ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2025Справа № 910/15354/24
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фізичної особи - підприємця Ілліної Людмили Василівни
до 1. Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Універсальна Біржа»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі»
про стягнення 40 000,00 грн.,
Фізична особа - підприємець Ілліна Людмила Василівна (надалі - ФОП Ілліна Л.В. ) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (надалі - КП «Київтранспарксервіс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Універсальна Біржа» (надалі - ТОВ «Українська Універсальна Біржа») про стягнення 40 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним утриманням відповідачами грошових коштів позивача, у зв'язку з чим останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідачів по 20 000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
15.01.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Українська Універсальна Біржа» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 просив суд прийняти законне та обґрунтоване судове рішення за наслідками розгляду матеріалів та дослідження всіх фактичних обставин справи. Зокрема, ТОВ «Українська Універсальна Біржа» зазначило про те, що, як оператор електронного майданчика «Прозорро.Продажі», діяло в межах норм діючого законодавства.
21.01.2025 до Господарського суду міста Києва від ФОП Ілліної Л.В. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила про те, що спірна сума грошових коштів була сплачена на рахунок відповідача 2 в якості гарантійного внеску для участі в аукціоні, а за результатами його скасування була розподілена між відповідачами, як організатором та оператором відповідно до п. 9.2 Регламенту ЕТС, у зв'язку з чим позивач вказує на правомірність позовних вимог до відповідача 2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 задоволено клопотання відповідача 2 та залучено Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» (надалі - АТ «Прозорро.Продажі») до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, третій особі запропоновано надати письмові пояснення стосовно суті спору.
27.01.2025 до Господарського суду міста Києва від КП «Київтранспарксервіс» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 1 заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність порушеного права позивача.
30.01.2025 до Господарського суду міста Києва від ФОП Ілліної Л.В. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надала додаткові пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача 1, викладених у відзиві на позов, підтримала позов та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
В електронній торговій системі було розміщено оголошення із найменуванням предмета продажу та коду відповідно до класифікатора: право на експлуатацію, утримання та обладнання майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: Київ, Дніпровський район, вул. Воскресенська, 2-а, що включає 175 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 20 спеціальних місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують особи з інвалідністю або водії, які перевозять особу з інвалідністю (ДК 021:2015 код 63712400-7 Паркувальні послуги).
Відповідно до Протоколу електронного аукціону №BSE001-UA-20240816-20845 від 04.09.2024, переможцем вказаного аукціону стала позивач - ФОП Ілліна Л.В. , яка сплатила гарантійний внесок у розмірі 40 000,00 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що нею як переможцем електронного аукціону, оформленого протоколом електронних торгів №BSE001-UA-20240816-20845 від 04.09.2024, було виявлено, що істотні характеристики лоту не відповідали заявленим, у зв'язку з чим договір оренди укладено не було, а тому перерахований гарантійний внесок підлягає поверненню позивачу у повному обсязі на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 24.09.2016 у справі № 6-122цс14).
Наказом ДП «Прозорро.Продажі» №8 від 09.07.2018 затверджено Регламент роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права (Регламент ЕТС).
Відповідно до п. 2.1 Регламенту ЕТС він регулює правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в ЕТС. Якщо законодавством передбачені особливості для продажу/надання в оренду окремих видів майна (активів) або передачі права, то використання ЕТС здійснюється з урахуванням таких особливостей.
Цей Регламент ЕТС є обов'язковим до виконання адміністратором, організаторами аукціону, користувачами, учасниками, операторами (п. 2.5 Регламенту ЕТС).
Згідно з п. 5.9.3 Регламенту ЕТС організатор (КП «Київтранспарксервіс») зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вчиняти всі необхідні дії та заходи щодо надання інформації про лот, який виставляється до продажу/надається в оренду/передається на електронних аукціонах, відповідно до документації про проведення аукціону, вносити зміни або скасовувати електронні аукціони на підставі відповідних рішень.
Відповідно до п. 5.9.5 Регламенту ЕТС організатор зобов'язаний надавати учасникам доступ до документів, що стосуються лоту, у спосіб, визначений законодавством, не пізніше ніж за 1 (один) робочий день до дня проведення електронного аукціону або в день звернення учасника, якщо такий учасник звернувся в останній день терміну прийняття заяв про участь/прийняття закритих цінових пропозицій.
Згідно з п. 5.9.6 Регламенту ЕТС організатор зобов'язаний підписати протокол електронного аукціону та опублікувати його в ЕТС через особистий кабінет протягом 6 (шести) робочих днів з дня, наступного за днем його формування. Вказаний строк спливає о 18.00 останнього дня строку, встановленого для його підписання та опублікування.
Відповідно до п. 5.9.7 Регламенту ЕТС організатор зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу/оренди майна (активів) (договору, на підставі якого буде передане право) та опублікувати його через свій особистий кабінет в ЕТС протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону. Вказаний строк спливає о 18.00 останнього дня строку, встановленого для підписання та опублікування вказаного договору. Даний обов'язок виникає у організатора виключно за умови відсутності рішення про відміну електронного аукціону згідно з п. 7.3. Регламенту ЕТС.
У п. 10.5 Регламенту ЕТС визначено, що організатор електронного аукціону з оренди майна додатково до вимог, викладених у п. 5.9.7. Регламенту ЕТС, зобов'язаний після підписання договору оренди підписати та опублікувати акт прийому-передачі об'єкту оренди (за наявності) протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціонів та отримати розрахунки відповідно до договору оренди.
Згідно з п. 5.9.8 Регламенту ЕТС організатор зобов'язаний з дати публікації оголошення в ЕТС, забезпечити можливість для потенційних покупців та організаторів електронних аукціонів ознайомлюватися з фізичними властивостями та станом майна (активів), що виставляється до продажу/надається в оренду через ЕТС, ознайомлюватись з умовами, що стосуються права, що передається, а також надавати запитувану інформацію та документи, що стосуються майна (активів)/права, заявлених до продажу/надання в оренду або передачі.
У п. 6.2 Регламенту ЕТС визначено, що оголошення щодо продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права публікується організатором в ЕТС не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів, оголошення щодо майна, що піддається швидкому псуванню, може опубліковуватися за процедурою продажу майна (активів) не пізніше ніж за 2 календарних дні, а для лотів з продажу необробленої деревини не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати проведення аукціону та обов'язково повинно містити:
Оголошення щодо продажу майна/передачі права:
1) інформацію про власника майна (активів) та/або балансоутримувача такого майна, який здійснює продаж майна (активів) або особа, що уповноважена передати право;
2) дату електронного аукціону, умови та порядок оформлення участі в електронному аукціоні, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення;
3) кінцевий термін прийняття заяв про участь в електронному аукціоні, визначений з урахуванням вимог пунктів 7.6, 12.5 Регламенту ЕТС
4) відомості про майно/право, його склад, характеристики, опис за родовими чи індивідуальними ознаками;
5) місцезнаходження майна, його фотографічні зображення (за наявності);
6) стартову ціну лота;
7) істотні умови купівлі-продажу майна (активів)/передачі права або проект відповідного договору купівлі-продажу майна (активів)/передачі права;
8) крок електронного аукціону;
9) розмір гарантійного та реєстраційного внесків;
10) вимоги організатора до потенційного покупця/набувача права (у випадку, якщо такі вимоги, ставляться організатором) та перелік документів, які повинні надаватись потенційними покупцями/набувачами права;
11) інформацію щодо реквізитів організатора для сплати коштів, а саме найменування отримувача, ідентифікатор отримувача (код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків, у разі відсутності - серія і номер паспорта - для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та номер банківського рахунку у форматі IBAN.
В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена організатором.
Судом встановлено, що в ЕТС було розміщено оголошення наступного змісту «Право на експлуатацію, утримання та обладнання майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: Київ, Дніпровський район, вул. Воскресенська, 2-а, що включає 175 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 20 спеціальних місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують особи з інвалідністю або водії, які перевозять особу з інвалідністю (ДК 021:2015 код 63712400-7 Паркувальні послуги)».
Відповідно до п. 8.1 Регламенту ЕТС процес визначення переможця електронного аукціону передбачає автоматичну оцінку ЦБД цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування відповідного протоколу електронного аукціону, форми якого наведені в додатку 1 та додатку 2 до Регламенту ЕТС.
Відповідно до п. 8.2 Регламенту ЕТС переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі його дискваліфікації, відповідно до пункту 8.3. Регламенту ЕТС, учасник з наступною по величині ціновою пропозицією, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а при однакових цінових пропозиціях - учасник, що подав її раніше, за умов відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від останнього про відмову від очікування та натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті до моменту завершення періоду для завантаження договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право), укладеного з переможцем.
Як вбачається з матеріалів справи, переможцем спірного аукціону стала позивач - ФОП Ілліна Л.В. (Протокол електронного аукціону №BSE001-UA-20240816-20845 від 04.09.2024), розмір гарантійного внеску - 40 000,00 грн.
Відповідно до п. 7.28 Регламенту ЕТС договір за результатами проведення електронного аукціону укладається між організатором та переможцем електронного аукціону у формі, передбаченій законодавством, та опубліковується організатором в ЕТС через особистий кабінет протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування ЕТС протоколу електронного аукціону
Відповідно до п. 10.6 Регламенту ЕТС переможець електронного аукціону з оренди майна (активів) додатково до вимог, викладених у п. 7.29 Регламенту ЕТС, зобов'язаний після підписання договору оренди підписати акт прийому-передачі об'єкту оренди протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону та провести розрахунки відповідно до договору оренди. Електронні аукціони з оренди майна (активів) вважаються завершеними з моменту проведення розрахунків відповідно до договору оренди, що підтверджується шляхом присвоєння організатором такому електронному аукціону статусу «Аукціон завершено. Договір підписано». У випадку, коли організатором було присвоєно електронному аукціону з оренди майна (активів) статус «Аукціон завершено. Договір підписано» такий аукціон у будь-якому випадку вважається завершеним, незалежно від проведення розрахунків за договором.
У п. 8.3 Регламенту ЕТС вказано, що у разі невиконання переможцем електронного аукціону пункту 7.29. Регламенту ЕТС, організатор у межах строку 18 (вісімнадцяти) робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, через особистий кабінет дискваліфікує переможця електронного аукціону з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації, що завантажується в ЕТС. У разі дискваліфікації переможця електронного аукціону на підставі невиконання ним вимог пункту 7.29. Регламенту ЕТС у частині положень щодо проведення розрахунків з організатором відповідно до умов договору (за умови їх наявності), така дискваліфікація здійснюється організатором протягом 7 (семи) робочих днів з моменту укладення договору. В будь-якому разі організатор має право здійснити дискваліфікацію переможця електронного аукціону відповідно до вимог абзацу першого та/або другого цього пункту Регламенту ЕТС не пізніше моменту опублікування договору в ЕТС відповідно до вимог пункту 7.28. Регламенту ЕТС. У такому випадку ЦБД формує новий протокол електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною по величині ціновою пропозицією за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а при однакових цінових пропозиціях - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону та за умови відсутності від нього відповідного листа (звернення) щодо відмови від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті, відповідно до пункту 8.2 Регламенту ЕТС.
За твердженням позивача, на паркувальному майданчику розташована будівля, а саме гараж № НОМЕР_1 , площею 44,2 кв.м., який не належить відповідачу 1 та не може бути переданий ним у користування, вся територія паркувального майданчику використовується сторонньою особою - Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський», який повідомив позивача про відсутність намірів залишити пракувальний майданчик, на території розташовано пункт з надання послуг шиномонтажу, діяльність в якому здійснюється суб'єктом господарювання на якого відповідач 1 не має жодного впливу. Крім того, на вказаний гараж накладено арешт та заборону розпорядження в рамках кримінальних проваджень. На переконання позивача, вказані обставини унеможливлюють використання паркувального майданчику на тих умовах, які було оголошено в аукціоні, а відповідач 1 не повідомляв учасників аукціону про наявність перешкод у використанні паркувального майданчику.
За результатами виявлення вказаних обставин, 30.09.2024 позивачем була подана відповідна скарга до адміністратора аукціону з метою скасування результатів його проведення. У відповідь на вказану скаргу адміністратор аукціону повідомив позивача про те, що рішення про скасування результатів аукціону приймається організатором та направив скаргу для розгляду по суті відповідачу 1.
Водночас, позивач також звернувся до відповідача 1 із вимогою про скасування аукціону, у відповідь на яку отримав листа №053/05/2980 від 01.10.2024, відповідно до якого КП «Київтранспарксервіс» повідомило ФОП Ілліну Л.В. , що майданчик для паркування за адресою: АДРЕСА_1 закріплений саме за відповідачем 1, а за наслідками моніторингу паркувального майданчику фахівцями останнього встановлено відсутність гаражних боксів на ньому.
В свою чергу, рішенням організатора про дискваліфікацію переможця електронних торгів №8 від 03.10.2024, на підставі п. 7.29 та 8.3 Регламенту ЕТС, позивача було дискваліфіковано у зв'язку з не укладенням договору з організатором в строки визначені п. 7.29 Регламенту ЕТС. Відтак гарантійний внесок не було повернуто позивачу та розподілено між організатором та оператором аукціону з посиланням на п. 7.29 Регламенту ЕТС.
Відповідно до інформації, що міститься за посиланням https://prozorro.sale/auction/BSE001-UA-20240816-20845/ спірний електронний аукціон є таким, що не відбувся, переможця дискваліфіковано.
Суд відзначає, що згідно із п. 7.29 Регламенту ЕТС переможець електронного аукціону зобов'язаний: - документально підтвердити свою відповідність вимогам організатора до покупця/орендаря майна (активів)/набувача права (у разі, якщо такі вимоги ставилися організатором до покупця/орендаря майна (активів)/набувача права). Організатор не має права ставити додаткові вимоги/витребовувати додаткові документи у переможця електронного аукціону, окрім тих, що вказані у оголошенні щодо продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права; - підписати протокол електронного аукціону протягом 4 (чотирьох) робочих днів з дня, наступного за днем його формування в ЦБД та надати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; - укласти договір купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) з організатором протягом 18 (вісімнадцяти) робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону та провести розрахунки з організатором відповідно до умов договору; - виконувати вимоги пункту 7.32 цього Регламенту.
В той же час, як стверджує позивач за результатами проведення аукціону договір так і не був укладений з підстав невідповідності лоту інформації зазначеній в оголошенні і фактичній неможливості використання лоту з метою експлуатації, утримання та обладнання паркувального майданчика на 195 місць.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд відзначає, що надані позивачем докази, як не дають підстав для висновку про те, що саме на паркувальному майданчику, що був предметом продажу на спірному аукціоні, розташований гараж № НОМЕР_1 , площею 44,2 кв.м., чи пункт з надання послуг шиномонтажу, що вся територія паркувального майданчику використовується сторонньою особою - Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський», так і не дають підстав для висновку про те, що будь-які обставини унеможливлюють використання паркувального майданчику на тих умовах, які було оголошено в аукціоні.
Більш того, докази, на які посилається позивач, зокрема заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №755/5127/23, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №757/32951/24-к, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №755/19539/21, а також наявність обтяжень, що зазначені в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.09.2024 існували, а відомості зазначені в них, могли та мали бути відомі позивачу ще до початку електронного аукціону, який оформлений протоколом №BSE001-UA-20240816-20845.
Позивач, згідно з положеннями пункту 5.8.8 Регламенту ЕТС зобов'язаний ознайомитись з вимогами Регламенту ЕТС, умовами продажу/надання в оренду майна (активів) або умовами передачі права, станом, характеристиками та властивостями майна (активів)/права, що виставляється на продаж/надається в оренду/передається через ЕТС.
У Регламенті ЕТС зазначено, що гарантійний внесок - спосіб забезпечення виконання учасником зобов'язань щодо участі у електронному аукціоні, що підлягає внесенню користувачем для набуття статусу учасника електронного аукціону шляхом перерахування (або донарахування) коштів на рахунок оператора електронного майданчика. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону у розмірі від 5 до 10 % від стартової ціни лота та зазначається в умовах продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права та оголошенні про проведення аукціону.
Відповідно до п. 9.2 Регламенту ЕТС за участь у електронному аукціоні після його завершення операторами стягуються реєстраційні внески учасників, що були сплачені ними при поданні заяви про участь в електронному аукціоні у наступному розмірі: 1) у разі, коли стартова ціна лота/стартова орендна плата становить не більш як 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян; 2) у разі, коли стартова ціна лота/стартова орендна плата становить не більш як 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) у разі, коли стартова ціна лота/стартова орендна плата становить не більш як 200 тис. гривень, - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) у разі, коли стартова ціна лота/стартова орендна плата становить не більш як 1 млн. гривень, - тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) у разі, коли стартова ціна лота/стартова орендна плата становить більш як 1 млн. гривень, - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фактичний розмір реєстраційного внеску зазначається в протоколі електронного аукціону. Оператор, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту публікації договору купівлі-продажу (договору, на підставі якого буде передане право) відповідного лоту в ЕТС вираховує із суми гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, плату за участь (винагороду) у розмірі, що становить 5 відсотків ціни продажу лоту (з урахуванням податку на додану вартість). У випадку невиконання переможцем дій, передбачених п.7.29 Регламенту ЕТС, плата за участь (винагорода) оператора становить 50 відсотків гарантійного внеску такого переможця. Фактичний розмір плати за участь (винагороди) зазначається в протоколі електронного аукціону.
У п. 9.3 Регламенту ЕТС визначено, що оператор, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію, перераховує на рахунок переможця електронного аукціону залишок гарантійного внеску (за наявності такого залишку), за вирахуванням винагороди оператора, визначеної п. 9.2 Регламенту ЕТС, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту публікації договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) відповідного лоту в ЕТС. За заявою переможця, поданої до оператора, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію не пізніше дати формування протоколу електронного аукціону та за умови погодження такого перерахування оператором, залишок гарантійного внеску (за наявності такого залишку), за вирахуванням винагороди оператора, визначеної п. 9.2 Регламенту ЕТС, може бути перераховано організатору електронного аукціону в рахунок оплати ціни продажу відповідного лота.
Згідно з п. 9.8 Регламенту ЕТС у разі відміни електронних аукціонів або визнання їх такими, що не відбулися, до моменту укладення договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право), операторами електронних майданчиків повертаються реєстраційні внески учасникам (окрім випадків, визначених п. 7.14 та 8.4. Регламенту).
Відповідно до п. 8.4 Регламенту ЕТС у випадку дискваліфікації учасника з наступною по величині ціновою пропозицією, якого ЦБД визначила переможцем електронного аукціону, відповідно до пункту 8.3 цього Регламенту, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся». Гарантійний внесок у такому випадку переможцю електронного аукціону та учаснику з наступною по величині ціновою пропозицією, якого ЦБД визначила переможцем електронного аукціону, не повертається. Реєстраційний внесок у такому випадку не повертається усім учасникам такого електронного аукціону.
Згідно з п. 9.9 Регламенту ЕТС у випадку невиконання переможцем дій, передбачених п. 7.29 Регламенту ЕТС, сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю електронного аукціону та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію (за вирахуванням винагороди оператора в розмірі 50 відсотків суми гарантійного внеску), на рахунок організатора протягом 3 (трьох) робочих днів з дня наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій.
Таким чином, в даному випадку, оскільки позивачем, як переможцем аукціону, не виконано дій передбачених п. 7.29 Регламенту ЕТС, а належними та допустимими доказами не доведено неможливості використання паркувального майданчику на тих умовах, які зазначені в аукціоні, то гарантійний внесок не підлягає поверненню позивачу.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
При цьому, суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.
Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
Відтак, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Приписи ст. 3 , 15 , 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим, оскільки позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачами у справі.
Таким чином, позивач не довів перед судом відповідними засобами доказування наявності у відповідачів зобов'язання з повернення позивачу суми гарантованого внеску, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають і суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову повністю
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Ілліної Людмили Василівни відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий