Рішення від 03.03.2025 по справі 905/55/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

03.03.2025р. Справа №905/55/24 (905/136/23)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про стягнення 118 576 526,80 грн.

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»

Представники сторін

Від позивача: Тищенко А.І. представник (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: Середа В.П. представник (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/136/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 в загальному розмірі 118576526,80грн, з якої 115131183,69грн заборгованості за фактично надані послуги, 449512,83грн пені, 360016,94грн 3% річних та 2635813,34грн інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 (суддя Лобода Т.О.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року в сумі 115131183,69грн, пеню в сумі 44951,01грн, інфляційні втрати в сумі 136,15грн та 3% річних у сумі 24,86грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 751520,00грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2024 відмовив у задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідача, а рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» задоволено. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №905/136/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 44951,01грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 359992,08грн та інфляційних втрат в розмірі 2635677,19грн скасовані. В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 44951,01грн прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 359992,00грн та інфляційних втрат в розмірі 2635677,19грн справу №905/136/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 для розгляду справи №905/136/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.12.2024 справа №905/135/23 прийняття суддею Черновою О.В. до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.12.2024 (суддя Чернова О.В.) вирішено справу №905/136/23 передати за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 12.12.2024 призначено повторний автоматичний розподіл, враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.12.2024, справа №905/136/23 передана для розгляду судді Зекунову Е.В. у провадженні якого перебуває справа №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 прийнято справу №905/136/23 до свого провадження, справу №905/136/23 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»; підготовче засідання призначено на 14.01.2025 року об 11:00 год.

26.12.2025 від сторін до суду надійшли письмові пояснення у справі, на виконання вимог ухвали від 16.12.2024..

Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено підготовче засідання 10.02.2025.

30.01.2025 до суду надійшли пояснення позивача, на виконання вимог ухвали від 14.01.2025.

31.01.2025 до суду надійшли пояснення відповідача на виконання вимог ухвали від 14.01.2025.

31.01.2025 від позивача ТОВ «ДТЕК Східенерго» надійшло клопотання про зменшення процентів річних та інфляційних втрат. У якому просить суд зменшити на 70% розмір 3% річних та інфляційні втрати як відповідальності за час затримки розрахунку оплати планового обсягу послуг.

04.02.2025 від відповідача ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли заперечення проти клопотання позивача про зменшення процентів річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2025.

Судове засідання 03.03.2025 в режимі відеоконференції відбулось за участю представників сторін.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 в загальному розмірі 118 576 526,80 грн, з якої 115 131 183,69 грн заборгованості за фактично надані послуги, 449 512,83 грн пені, 360 016,94 грн 3% річних та 2 635 813,34 грн інфляційних витрат. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0425-03013 від 04.05.2019 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

04.04.2023 на електронну пошту суду надійшов (зареєстровано 05.04.2023) відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем належними доказами не обґрунтовано розмір та правові підстави стягнення заявленої суми боргу. На думку відповідача, обсяг послуг за договором є первісною подією, яка має підтверджуватись відповідними документами, від якої залежить факт виникнення у виробника електроенергії зобов'язань з остаточної оплати за договором, а тому акт наданих послуг за Договором може розглядатись як підстава виникнення грошового зобов'язання лише в сукупності з доказами, що підтверджують обсяг наданих послуг. Зазначає, що відповідач є виробником електричної енергії та здійснює господарську діяльність у складі відокремлених підрозділів, Луганської теплової електричної станції та Курахівської теплової електричної станції (далі - ТЕС). Однак, 28.02.2022 зв'язок із Луганською ТЕС було втрачено через окупацію та з цього часу ТОВ "ДТЕК Східенерго" втратило контроль над нерухомим та рухомим майном цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС. З повідомлень у ЗМІ відповідачу стало відомо, що Луганська ТЕС незаконно відновила діяльність на тимчасово окупованій території. Вказує, що з додатку 1Е до Договору вбачається, що обсяг послуги з диспетчерського управління розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку, а перелік віртуальних точок комерційного обліку включає точку обліку з місцем розташування Луганської ТЕС. Таким чином, відповідач не може підтвердити обсяги наданих послуг за Договором. Належних доказів, які б підтверджували або спростовували той факт, що обсяг наданих за Договором послуг включав обсяги виробництва Луганської ТЕС, позивачем не надано, а тому заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за надані послуги, на думку відповідача, є необґрунтованою. Щод

21.04.2023 через систему "Електронний суд" (зареєстрована 24.04.2023) до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Щодо питання обсягів наданих послуг за Договором зазначає, що кожен акт наданих послуг включає в себе всю необхідну інформацію щодо фактичного обсягу наданих послуг, ставки діючого тарифу та загальну вартість послуг з врахуванням ПДВ.

Стверджує, що підписані між сторонами акти беззаперечно свідчать, що позивач належним чином передав, а відповідач отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. За актами, що не підписані, відповідачем не надано своїх заперечень як це обумовлено п. 2.7 Договору, а тому, вони вважаються такими, що прийняті та строк виконання зобов'язання за якими настав.

Щодо питання розрахунків зазначає, що умовами діючого Договору саме на відповідача покладається обов'язок надавати позивачу попередні вихідні дані для розрахунку трьох планових платежів. Більше того, відповідач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуги за схемою платежів, визначеною п. 2.5 Договору. Крім того, як передбачено п. 2.9 Договору, відповідач має повний доступ до сервісу, де може самостійно формувати відповідні рахунки. Позивачем надавалися відповідні планові рахунки, проте, всі вони залишися несплачені.

30.05.2023 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач наполягає на тому, що твердження позивача, що акт наданих послуг за Договором включає в себе всю інформацію, в тому числі, щодо обсягів, може розглядатись як доказ, але у сукупності із доказами, що підтверджують саме цей обсяг наданих послуг в розрізі ТЕС. На думку відповідача, з огляду на те, що обсяг поставки та остаточні розрахунки, що закладаються в основу акту наданих послуг, ґрунтуються на даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку з віртуальних точок комерційного обліку щодо об'ємів переданої електроенергії, можна виснувати, що акт наданих послуг є похідним документом за Договором; достовірність акту наданих послуг залежить від достовірності інформації отриманої з засобів вимірювання; дані з засобів вимірювання мають бути документально підтвердженими та ідентифікованими - стосовно часу формування даних чи звернення до системи та авторства уповноваженої особи щодо здійснення такої вибірки. Враховуючи відсутність первинних документів, інакше кажучи доказів, належного документального оформлення даних щодо обсягу наданих послуг, неможливо ідентифікувати достовірність інформації, що покладається в основу акту наданих послуг, що в свою чергу, ставить під сумнів такий акт як єдиний належний документ, що фіксує факт надання послуги позивачем та виникнення фінансових зобов'язань у відповідача. Щодо підписання актів з боку відповідача та відсутності зауважень з його боку, зазначає, що цей факт пов'язаний з вимогами КСП та умов Договору щодо строків його підписання. На момент підписання спірних актів у відповідача були відсутні дані щодо обсягів наданих послуг щодо Луганської ТЕС та Курахівської ТЕС. Зазначає, що посилання позивача на положення типового Договору про диспетчеризацію щодо акту наданих послуг як єдиного документа на підтвердження позовних вимог, не заслуговують на увагу з урахуванням відсутності первинних даних на підтвердження обсягу наданих послуг зазначених в акті.

Того ж дня через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, до яких додано дані комерційного обліку (скріншоти з MMS) по ТОВ ДТЕК "Східенерго" за 2021-2022 роки за версіями 1,2, що завантажені ППКО до MMS відповідно до Порядку. У поясненнях позивач зазначає, що відповідно до першого скріну з назвою "Загальний" на платформі ММS відповідач ідентифікується за назвою DTEK_SKHIDENERGO_PRO. За даним користувачем обліковуються наступні точки : Курахівська ТЕС за назвою KURTPP110, KURAKHIVS'KA THERMAL POWER PLANT SSh110 з кодом EIC 62WВ250599808229 та Луганська ТЕС за назвою LUHTPP, LUGANS'KA THERMAL POWER PLANT SSh220-IPS з кодом EIC 62W4117717414170.

З наданих скріншотів вбачається, що при виставленні позивачем актів та актів коригувань за період з березня 2022 по серпень 2022 враховувалися покази, зафіксовані за точками EIC саме Курахівської ТЕС, покази Луганської ТЕС, починаючи з березня 2022 до загального обсягу наданих послуг не враховувалися. Відтак, твердження відповідача про неможливість позивача підтвердити надані обсяги е/е та хибність нарахувань - не знаходять свого реального відображення. Крім того, зауважує, що надані до суду скріншоти з платформи ММС повністю доступні і для самого відповідача, оскільки він як користувач має повний доступ до свого персонального кабінету та був цілком ознайомлений з даними по його точках EIC.

18.10.2023 від позивача через систему "Електронний суд" на виконання вимог суду наданні письмові пояснення з розрахунком заборгованості відповідача за основним зобов'язанням, відповідно до яких сума заборгованості 115 131 183,69 грн виникла за період з квітня 2022 по вересень 2022 з урахуванням актів коригувань, які виставлялись у вказаний період, за попередні періоди.

У судових засіданнях по даній справі позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в заявах по суті спору, вказав, що ним надані послуги на виконання умов укладеного між сторонами Договору, однак, відповідачем такі послуги оплачені не були. З боку позивача сформовано акти наданих послуг та акти-коригування, відповідач мав можливість переконатись в правильності визначених позивачем даних, однак, від нього не надходило будь-яких зауважень, запитів, заперечень тощо. Представник позивача пояснила, що обсяги наданих послуг контролюються та формуються в відповідній програмі, яка є сертифікованою. Позивач вважає, що заявлені ним вимоги є обґрунтованими, надані розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних зроблені відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі. На думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг наданої послуги, а, відповідно, і не обґрунтована сума, що заявлена до стягнення, хоча сам факт отримання послуг від позивача не заперечує. Оскільки необґрунтованою є сума основного боргу, то вважає, що позивачем і неправомірно нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних. В процесі розгляду справи відповідач послався на постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 з відповідними змінами до неї та зазначив, що позивач взагалі не мав права нараховувати пеню та заявляти до стягнення. Крім того, вказав, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми попередньої оплати є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.11.2023 у справі №905/136/23 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за фактично надані послуги з квітня по вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 751 520,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Відмовляючи у стягненні 3 % річних 359 992,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 635 677,19 грн суд виходив з того, що із суті правовідносин, які склались між сторонами, слідує, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та зобов'язання з оплати фактично отриманої послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період. Тому, за висновком суду, стягненню підлягають лише інфляційні втрати та 3 % річних нараховані на суми, які були визначені до сплати в актах-коригування за відповідні місяці.

Постановою від 06.11.2024 у справі № 905/136/23 Верховний Суд рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 905/136/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн скасував.

В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн прийняв нове рішення, яким у позові відмовив.

В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн справу № 905/136/23 направив на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

В мотивувальній частині цієї постанови Верховний Суд зокрема зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували положень Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання не врахували, а відтак дійшли передчасного висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат та відсотків річних при порушенні строків сплати планових платежів за надані послуги.

Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, формально виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, але припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії, як підстава для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вартість наданих послуг за період, що передує коригуванню в актах обсягів та вартості послуг.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини, які мають значення для вирішення справи, не перевірили підставність та правильність нарахування відсотків річних та інфляційних втрат, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго", скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та відсотків річних і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 встановлено сторонам строк для подачі письмових пояснень, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постанові від 06.11.2024 у справі № 905/136/23.

Доводи НЕК «Укренерго»

Щодо нарахування штрафних санкцій на несплачену відповідачем поетапну попередню оплату планової вартості послуг, Позивач у письмових поясненнях від 25.12.2024 зазначив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з предмету та змісту укладеного між сторонами договору, вказаний договір є договором про надання послуг.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Сторони в п.2.5 договору, який розміщений в розділі 2 договору «Ціна та умови оплати», погодили обов'язок відповідача здійснювати оплату місячної планової вартості послуг трьома платежами до відповідної погодженої дати.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

НЕК «Укренерго» вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» у подібних правовідносинах, викладеного постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі N 912/1941/21.

Так, даною постановою зроблено уточнюючий висновок, зокрема:

«…158. Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.

159. Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено для види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.

Так, користувач (електропостачальник) - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" зобов'язаний подавати ОСП - НЕК "Укренерго" планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Натомість на ОСП покладено обов'язок погодити вказані планові обсяги (пункт 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов'язком користувача за договором про надання послуг.

Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг.

У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п'яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання- передачі наданої послуги (пункт 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п'яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

У зв'язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо врахування фактичних відносин, які склалися між сторонами під час виконання договору про надання послуг, а саме співпраця у формі вчинення узгоджених дій з визначення вартості послуги в обсязі, що планується на розрахунковий місяць, що підтверджується фактичною оплатою ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" планових обсягів послуги згідно з наданими ним даними та відсутністю заперечень НЕК "Укренерго" щодо повідомлених обсягів.

Звідси є необґрунтованим твердження ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення договору про надання послуг.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає, що касаційна скарга ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню….».

Так, Верховний суд в постанові від 06.11.2024 частково погодився з доводами Позивача та вказав наступне:

« 6.27. Наведене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій вказаних вище положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання не врахували, а відтак дійшли передчасного висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат та відсотків річних при порушенні строків сплати планових платежів за надані послуги.

6.28. Тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, формально виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, але припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії, як підстава для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вартість наданих послуг за період, що передує коригуванню в актах обсягів та вартості послуг, є помилковими…».

Позивач пояснив, що при визначенні періоду для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат у даному спорі, Позивач враховував, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги, тобто, з дати виставлення планових платежів до дати акту.

Крім того, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця враховувалася як оплата в наступні розрахункові періоди, якщо менше - зараховувався в якості фактичного боргу. Нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат на таку заборгованість здійснювалося з дати виставлення акту та до дати подачі позову до суду, в разі, якщо борг був несплачений.

З врахуванням вищевикладеного, НЕК «Укренерго» просить суд стягнути з ТОВ "ДТЕК Східенерго", за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0425-03013 від 04.05.2019 року 3 % річних 360 016,94 грн. та 2 635 813,34 грн - інфляційних втрат.

У письмових поясненнях від 30.01.2025 НЕК «Укренерго» підтримало свої доводи, викладені у попередніх судових засіданнях. Позивач пояснив, що при визначенні періоду для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат, Позивач враховував, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. Тобто, з дати виставлення планових платежів до дати акту. Крім того, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця враховувалася як оплата в наступні розрахункові періоди, якщо менше - зараховувався в якості фактичного боргу. Нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат на таку заборгованість здійснювалося з дати виставлення акту та до дати подачі позову до суду, в разі, якщо борг був несплачений.

Доводи ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

У своїх поясненнях від 26.12.2024 відповідач вказав, що Постановою від 06.11.2024 по справі №905/136/23 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн. зазначив наступне:

“Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що станом на 31.05.2022 позивач вже склав акт надання послуги, з якого вбачається, що до сплати за послуги, надані в травні 2022 року, належить загальна сума 17 314 669,01 грн, однак, з урахуванням розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, а також пояснень представника, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість з попередньої оплати за травень 2022 року в загальній сумі 36 353 505,60 грн, така заборгованість існує за даними позивача до 16.06.2022, а після 16.06.2022 у сумі 17 314 669,01 грн (п. 6.19)».

Так, отримавши в травні 2022 послугу на суму 17 314 669,01 грн, відповідач, за думкою позивача, має сплатити інфляційні втрати (фактично нараховані за травень - червень 2022) та 3 % річних виходячи з заборгованості за травень 2022 у сумі 36 353 505,60 грн"

-6.20. Отже, суди попередніх інстанцій достеменно встановили і позивач не заперечує, що ним нараховано до стягнення інфляційні втрати та 3 % річних на всю суму планових платежів, що значно перевищує вартість фактично наданої позивачем та отриманої відповідачем послуги всупереч змісту правовідносин сторін, за якими обов'язок користувача щодо сплати грошових коштів кореспондує обсягу наданих послуг, оплачує надані послуги.

-6.21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

-6.22. Відповідно доводи позивача про правомірність нарахування ним до стягнення інфляційних втрат та річних на суми попередньої оплати за ненадані послуги суперечать змісту статті 625 ЦК України, яка пов'язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких позивачем не існують.

-6.24. Отже, умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.

-6.25. Плановий і фактичний обсяг послуги не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснювати оплату послуг у строки та на умовах, визначених договором.

-6.27. Наведене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій вказаних вище положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання не врахували, а відтак дійшли передчасного висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат та відсотків річних при порушенні строків сплати планових платежів за надані послуги.

17.09.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 N 0425-03013 в новій редакції (далі - Договір).

Враховуючи висновки вищевказаної постанови Верховного Суду, відповідач звернув увагу на наступні пункти Договору.

Так, відповідно до п. 2.5 Договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

За умовами п. 2.7 договору Користувач:

- здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим;

- вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку (далі - АКО);

- коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку;

- Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Пунктом 2.9 договору сторони погодили, що оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених положень Договору свідчить про те, що сторонами було погоджено підставу для здійснення розрахунків - отримання акту наданих послуг, строк розрахунку - 3 банківських дня з моменту отримання зазначеного акту (або акту коригування наданої послуги), який надається протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, грошове зобов'язання Відповідача виникає після спливу 3 - х банківських днів з моменту отримання акту наданих послуг у місяці, наступному за розрахунковим.

Тобто, заборгованість Відповідача перед Позивачем виникла саме внаслідок несплати фактично наданих послуг (у місяці, наступному за розрахунковим).

До отримання акту наданих послуг у місяці, наступного за розрахунковим, зобов'язання Відповідача є абстрактним, оскільки невідомо, чи будуть надані відповідні послуги у заявленому Відповідачем обсязі.

Таким чином борг, на який Позивач має право нарахувати три проценти річних та індекс інфляції - це борг, який вже виник, а не лише може виникнути.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Касаційний господарський суд у Постанові від 05.07.2019 №905/600/18 зробив правовий висновок про те, що:

- нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних мають відшкодувати матеріальні втрати (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» вважає, якщо Позивач не надав послуг Відповідачу, то відсутні підстави стверджувати про те, що Позивач поніс матеріальні втрати (збитки) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Відповідач стверджує, що за даних умов, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суми попередніх оплат планових платежів, які передбачені п. 2.5. Договору (відсутній факт знецінення грошових коштів).

При цьому, сума планових платежів може значно перевищувати вартість фактично наданої Позивачем та отриманої Відповідачем послуги.

Відповідно, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних може буде здійснено на вартість послуг, яка не буде надана, що суперечитиме принципам цивільного законодавства, якими, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню не до суми попередніх оплат, а до вартості фактично наданих послуг, оскільки зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.

Позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних на суму попередньої оплати.

Відповідач стверджує, що доводи позивача про правомірність нарахування ним до стягнення інфляційних втрат та річних на суми попередньої оплати за ненадані послуги суперечать змісту статті 625 ЦК України, яка пов'язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких позивачем не існують.

В п. 6.2. Постанови від 06.11.2024 по справі №905/136/23 Верховний Суд вказав на те, що доводи позивача про правомірність нарахування ним до стягнення інфляційних втрат та річних на суми попередньої оплати за ненадані послуги суперечать змісту статті 625 ЦК України, яка пов'язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких позивачем не існують.

У письмових поясненнях від 30.01.2025 ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» підтримало свої доводи, викладені у попередніх судових засіданнях. Відповідач вважає, що необґрунтованість та безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму планових, а не фактично наданих послуг полягає в тому, що ст. 625 ЦК України передбачає застосування інфляційних втрат та відсотків річних на існуючу, а не планову заборгованість, оскільки саме існуюча заборгованість,визначена відповідно до Акту наданих послуг відображає вартість обсягу наданих послуг та суму грошових коштів, які можуть бути знецінені внаслідок інфляційних процесів.

На підставі зазначеного, ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» просить у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн. відмовити у повному обсязі.

У відповідності до статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1). Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи (ч.2).

Отже, при новому розгляді справи, суд першої інстанції має врахувати вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в подальшому відповідно до розпорядження КМУ від 22.11.2017 та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 було реорганізовано шляхом перетворення в Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як Оператором системи передачі (далі - ОСП, виконавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - користувач) укладено Договір № 0425-03013 від 04.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Згідно з умовами п. 1.1 вказаного договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (Послуга). Відповідно до п. 1.2 вказаного договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

До вказаного договору сторонами підписано додатки до нього та низку Додаткових угод, якими змінювались умови договору, в тому числі договір викладався в новій редакції (т. 1 а. с. 16-47).

17.09.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі - Договір (в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021)).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).

Згідно з п. 1.2 договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (п. 1.4 договору).

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 2.1. договору).

За умовами п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

Згідно з п. 2.6 договору плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

За умовами п. 2.7 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Відповідно до п. 2.8 договору Користувач має повернути погоджений та оформлений належним чином (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акта надання Послуги протягом 5 календарних днів з дати отримання. У разі неотримання ОСП у зазначений термін підписаного Користувачем акта надання Послуги або заперечень щодо прийняття послуг такий акт вважається погодженим, а послуги - прийнятими Користувачем. При цьому примірник акта надання Послуги повертається ОСП не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2.10 встановлено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховуються в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

Оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП (п. 2.11 договору).

Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 договору сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за змістом та реквізитами з документом на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу та підписаних кваліфікованим електронним підписом, сторони зобов'язані надавати одна одній оригінали цих документів за вимогою однієї зі сторін.

Розділом 10 договору сторони погодили умови обміну інформацією в рамках Договору, зокрема:

- планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі (п. 10.1 договору);

- акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 10.5 договору);

- сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.6 договору).

За умовами п. 12.1 договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір та додаткові угоди підписані уповноваженими особами та засвідчені печатками Сторін.

Між сторонами також була укладена додаткова угода від 04.05.2019 до Договору, в якій, зокрема, погодили необхідність укладення Додатку 1 До Договору “Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем на підставі інформації, яка надається користувачем».

В Додатку 1Е до Договору від 04.05.2019 № 0425-03013 сторони погодили перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передач, а саме : 62ZV64577G98859G - Курахівська ТЕС, 62ZV86814G07117A - Луганська ТЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №09/369 від 23.12.2021 відповідач повідомив позивачу планові обсяги надання послуг на 2022 рік.

На підставі укладеного договору позивачем надано ТОВ "ДТЕК Східенерго" послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що позивачем у період лютий - грудень 2022 року складені відповідні акти наданих послуг та акти коригування. Такі акти було розміщено в Системі управління ринком (платформа Market Management System) та підписано з боку позивача кваліфікованим електронним підписом. Позивачем до матеріалів справи надані копії відповідних актів з роздрукуванням протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

До матеріалів справи додані :

- акт надання послуги за Договором за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 30 886 299,13 грн (фактичний обсяг 414269,799МВт*год). Акт надання послуги від 28.02.2022 був отриманий відповідачем 11.03.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 26 909 114,09 грн (фактичний обсяг 360924,863МВт*год). Акт надання послуги від 31.03.2022 був отриманий відповідачем 10.04.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 21 207 200,34 грн (фактичний обсяг 284446,595МВт*год). Акт надання послуги від 30.04.2022 був отриманий відповідачем 10.05.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 17 314 669,01 грн (фактичний обсяг 232237,097МВт*год). Акт надання послуги від 31.05.2022 був отриманий відповідачем 10.06.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 15 764 916,30 грн (фактичний обсяг 211450,672МВт*год). Акт надання послуги від 30.06.2022 був отриманий відповідачем 09.07.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 20 781 257,66 грн (фактичний обсяг 278733,538МВт*год). Акт надання послуги від 31.07.2022 був отриманий відповідачем 10.08.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 23 217 657,08грн (фактичний обсяг 311412,322МВт*год). Акт надання послуги від 31.08.2022 був отриманий відповідачем 09.09.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 23 877 288,76 грн (фактичний обсяг 320259МВт*год). Акт надання послуги від 30.09.2022 був отриманий відповідачем 09.10.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт-коригування від 21.03.2022 до акту надання послуг від 30.09.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 109,86 грн;

- акт-коригування від 19.05.2022 до акту надання послуг від 31.10.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 276,89 грн;

- акт-коригування від 16.06.2022 до акту надання послуг від 31.12.2021; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -251,93 грн;

- акт-коригування від 29.06.2022 до акту надання послуг від 31.01.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 840,24 грн;

- акт-коригування від 27.07.2022 до акту надання послуг від 28.02.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 462,63 грн;

- акт-коригування від 18.08.2022 до акту надання послуг від 31.03.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -229,05 грн;

- акт-коригування від 20.09.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -2681,11 грн;

- акт-коригування від 18.11.2022 до акту надання послуг від 30.06.2022.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 80,45 грн;

- акт-коригування від 29.11.2022 до акту надання послуг від 31.07.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 4,92 грн;

- акт-коригування від 21.12.2022 до акту надання послуг від 31.08.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -150,98 грн.

Акти-коригування в день їх складання були направлені відповідачу, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД.

Сторони в Договорі погодили можливість створення та обміну документами в Сервісі. Згідно пояснень позивача таким Сервісом є - Система управління ринком.

Позивач вказує, що він не має можливості на підтвердження підписання деяких актів електронним цифровим підписом відповідача здійснити роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, однак, таке підписання підтверджується роздруківкою з АСКОД.

Згідно прінтскріну з АСКОД вбачається, що відповідачем були підписані цифровим електронним підписом акти за квітень 2022, акт-коригування від 19.05.2022, акт за травень 2022, акт-коригування від 29.06.2022, акт за червень 2022, акт-коригування від 27.07.2022, акт за липень 2022, акт-коригування від 18.08.2022, акт-коригування від 20.09.2022, акт за вересень 2022, акт коригування від 18.11.2022, акт коригування від 29.11.2022.

Як стверджує позивач, в порушення умов Договору відповідач виконав свої зобов'язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління лише частково, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 115 131 183,69 грн. Згідно наданих позивачем суду пояснень, вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані в квітні-вересні 2022 року (з урахуванням коригувань).

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання за Договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115 131 183,69 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.11.2023 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за фактично надані послуги з квітня по вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 751 520,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою від 06.11.2024 у справі № 905/136/23 Верховний Суд рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №905/136/23 в частині стягнення заборгованості за фактично надані послуги з квітня по вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн залишив без змін.

Обґрунтовуючи підстави для прийняття рішення від 02.11.2023 у справі 905/136/23 господарський суд зазначив наступне.

Вищенаведені акти надіслані позивачем в системі управління ринком (MMS) відповідачеві, дата відправлення документів (АСКОД онлайн відправлено) співпадає із датою доставлення цих документів до контрагента (АСКОД онлайн доставлено).

З матеріалів справи вбачається, що акти надання/коригування послуг підписані позивачем за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджується роздрукованими протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Деякі акти згідно даних системи управління ринком були підписані відповідачем, а деякі акти, в порушення положень пунктів 2.8 договору, не були підписані відповідачем.

Разом з тим, матеріали справи не містять і заперечень щодо прийняття послуг за відповідними актами.

Відповідач вказував на те, що за умовами Договору позивач мав надавати послуги щодо двох ТЕС - Луганської та Курахівської, однак, після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Луганська ТЕС була окупована.

Як вказує позивач, що підтверджується матеріалами справи за спірний період позивачем надані послуги лише щодо Курахівської ТЕС, заборгованість по яким і заявлена до стягнення.

Сам факт надання позивачем послуг за договором не заперечується відповідачем. Контррозрахунку наданих послуг з зазначенням інших обсягів послуг відповідач також не надає.

Враховуючи факт направлення/отримання вищевказаних документів в системі управління ринком та положення п.2.8 договору, суд дійшов висновку, що акти надання послуг за спірний період вважаються погодженим, а послуги - прийнятими відповідачем.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за надані послуги є необґрунтованою через недоведеність обсягів наданих послуг.

Суд не погодився з такими твердженнями відповідача в цій частині, оскільки вважає їх помилковими. Так, за умовами п. 2.3 договору обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Пунктом 6.6 глави 6 розділу XI Кодексу системи передачі обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається, зокрема: у період до приєднання ОСП до ІТС механізму, для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії, обсяг експорту та/або імпорту електричної енергії; у період після приєднання ОСП до ІТС механізму, для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії.

Специфіка послуги як об'єкта цивільних правовідносин полягає у тому, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 906 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи і наведені вище докази, зокрема, акти надання послуги, акти коригування, скріншоти з системі управління ринком свідчать, що відповідачем надавалися послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами позивача.

Відповідач в ході розгляду справи не стверджував, що ці послуги не надавалися, або надавалися неналежної якості або не в повному обсязі. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про претензії відповідача щодо виконання позивачем зобов'язань за договором про надання послуг, які б мали місце у спірний період. Навпаки, матеріали справи свідчать, що надані послуги сплачувалися: так, зокрема, відповідачем було сплачено позивачеві грошові кошти в загальній сумі 41 863 194,00 грн за надані послуги за лютий 2022 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 2420435 від 10.02.2022, № 2434996 від 18.02.2022 та № 2443576 від 25.02.2022, а також в сумі 3 578 688,00 грн за травень 2022 року.

Сам по собі факт не підписання відповідачем актів наданих послуг, за наявності інших доказів надання послуг (про що зазначено вище), та положень укладеного між сторонами договору щодо порядку оформлення наданих послуг та порядку їх оплати, не свідчать, що такі послуги не надавались.

Також відповідач стверджував, що обсяг послуги з диспетчерського управління розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку, а перелік віртуальних точок комерційного обліку включає точку обліку з місцем розташування Луганської ТЕС, яка перебуває в окупації, а тому відповідач не може підтвердити обсяги наданих послуг за Договором. Належних доказів, які б підтверджували або спростовували той факт, що обсяг наданих за Договором послуг включав обсяги виробництва Луганської ТЕС, позивачем не надано.

Стосовно цього суд зазначає, що статтею 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі - НЕК "Укренерго".

Відповідно до п.2.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 зі змінами (далі - Кодекс), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.

Згідно з п.п.4 п.2.2.2 Кодексу АКО виконує функції визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку. Порядком підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - Порядок), що опублікований на офіційному вебсайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/wpcontent/uploads/2022/04/MeteringOperators_Instructions_1.3.pdf, визначено регламент надання ППКО даних комерційного обліку за версіями 1 та 2.

Відповідно до глави 6 розділу XI Кодексу системи передачі для визначення обсягу наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку.

Позивачем надано до матеріалів справи дані комерційного обліку (скріншоти з MMS) по ТОВ ДТЕК "Східенерго" за 2021-2022 роки за версіями 1,2, що завантажені ППКО до MMS відповідно до Порядку.

З вказаних скріншотів вбачається, що за ТОВ "ДТЕК Східенерго" обліковуються наступні точки: Курахівська ТЕС за назвою KURTPP110, KURAKHIVS'KA THERMAL POWER PLANT SSh110 з кодом EIC 62WВ250599808229 та Луганська ТЕС за назвою LUHTPP, LUGANS'KA THERMAL POWER PLANT SSh220-IPS з кодом EIC 62W4117717414170.

Відповідно до скрінів за вибіркою по Луганській ТЕС (LUHTPP) вбачається, що обсяги відпуску по даній станції починаючи з березня 2022 склали 0,00 кВт. За вибіркою по Курахівській ТЕС (KURTPPОLD) вбачається, що за спірний період обсяги відпуску по даній станції збігаються з даними, які заявлені позивачем.

Суд звернув увагу на те, що до лютого 2022 облік наданих послуг здійснювався таким саме чином, що і після 24.02.2022, та у відповідача жодного разу до лютого 2022 не виникало заперечень щодо невірно визначеного позивачем обсягу послуг або щодо застосування саме вказаної системи для обліку.

Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження факту надання послуг з урахуванням специфіки послуги як об'єкту цивільних правовідносин у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для твердження, що послуги надавалися в обсязі, вказаному в актах надання/коригування послуг, в той час як заперечення відповідача є необґрунтованими, є лише припущеннями та спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги за період квітень 2022 - вересень 2022 в сумі 115 131 183,69 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Крім суми основного боргу, НЕК Укренерго" просило стягнути з ТОВ "ДТЕК Східенерго" 360 016,94 грн 3% річних та 2 635 813,34 грн інфляційних витрат.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.11.2023 у справі 905/136/23 стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовив. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 у справі 905/136/23 в цій частині залишено без змін.

Постановою від 06.11.2024 у справі №905/136/23 Верховний Суд Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №905/136/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн скасував та направив на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд при новому розгляді справи, має врахувати вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, встановити всі обставини, які мають значення для вирішення справи, та перевірити підставність та правильність нарахування відсотків річних та інфляційних втрат.

Заперечуючи проти стягнення 3 % річних у розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 635 677,19 грн, ТОВ "ДТЕК Східенерго" вважає, що із суті правовідносин, які склались між сторонами по Договору №0425-03013, слідує, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та зобов'язання з оплати фактично отриманої послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період. Тому, за висновком Відповідача, стягненню підлягають лише інфляційні втрати та 3 % річних нараховані на суми, які були визначені до сплати в актах-коригування за відповідні місяці.

ТОВ "ДТЕК Східенерго" вважає неможливим нарахування інфляційних втрат на суми прострочення оплати планових платежів, оскільки обов'язок щодо оплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто до останнього календарного дня розрахункового місяця, а інфляційні втрати можуть нараховуватись лише починаючи з місяця, наступного за місяцем, якому мав бути здійснений платіж.

Відповідач впевнений, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, формально виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, але припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії. І це є підставою для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вартість наданих послуг за період, що передує коригуванню в актах обсягів та вартості послуг.

При цьому, НЕК «Укренерго» пояснило, що при визначенні періоду для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат у даному спорі, Позивач враховував, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги, тобто, з дати виставлення планових платежів до дати акту.

Крім того, якщо оплачений плановий обсяг виявлявся вище фактичного, то вказана різниця враховувалася як оплата в наступні розрахункові періоди, якщо менше - зараховувався в якості фактичного боргу. Нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат на таку заборгованість здійснювалося з дати виставлення акту та до дати подачі позову до суду, в разі, якщо борг був несплачений.

Оцінюючи доводи ТОВ "ДТЕК Східенерго" щодо неправомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат за не виконання договірних зобов'язань щодо оплати планових платежів, у період квітень - вересень 2022 року суд зазначає наступне.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, вбачається, що вказані нарахування здійснені лише на суми попередніх оплат планових платежів та на суми за актами-коригування. З урахуванням методики нарахування інфляційних втрат фактично такі нарахування здійснені на суми планових платежів по строку оплати 10-го числа поточного місяця та такі інфляційні втрати нараховані саме за цей місяць.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд зазначає наступне.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною четвертою статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.

Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.

При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У судовому засіданні встановлено, що за умовами укладеного договору №0425-03013 (з урахуванням змін до нього):

- розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги;

- плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП, виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП, виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 2.6 договору);

- користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим;

- вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО);

Договір № 0425-03013 від 04.05.2019 регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором виконавець НЕК "Укренерго" зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України установлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що послуги не мають чітко вираженого матеріального результату та споживаються в момент їх надання.

Як підтверджується матеріалами справи, листом вих. №09/369 від 23.12.2021 відповідач повідомив позивачу планові обсяги надання послуг на 2022 рік.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору №0425-03013 вбачається, що зазначені в ньому послуги надаються НЕК "Укренерго" постійно, тобто на момент виникнення у ТОВ "ДТЕК Східенерго" обов'язку з оплати планових платежів, позивач вже надав послугу.

Здійснивши аналіз діючого законодавства, умов Договору № 0425-03013 від 04.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, пояснень сторін та матеріалів справи, суд вважає, що безперервна робота НЕК "Укренерго" з постійного надання послуг за договором, які включають забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, найімовірніше стала підставою для встановлення у пункті 2.5 договору умови здійснення розрахунку за надану Послугу саме в порядку часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період.

Для виконання своїх зобов'язань за Договором НЕК "Укренерго" має постійно здійснювати комплекс робіт, спрямованих на забезпечення стабільної та безпечної роботи ОЕС України. До таких робіт належать:

безперервне диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею та споживанням електричної енергії;

регулювання балансу енергоспоживання в реальному часі;

контроль за дотриманням операційної безпеки енергосистеми;

координація дій учасників ринку електричної енергії.

З огляду на постійний характер виконуваних робіт, НЕК "Укренерго" несе значні фінансові витрати, що включають оплату праці кваліфікованого персоналу, утримання технологічного обладнання, придбання програмного забезпечення, сплату податків та інших обов'язкових платежів.

При цьому, як підприємство, НЕК "Укренерго" розраховує на отримання прибутку, а не збитків від своєї діяльності. Тому встановлення умов часткової попередньої оплати у пункті 2.5 договору є обґрунтованим та необхідним для забезпечення належного фінансування послуг, які надаються в безперервному режимі.

Такий порядок передбачає систему платежів і розрахунків, за якою:

до 10 числа розрахункового місяця здійснюється оплата 35 % вартості Послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - ще 35 % вартості Послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

Ця система оплати дозволяє знизити ризики, пов'язані із затримкою платежів, що могло б поставити під загрозу стабільність та безперебійність постачання електричної енергії споживачам, а також забезпечує економічну стабільність НЕК "Укренерго" як підприємства.

Отже, є безпідставними твердження відповідача, що поетапна оплата планової вартості послуги здійснюється за послугу, яка не надана, оскільки Послуга з передачі електроенергії надається НЕК "Укренерго" цілодобово кожного дня та в безперервному режимі, а обсяг надання такої послуги може бути не тільки не меншим обсягу та відповідно розміру оплати, зазначеного в Договорі, а може і фактично перевищувати у відповідному періоді розмір поетапної планової оплати.

Як вже зазначалося судом, сума планових платежів значно перевищує вартість фактично наданої позивачем та отриманої відповідачем послуги. На даний час у відповідача відсутня заборгованість з планових платежів, а існує заборгованість за фактично отримані послуги. Позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача сум попередньої оплати з урахуванням планових платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що за березень 2022 року заборгованість фактично відсутня, за квітень 2022 року заборгованість частково погашена, тому позивач нараховує та заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3 % річних на суми планових платежів за вказані місяці.

Позивачем, наприклад, нараховані інфляційні втрати в сумі 748 625,92 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку оплати 10.05.2022 за період прострочення 11.05.2022 до 16.06.2022, нараховані інфляційні втрати в сумі 394 435,54 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку сплати 20.05.2022 за період прострочення 21.05.2022 до 16.06.2022, а також нараховані інфляційні втрати в сумі 338 087,60 грн на суму попередньої оплати 10 906 051,68 грн по строку сплати 31.05.2022 за період прострочення 01.06.2022 до 16.06.2022.

Станом на 31.05.2022 позивач вже склав акт надання послуги, з якого вбачається, що до сплати за послуги, надані в травні 2022 року, належить загальна сума 17 314 669,01 грн.

Обґрунтовуючи підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, позивач пояснив, що у відповідача існує заборгованість з попередньої оплати за травень 2022 року в загальній сумі 36 353 505,60 грн, така заборгованість існує за даними позивача до 16.06.2022, а після 16.06.2022 у сумі 17 314 669,01 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

Господарський суд наголошує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).

Отже, умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.

Плановий і фактичний обсяг послуги не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснювати оплату послуг у строки та на умовах, визначених договором.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 905/136/23 вказав, що , що подібні за змістом висновки Верховного Суду у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, викладені щодо договорів про надання послуг з передачі електричної енергії, у той час як у справі, що розглядається (№ 905/136/23), спір виник щодо виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Проте аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 сформовано висновок про те, що: "при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць". При цьому даний висновок Верховним Судом сформовано щодо застосування додатку 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (зокрема, щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору).

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування додатку 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (зокрема, щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору) викладені в постановах від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.

Звертаючись із позовом ДП «НЕК «Укренерго» зазначало, що відповідач всупереч вимогам Договору, як користувач, допускав прострочення виконання своїх обов'язків щодо термінів поетапної оплати планової вартості отриманої послуги у період за період з квітня 2022 по вересень 2022 .

Господарський суд зазначає, що для правильного вирішення цього спору, насамперед, слід правильно визначити:

1) момент, коли у відповідача на кожному етапі виникає зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо;

2) момент, коли у відповідача припиняється зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо;

Верховний Суд у постанові у справі №904/5899/21 від 09.11.2022, висновки якої є релевантними для справи №905/136/23, зазначив, що плановий та фактичний обсяги взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг.

Отже, строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання.

Водночас, з суті правовідносин, які склались між сторонами, та тексту договору, убачається, що одним із проявів взаємопов'язаності зобов'язань з оплати планового обсягу послуги та зобов'язань з оплати фактичного обсягу послуги, є те, що ці зобов'язання не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.

Це означає, що:

а) існування зобов'язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги за один і той самий розрахунковий період;

б) існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З вищенаведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії.

Верховний суд у постанові від 13.12.2022 року у справі № 903/989/21 зазначив що, з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

17.09.2021 Позивач та Відповідач з метою проведення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (HitPEKП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою HKPEKП від 07.02.2020 №360, якою в тому числі внесено зміни до типової форми Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління) підписали Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі - Договір (в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021)).

Зі змісту Договору № 0425-03013, положень Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ()додаток №5 до Кодексу системи передачі) вбачається, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць ; 2) Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Цим пунктом Договору встановлено, що розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

Відповідач вважає, що штрафні санкції можуть бути стягнуті лише за прострочення оплати наданої Послуги тільки згідно п. 2.7. Договору, а не за порушення строків внесення поетапної планової вартості Послуги передбачених пунктом 2.5 Договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).

Згідно з пунктами 6.1 за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Пунктом 6.8 договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тобто, пунктом 6.8 передбачена господарсько-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме за порушення відповідачем термінів розрахунку.

У п. 6.8 Договору відсутнє посилання виключно на п. 2.7. Договору.

Господарський суд звертає увагу на те, що пункти 2.5. та 2.7. Договору розміщені в одному розділі 2 Договору з назвою "Ціна Договору та умови оплати".

Водночас, навіть за відсутності прямих вказівок у договорі, відповідальність за несвоєчасну оплату може наставати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті, боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за прострочення платежу, незалежно від наявності вини боржника. Таким чином, стаття 625 ЦК України виконує функцію захисту кредитора від втрат, спричинених знеціненням грошових коштів у період прострочення виконання зобов'язання.

Касаційний господарський суд у Постанові від 05.07.2019 №905/600/18 зробив правовий висновок про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, відповідальність, яка вказана в пункті 6.8. Договору розповсюджується як на порушення термінів здійснення розрахунків по плановій вартості Послуг, визначених п. 2.5. Договору, так і на порушення термінів розрахунків по оплаті Послуги згідно з актом приймання - передачі (фактична вартість Послуги) визначеного п. 2.7 Договору.

З огляду на вказані вище умови Договору вбачається, що оплата за Договором здійснюється на умовах передоплати (3-ма платежами протягом розрахункового місяця у строки передбачені п.2.5. Договору), а за наслідком завершення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, остаточний розрахунок Користувачем проводиться за фактом наданих послуг протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Тобто, сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення поетапних попередніх оплат планової вартості послуги розрахункового періоду, яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання акту перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця зазначеної в акті приймання-передачі Послуги та сумою сплачених попередніх оплат планової вартості послуги відповідного розрахункового періоду. При цьому обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму (якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно акту приймання передачі Послуги) виникає на підставі акту приймання-передачі Послуги та строк його виконання спливає протягом 3 банківських днів з моменту отримання акту приймання передачі Послуги.

17.09.2021 Позивач та Відповідач з метою проведення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (HitPEKП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою HKPEKП від 07.02.2020 №360, якою в тому числі внесено зміни до типової форми Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління) підписали Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі - Договір (в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021)).

Зі змісту Договору №0425-03013, положень Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ()додаток №5 до Кодексу системи передачі) вбачається, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

У п. 6.8 Договору відсутнє посилання виключно на п. 2.7. Договору.

Господарсько-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання може бути визначена як умовами договору, так і встановлена безпосередньо законом. Умови договору можуть передбачати такі види відповідальності, як пеня, штраф або інші санкції, узгоджені сторонами. Це дає можливість сторонам самостійно врегулювати питання відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань, забезпечуючи належне виконання своїх прав і обов'язків. Водночас, навіть за відсутності прямих вказівок у договорі, відповідальність за несвоєчасну оплату може наставати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті, боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за прострочення платежу, незалежно від наявності вини боржника. Таким чином, стаття 625 ЦК України виконує функцію захисту кредитора від втрат, спричинених знеціненням грошових коштів у період прострочення виконання зобов'язання.

Так, Касаційний господарський суд у Постанові від 05.07.2019 №905/600/18 зробив правовий висновок про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає правомірним вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за не виконання договірних зобов'язань щодо оплати планових платежів, а саме: інфляційних втрат в загальному розмірі 2 635 813,34 грн. з яких: за період з 01.04.2022 по 26.12.2022 - 18,56 грн.; з 11.04.2022 по 10.05.2022 - 463 033,02 грн.; з 11.05.2022 по 16.06.2022 - 748 625,92 грн.; з 21.05.2022 по 16.06.2022 - 394 435,54 грн.; з 24.05.2022 по 26.12.2022 - 28,79 грн.; з 01.06.2022 по 16.06.2022 - 338 087,60 грн.; з 11.06.2022 по 09.07.2022 - 353 503,55 грн.; з 06.07.2022 по 26.12.2022 - 59,49 грн.; з 11.07.2022 по 10.08.2022 - 98 637,59 грн.; з 03.08.2022 по 26.12.2022 - 29,31 грн.; з 11.08.2022 по 09.09.2022 - 99 421,10 грн.; з 11.09.2022 по 09.10.2022 - 139 932,87 грн. та 3 % річних в загальному розмірі 360 016,94 грн. з яких: з 21.03.2022 по 10.04.2022 - 1 410,40 грн.; з 01.04.2022 по 10.04.2022 - 10 982,41 грн.; з 01.04.2022 по 26.12.2022 - 2,44 грн.; з 11.04.2022 по 10.05.2022 - 36 829,85 грн.; з 21.04.2022 по 10.05.2022 - 24 553,23 грн.; з 01.05.2022 по 10.05.2022 - 10 522,81 грн.; з 11.05.2022 по 16.06.2022 - 38 694,07 грн.; з 21.05.2022 по 16.06.2022 - 28 236,22 грн.; з 24.05.2022 по 26.12.2022 - 4,94 грн.; з 01.06.2022 по 16.06.2022 - 14 342,20 грн.; з 11.06.2022 по 09.07.2022 - 27 180,56 грн.; з 21.06.2022 по 09.07.2022 - 17 807,96 грн.; з 06.07.2022 по 26.12.2022 - 12,02 грн.; з 11.07.2022 по 10.08.2022 - 35 903,31 грн.; з 21.07.2022 по 10.08.2022 - 24 321,60 грн.; з 01.08.2022 по 10.08.2022 - 9 927,18 грн.; з 03.08.2022 по 26.12.2022 - 5,55 грн.; з 11.08.2022 по 09.09.2022 - 22 286,18 грн.; з 21.08.2022 по 09.09.2022 - 14 857,45 грн.; з 01.09.2022 по 09.09.2022 - 5 730,73 грн.; з 11.09.2022 по 09.10.2022 - 17 554,66 грн.; з 21.09.2022 по 09.10.2022 - 11 501,33 грн.; з 01.10.2022 по 09.10.2022 - 4 669,71 грн.; з 11.10.2022 по 14.10.2022 - 2 680,13 грн.

Згідно пояснень Позивач та наявних в матеріалах справи розрахунків, при визначенні періоду для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат Позивач враховував, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги, тобто, з дати виставлення планових платежів до дати акту. Якщо оплачений плановий обсяг виявлявся вище фактичного, то вказана різниця враховувалася як оплата в наступні розрахункові періоди, якщо менше - зараховувався в якості фактичного боргу. Нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат на таку заборгованість здійснювалося Позивачем з дати виставлення акту та до дати звернення з позовом до суду, у разі, якщо борг був несплачений.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що він є вірним, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 360 016,94 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що інфляційні витрати за визначні позивачем періоди за розрахунком суду є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума інфляційних витрат у заявленій позивачем сумі 2 635 813,34 грн.

Щодо зменшення суми 3% річних та інфляційних.

31.01.2025 року до суду від відповідача ТОВ "ДТЕК Східенерго" надійшло клопотання про зменшення на 70% розмір 3% річних та інфляційні втрати як відповідальності за час затримки розрахунку оплати планового обсягу послуг.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що ніяких негативних наслідків для господарської діяльності Позивача внаслідок не оплати Відповідачем вартості запланованого обсягу послуг не настало. Розмір заявлених Позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат нараховано на суму планового обсягу, а не фактично наданих послуг. Після початку збройної агресії російської федерації на територію України, Відповідачем втрачено контроль над Луганською ТЕС через яку Відповідач здійснював господарську діяльність з виробництва електричної енергії. Стягнення 3% річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн. стануть непомірним тягарем для Відповідача, який втратив можливість здійснювати господарську діяльність.

На думку відповідача, в сукупності вищенаведені обставини вказують на винятковість випадку.

Позивач проти клопотання про зменшення заперечує, про що зазначає у заяві від 04.02.2025. Вважає, що обставини, на які посилається Відповідач, не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст.617 ЦК України. Клопотання Відповідача є безпідставним та підлягає відхиленню.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити майнові інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Порушення відповідачем умов спірного договору є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Наведена відповідачем судова практика щодо зменшення розміру відсотків річних (справа №902/417/18) не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки в зазначеній справі суд виходив з інших фактичних обставин при зменшенні розміру відсотків річних, зокрема, у спірних правовідносинах розмір відсотків річних встановлювався договором та становив 40%.

В цій справі розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3%) та є мінімальними гарантіями позивача захистити свої майнові інтереси.

На підставі викладеного, судом не встановлено підстав для зменшення інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку з чим клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони спору, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" в частині 3% річних в розмірі 360 016,94 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 635 813,34 грн.

Суд зазначає, що питання судових витрат було вирішено у рішенні Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 у справі №905/136/23, яким витрати зі сплати судового збору в сумі 751 520,00 грн, стягнуті з відповідача -ТОВ "ДТЕК Східенерго" на користь позивача - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов в частині 3% річних в розмірі 360 016,94 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 635 813,34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б. 34, код 31831942) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227, р/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) інфляційні втрати в розмірі 2 635 813,34 грн. та 3 % річних в розмір 36 016,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.03.2025 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.03.2025.

Суддя Е.В. Зекунов

Попередній документ

125730906

Наступний документ

125730908

Інформація про рішення:

№ рішення:	125730907
№ справи:	905/55/24
Дата рішення:	03.03.2025
Дата публікації:	12.03.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (30.09.2025)
Дата надходження:	06.08.2025
Предмет позову:	про покладення солідарної відповідальності

Розклад засідань:

Минулі засідання (59)

05.02.2024 12:30	Господарський суд Донецької області
15.04.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
15.04.2024 12:00	Господарський суд Донецької області
20.05.2024 12:00	Господарський суд Донецької області
27.05.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
10.06.2024 11:45	Господарський суд Донецької області
17.06.2024 11:15	Господарський суд Донецької області
08.07.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
10.07.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
22.07.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
29.07.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
05.08.2024 11:20	Господарський суд Донецької області
30.09.2024 11:15	Господарський суд Донецької області
28.10.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
14.11.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
14.11.2024 10:15	Східний апеляційний господарський суд
21.11.2024 10:15	Касаційний господарський суд
16.12.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
09.01.2025 13:45	Господарський суд Донецької області
14.01.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
28.01.2025 11:15	Господарський суд Донецької області
29.01.2025 11:15	Касаційний господарський суд
29.01.2025 11:30	Касаційний господарський суд
10.02.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
19.02.2025 10:15	Касаційний господарський суд
19.02.2025 10:30	Касаційний господарський суд
26.02.2025 10:30	Касаційний господарський суд
03.03.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
10.03.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 14:15	Господарський суд Донецької області
18.03.2025 14:40	Господарський суд Донецької області
01.04.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
01.04.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
08.04.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
08.04.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
15.04.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
22.04.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
14.05.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
17.05.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
28.05.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 11:00	Східний апеляційний господарський суд
28.05.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
10.06.2025 14:25	Господарський суд Донецької області
24.06.2025 14:35	Господарський суд Донецької області
25.06.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
07.07.2025 12:00	Східний апеляційний господарський суд
09.07.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
09.07.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
17.07.2025 11:30	Східний апеляційний господарський суд
17.07.2025 11:45	Східний апеляційний господарський суд
06.08.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
13.08.2025 12:15	Східний апеляційний господарський суд
01.10.2025 11:00	Касаційний господарський суд
07.10.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
28.10.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
29.10.2025 10:15	Касаційний господарський суд
11.11.2025 12:15	Касаційний господарський суд