати його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Умовами пункту 4 договору встановлено, що плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,19686800 процентів за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту.
Відповідно до пункту 5 договору, відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом із урахуванням наступних умов. Відповідач здійснює погашення заборгованості по кредиту шляхом сплати обов'язкових щотижневих платежів щотижня кожного/ї п'ятниця, які він зобов'язаний здійснювати регулярно не пізніше дат, установлених графіком платежів, що наведений у пункті 6 цього договору. Мінімальна сума обов'язкового щотижневого платежу для відповідача визначається графіком платежів, що наведений у пункті 6 цього договору, але у будь-якому разі не може бути менше 11 700,00 гривень.
Умовами пункту 7 договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом до 28.02.2020.
Згідно з пунктом 9, договір разом із правилами про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту складають єдиний документ (надалі - договір) та визначають усі істотні умови надання кредиту. Укладаючи цей договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися цього договору (з урахуванням правил про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, текст яких розміщено на сайті позивача у розділі публічна інформація.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В якості доказів підтвердження виконання позивачем умов договору в частині надання відповідачу кредитних грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення від 08.11.2019 № 15884, відповідно до якого позивачем здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товариства Комерційного Банку «Приватбанк». У призначенні платежу зазначено, що переказ здійснено згідно до кредитного договору № 065505-КВ1-004 від 08.11.2019; номер карти - НОМЕР_2 , а також, ідентифікаційний номер відповідача - НОМЕР_3 .
Також, для ідентифікації приналежності номера картки НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_1 , як до рахунку відповідача, позивачем долучено до позову скриншот здійснення переказу грошових коштів у інтернет банкінгу «Приват 24» на картку за № НОМЕР_2.
Відповідно до положення «Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» від 22 листопада 1999 N 802/4095, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 24.09.1999 N 479, клієнт - це особа, яка уклала договір з емітентом щодо відкриття картрахунку; картковий рахунок (картрахунок) - це банківський рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками та платіжна картка - це ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що містить обов'язкові реквізити, визначені платіжною організацією, які ідентифікують платіжну систему та його емітента.
Згідно з умовами та правилами надання банківських послуг Акціонерним товариством Комерційним Банком «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті:
- власник картки - це фізична особа , клієнт банку або довірена особа клієнта, на ім'я якої випущена Картка, яка отримала право на користування карткою відповідно до цього договору;
- банківський рахунок клієнта - це поточний рахунок, який автоматично відкривається кожному клієнту Приват Банку, який пройшов процедуру ідентифікації;
- картковий рахунок - банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції з використанням платіжних карток.
- платіжна картка (картка) - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунку платника або відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів готівкою у касах банку або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В пункті 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Отже, з огляду на вищенаведене, Господарському суду міста Києва доведено «поза розумним сумнівом», що позивачем було здійснено перерахування кредитних грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. безпосередньо на банківський рахунок відповідача. Протилежного суду не доведено, доказів на спростування позовних вимог відповідачем не подано.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами пункту 7 договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом до 28.02.2020.
Судом встановлено, що станом на час звернення позивачем із даним позовом до суду, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів у розмірі 100 000,00 грн. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем. Позивачем здійснено нарахування 1,19686800 процентів за кожен день користування кредитом у загальному розмірі 135 246,31 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем були порушені зобов'язання за договором про надання кредиту, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення існуючої заборгованості, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куклєвої Ірини Василівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41084239) 100 000,00 грн. основного боргу, 135 246,31 грн. нарахованих відсотків та 2 822,96 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.03.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк