ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2025Справа № 910/3954/18
За заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до: 1. Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича,
2. Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Трофименко Т.Ю.
без повідомлення (виклику) учасників справи
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/3954/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича та Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про зобов'язання включити його кредиторські вимоги на загальну суму 183 518,34 євро, 24 496,46 доларів США та 73 080,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Актив-Банк».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 21708016) включити кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, 17, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 00032112) на загальну суму 183 518,34 євро, 24 496,46 доларів США та 73 080,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, ідентифікаційний код 26253000). Вирішено стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 21708016) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, 17, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 00032112) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
28.05.2021 на виконання вказаного рішення суду видано накази.
04.03.2025 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 910/3954/18 таким, що не підлягає виконанню.
Перевіривши матеріали вказаної заяви, суд встановив таке.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені у ст. 170 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами 1, 2 ст. 61 ГПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.
За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Суд встановив, що заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 910/3954/18 таким, що не підлягає виконанню сформована у системі «Електронний Суд» ЄСІТС та підписана представником заявника - Кузьміком Денисом Вікторовичем, на підтвердження повноважень якого до вказаного клопотання долучено довіреність у порядку передоручення від 18.10.2023 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які сформовані в системі «Електронний Суд».
Як вбачається зі змісту вказаної довіреності, остання складена у довільній формі від імені ОСОБА_1 на підставі витягу з ЄДР від 18.10.23 щодо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка в порядку передоручення уповноважує Кузьміка Дениса Вікторовича представляти інтереси вказаної юридичної особи в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Довіреність у порядку передоручення від 18.10.2023 у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Проте, долучена заявником довіреність сформована в системі Електронний Суд самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Кузьміка Д.В. на вчинення дій від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку ОСОБА_1, а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Водночас, за наслідками перевірки судом актуальних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код 21708016) встановлено, що керівником вказаної юридичної особи є Білай Ольга Сергіївна, а не ОСОБА_1
В свою чергу, суд зазначає, що за приписом підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Оскільки справа розглядалася судом в порядку загального позовного провадження, то представництво Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кузьмік Д.В. не значиться особою, яка може вчиняти дії від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без довіреності, а матеріали поданої заяви не містять доказів, які б підтверджували, що підписант має статус адвоката, як і не містять доказів права цієї особи діяти від юридичної особи в порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.
Отже, у суду відсутній належний документ, який підтверджує право Кузьміка Дениса Вікторовича підписувати документи від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладені обставини, заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 910/3954/18 таким, що не підлягає виконанню повертається останньому без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 170, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 910/3954/18 таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику без розгляду.
Суд повідомляє, що заяву подано через підсистему «Електронний суд», заявник не подавав її в паперовому вигляді, з огляду на що такий документ з додатками в паперовому вигляді йому не повертається.
Ухвала набирає законної сили після її підписання 10.03.2025 та відповідно до ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т. Ю. Трофименко