Справа № 909/1199/24
06.03.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґардарікі"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Проскурняк Ірини Степанівни
про стягнення заборгованості за договором підряду на суму 34540 грн 83 к., з яких 30000 грн 00 к. - основний борг, 1587 грн 06 к. - інфляційне збільшення, 2730 грн 00 к. - пеня, 223 грн 77 к. - 3% річних,
представники сторін в судове засідання не з'явилися,
ухвалив таке рішення.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґардарікі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Проскурняк Ірини Степанівни про стягнення заборгованості за договором підряду № 03/09/24 від 03.09.2024 на суму 34540 грн 83 к., з яких 30000 грн 00 к. - основний борг, 1587 грн 06 к. - інфляційне збільшення, 2730 грн 00 к. - пеня, 223 грн 77 к. - 3% річних.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 19.12.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 13.01.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Ухвалою від 13.01.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 18.02.2025.
Ухвалою від 18.02.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 06.03.2025.
Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.
Докази отримання процесуальних документів позивачем та відповідачем наявні у матеріалах справи.
На адресу суду від представника відповідача, в період розгляду справи, надійшли:
- клопотання від 06.03.2025 (вх. № 3718/25 від 06.03.2025) про відкладення розгляду справи;
- додаткові пояснення у справі від 06.03.2025 (вх. № 3702/25 від 06.03.2025).
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.
Приписами ст. 129 Конституції України визначено, що до переліку основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 ГПК України визначено, що cудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України). Необхідно звернути увагу, що явку представників сторін суд не визнавав обов'язковою.
Підсумовуючи вищевикладене, суд звертає увагу відповідача що:
- розгляд справи в суді обмежено часовими рамками;
- відповідач не обмежений колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи. Відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, повноваження якого оформити відповідно до вимог зазначених в ст. 60 ГПК України;
- суд не визнавав явку сторін обов'язковою;
- сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов'язками, у відповідності до ст. 43 ГПК України; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, розглянувши подані відповідачем додаткові пояснення, вважає за доцільне зазначити таке.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
19.12.2024 суд відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
06.03.2025 представником відповідача було подано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких представник вважав за необхідне долучити до матеріалів письмові докази, тобто з порушенням строку встановленого законом.
Проаналізувавши подані представником відповідача додаткові пояснення, суд констатує, що у даному випадку відсутні обставини, які б об'єктивно перешкоджали відповідачу реалізувати своє право на подання письмових доказів протягом законодавчо встановленого строку.
Водночас, представником відповідача не подано заяви про поновлення строку на подання пояснення та долучення до матеріалів справи документів, ні в тексті пояснення, ні в доданих до пояснення документах не зазначено про причини пропуску такого строку та обґрунтування їх поважності, та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
У контексті наведеного, додаткові пояснення представника відповідача від 06.03.2025 (вх. № 3702/25 від 06.03.2025) слід залишити без розгляду.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на, те що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором підряду. За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховано 1587 грн 06 к. інфляційних збільшень, 2730 грн 00 к. пені, 223 грн 77 к. 3% річних.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
03.09.2024 між ТОВ "Ґардарікі" (далі - підрядник) та ФОП Проскурняк Іриною Степанівною (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 03/09/24 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик, власними та залученими силами, засобами, у відповідності до умов Договору виконати та передати позивачу роботи на об'єкті: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Перечин" (надалі - Роботи).
Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили початок будівництва 12.09.2024.
У відповідності до п.4 2.2. договору передбачено, що авансовий платіж у розмірі 30000 гривень сплачується замовником на рахунок підрядника протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цієї Угоди.
Позивач сплатив авансовий платіж 09.09.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 483.
Однак, відповідач у зазначений договором строк не розпочав роботи.
23.10.2024 позивач відправив претензію відповідачу, відповідно до якої позивач відмовився від прийняття простроченого зобов'язання і вимагав до 27.10.2024 повернути авансові кошти у сумі 30000 грн 00 к..
Проте, відповідач не відреагував не претензію, кошти не повернув.
Пунктом. 7.1 договору сторони визначили, що у разі порушення підрядником терміну виконання роботи підрядник має право поставити вимогу про сплату неустойки в розмірі 0,1 відсотка від вартості роботи за кожен день прострочення.
У зв'язку з порушенням строків оплати виконаних робіт, на підставі п. 7.1 договору та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 1587 грн 06 к. інфляційних збільшень, 2730 грн 00 к. пені, 223 грн 77 к. 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, у договорі підряду № 03/09/24 від 03.09.2024 допущено ряд формальних помилок, а саме: неправильно зазначено сторони в преамбулі договору, зокрема як ТОВ "Ґардарікі" так і ФОП Проскурняк Іриною Степанівною визначені підрядником; в розділі 7 "Відповідальність сторін" переплутано назви сторін щодо права вимагати сплату пені.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 справа № 747/839/18 зазначив, що такі недоліки є лише формальними і не можуть бути підставою для відмови у стягненні чи визнання договору недійсним. Аналогічну позицію ВС висловив у постанові від 14.03.2018 справа № 302/27/17, вказавши, що технічні помилки не впливають на дійсність договору.
Відтак, замовником у договорі є ТОВ ТОВ "Ґардарікі", а підрядником - ФОП Проскурняк І. С.
За встановлених судом обставин, на виконання умов договору позивач оплатив на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі у розмірі 30000 грн 00 к. Однак, відповідач у зазначений договором строк не розпочав роботи, авансовий платіж не повернув.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за договором не надав.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд перевірив подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за та встановив, що початок періоду прострочення позивачем визначено помилково.
Як передбачено в ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки у претензії від 21.20.2024 позивач визначив, що відповідач повинен був повернути авансовий платіж до 27.10.2024, то період прострочення починається з 28.10.2024.
Суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що за період 28.10.2024 - 12.12.2024 розмір інфляційних втрат становить 570 грн 00 к., розмір 3% річних становить 113 грн 11 к.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань стало підставою для нарахування пені.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд здійснив перерахунок пені і встановив, що за період 28.10.2024 - 12.12.2024 її розмір становить 980 грн 33 к.
Висновок суду.
У контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2220 грн 60 к.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґардарікі" до Фізичної особи-підприємця Проскурняк Ірини Степанівни про стягнення заборгованості за договором підряду на суму 34540 грн 83 к., з яких 30000 грн 00 к. - основний борг, 1587 грн 06 к. - інфляційне збільшення, 2730 грн 00 к. - пеня, 223 грн 77 к. - 3% річних - задоволити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Проскурняк Ірини Степанівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґардарікі" (08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул. Депутатська, буд. 48; ідентифікаційний код 45003441) 30000 (тридцять тисяч) грн 00 к. - основного боргу, 570 (п'ятсот сімдесят) грн 00 к. - інфляційних збільшень, 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн 33 к. - пені, 113 (сто тринадцять) грн 11 к. - 3% річних та 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн 60 к. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У частині позовних вимог про стягнення 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 06 к. інфляційних збільшень, 110 (сто десять) грн 66 к. 3% річних та 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн 67 к. пені - відмовити.
Судовий збір в сумі 201 (двісті одна) грн 80 к. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписане 11.03.2025.
Суддя Т. В. Стефанів