61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
10.03.2025р. Справа №905/1591/24
за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», м.Маріуполь
до відповідача 2 ОСОБА_1 , м.Маріуполь
до відповідача 3 ОСОБА_2 , м.Київ
про солідарне стягнення заборгованості у сумі 370991,03 грн., з яких: 250000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 120991,03 грн. - заборгованість за відсотками
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
1. Суть спору:
Акціонерне товариство «Сенс Банк», м. Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», м.Маріуполь, ОСОБА_1 , м.Маріуполь та ОСОБА_2 , м.Київ, про солідарне стягнення заборгованості у сумі 370991,03 грн., з яких: 250000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 120991,03 грн. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» умов кредитного договору №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 370991,03 грн.
Оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (на теперішній час Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №PSMB2021136/579/1 від 01.07.2021р., між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №PSMB2021136/579/2 від 01.07.2021р., позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів 1, 2, 3 як солідарних боржників.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 30.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1591/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; роз'яснено учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Станом на дату винесення цього рішення відповідачі правом на подання відзиву не скористалися, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надали.
Одночасно, за наявних обставин, судом було вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення відповідачів з наявним судовим провадженням, з оглядом на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у ТОВ «Іріта-М», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС.
Згідно з інформацією, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Іріта-М» зареєстровано за адресою: 87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27.
Таким чином, останнім відомим місцезнаходженням відповідача-1 є місто Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р., є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території міста Маріуполь тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.
Одночасно, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано ТОВ «Іріта-М» на офіційну електронну адресу товариства iritam.@mariupol.net. Згідно довідки про доставку електронного листа зазначену ухвалу було отримано відповідачем-1 30.12.2024р.
Разом з тим, уповноваженим працівником суду вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем-1 (телефонограма б/н від 02.01.2025).
Щодо належного повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає про наступне.
Так, на запит суду отримана відповідь №977166 від 19.12.2024р. про те, що в Єдиному державному демографічному реєстрі адресою реєстрації ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є АДРЕСА_1 .
Окрім того, з метою забезпечення гарантії права відповідача-2 на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позову, суд ухвалою від 30.12.2024р. витребував у Міністерства соціальної політики України відомості стосовно відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи ОСОБА_1 .
13.01.2025р. Міністерство соціальної політики України, на виконання вимог ухвали суду від 30.12.2024р., повідомило, що в базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні відомості відносно ОСОБА_1 .
Отже, єдиною відомою суду адресою реєстрації відповідача-2 є м.Маріуполь.
Також, ухвалу суду про відкриття провадження було скеровано на електронну адресу відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку зазначено позивачем та посилання на яку міститься в договорі поруки №PSMB2021136/579/1 від 01.07.2021р. Згідно інформації про доставку електронного листа зазначену ухвалу було отримано відповідачем 30.12.2024р.
Адресою реєстрації ОСОБА_2 за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є: є АДРЕСА_2 . Посилання на зазначену адресу міститься і в договорі поруки №PSMB2021136/579/2 від 01.07.2021р.
З урахуванням наведеного, судом здійснено направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації відповідача-3, проте конверт з ухвалою повернуто на адресу суду відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Одночасно, уповноваженим працівником суду було встановлено зв'язок, за номером телефону НОМЕР_2 , з ОСОБА_2 , та повідомлено останню про відкриття провадження у справі №905/1591/24, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 02.01.2025р.
Також, господарським судом Донецької області відповідно до ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вчинялися дії з повідомлення відповідачів 1, 2, 3 про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" останньої з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.
3. Встановлені судом обставини справи:
01.07.2021р. між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - банк) (згідно з відомостями ЄДРПОУ 30.11.2022р. назву змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» (далі - позичальник) було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі відповідних заяв на видачу кредитних коштів (траншу) надає позичальнику кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором. У цьому договорі терміном кредит позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені банку.
Відповідно до п. 1.2 договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту):
а) в період за дати набуття чинності цим договором по 30 вересня 2021 року (включно) - 500000,00 грн.;
б) в період з 01 жовтня 2021 року по 29 жовтня 2021 року (включно) - 450000,00 грн.;
в) в період з 30 жовтня 2021 року по 30 листопада 2021 року (включно) - 400000,00 грн.;
г) в період з 01 грудня 2021 року по 30 грудня 2021 року (включно) - 350000,00 грн.;
ґ) в період з 31 грудня 2021 року по 28 січня 2022 року (включно) - 300000,00 грн.;
д) в період з 29 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року (включно) - 250000,00 грн.;
е) в період з 01 березня 2022 року по 30 березня 2022 року (включно) - 200000,00 грн.;
є) в період з 31 березня 2022 року по 29 квітня 2022 року (включно) - 150000,00 грн.;
ж) в період з 30 квітня 2022 року по 31 травня 2022 року (включно) - 100000,00 грн.;
з) в період з 01 червня 2022 року по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) - 50000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3.1 договору банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитною лінією (далі базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) (далі за текстом Індекс UIRD) + 7% річних (фіксована маржа).
Терміном «індекс UIRD» у цьому договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і опублікований в Thomson Reuters або опублікований на сайті Національного банку України в мережі Інтернет www.bank.gov.ua. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації перевага надається значенню ставки UIRD, що опублікована у Thomson Reuters.
Сторони погоджуються з тим, що індекс UIRD ґрунтується на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, дозволяє визначити ринкову вартість кредитних ресурсів та встановлюється незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
Згідно п. 1.3.2 договору на день укладення цього договору розмір базової процентної ставки складає 6,83 % річних + 7% річних = 13,83 % річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 30.06.2021р.
Сторони погодили, що базова процентна ставка за цим договором є змінюваною (за типом) та переглядається банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової базової ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п/п 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування позичальника (п. 1.3.3 договору).
За змістом п. 1.3.5 договору розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до цього договору.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 30.06.2022р.
Пунктом 1.6 кредитного договору сторони погодили, що належне виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується: а) неустойкою, пенею, штрафними санкціями, що передбачені цим договором; б) порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов'язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору; порукою ОСОБА_2 на всю суму зобов'язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору.
Згідно п. 2.1 договору надання фінансової державної підтримки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі Фонд) через банк на користь позичальника на умовах цього договору та в рамках реалізації Програми (далі Державна підтримка) у вигляді часткової компенсації Фондом процентної ставки за Кредитом (далі Компенсація процентів). Надання Фондом Державної підтримки на користь позичальника здійснюється в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті України на реалізацію Програми.
Відповідно до п. 2.2 договору компенсація процентів надається Фондом з метою зниження фактичних витрат позичальника на сплату встановленої цим договором базової процентної ставки:
- до рівня 0 відсотків річних на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострою респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2, або обмежувальних заходів, пов'язаних з її поширенням, та протягом 90 (дев'яноста) днів з дня його (її) відміни;
- до рівня 3 відсотків річних після скасування карантину/обмежувальних заходів та закінчення 90 (дев'яноста) днів з дня його (їх) відміни.
Внаслідок компенсації процентної ставки фондом позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки (далі компенсаційна процентна ставка за умови вчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Сума компенсації процентів розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування кредитом протягом місяця, із застосуванням базової процентної ставки (визначеної з урахуванням вимог пункту 1.3.1 цього договору), та сумою нарахованих процентів за користування кредитом протягом цього ж місяця, із застосуванням компенсаційної процентної ставки (п. 2.3 договору).
Згідно п. 2.4.2 договору в період припинення/призупинення надання державної підтримки у вигляді компенсації процентів, у тому числі позбавлення позичальником права на отримання державної підтримки за програмою, позичальник зобов'язаний забезпечити сплату процентів за користування кредитними коштами із розрахунку базової процентної ставки, встановленою згідно п. 1.3.1 цього договору.
З метою дотримання вимог щодо ліміту державної допомоги банк здійснює розрахунок отриманої позичальником державної допомоги в рамках програми, у вигляді компенсації процентів за кредитом, та надає Фонду інформацію щодо здійснених розрахунків. Сума отриманої позичальником державної допомоги визначається як різниця між сумою розрахованих банком процентів за користування кредитом на підставі середньої ринкової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за кредитом з урахуванням компенсаційної процентної ставки. В якості середньої ринкової ставки для цілей програми використовується середнє значення за звітний квартал вартості довгострокових кредитів в національній валюті для суб'єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, що оприлюднюється Національним банком України на його офіційному веб-сайті (п. 2.5 договору).
У відповідності до п. 4.1 договору у день укладання цього договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту.
За змістом п. 4.2 договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у банку. Для цілей цього договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно цим пунктом.
Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Максимальний строк дії траншу - 12 місяців (п. 4.3 договору).
Протягом строку дії цього договору розмір процентної ставки за користування кредитом (траншем) встановлюється згідно п. 1.3 цього договору (п. 6.1 договору).
Згідно п. 6.2 договору проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Позичальник сплачує проценти за компенсаційною процентною ставкою (визначеною згідно з п. 2.3 цього договору) виключно за умови вчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
У разі повного повернення траншу, у тому числі, але не виключно, дострокового, проценти, нараховані за користування траншем, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення траншу, недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів з урахуванням черговості, передбаченої п. 9.4 цього договору.
Сума заборгованості по сплаті процентів, що не повернена у будь-який з зазначених вище строків, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку переноситься банком на рахунки простроченої заборгованості.
Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми заборгованості по сплаті процентів є перший банківський день, що слідує за таким днем.
За умовами п. 6.4.2 договору у разі, якщо мало місце порушення позичальником умов цього договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме прострочення виконання зобов'язань зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку згідно п. 1.2 цього договору або у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий) та/або прострочення виконання зобов'язань зі сплати частини нарахованих процентів за користування кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), всі нараховані проценти за календарний місяць, протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень умов цього договору перевищував 15 (п'ятнадцять) календарних днів, відповідно до умов цього договору визначаються простроченими та підлягають сплаті позичальником за базовою процентною ставкою згідно п/п 1.3.1 цього договору.
У випадку припинення порушення позичальником умов цього договору (погашення простроченої заборгованості за кредитом) та/ відповідно, відсутності підстав для призупинення надання Фондом державної підтримки, сплата компенсації процентів за кредитом відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, в якому було усунене зазначене порушення умов цього договору, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за кредитом.
Позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим (п. 8.1 договору).
У відповідності до п. 8.3 договору при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2 цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін поверненням траншів, визначений згідно з пунктом 8.1 цього договору, зобов'язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував:
- станом на 01 жовтня 2021 року - 450000,00 грн.;
- станом на 30 жовтня 2021 року - 400000,00 грн.;
- станом на 01 грудня 2021 року - 350000,00 грн.;
- станом на 31 грудня 2021 року - 300000,00 грн.;
- станом на 29 січня 2022 року - 250000,00 грн.;
- станом на 01 березня 2022 року - 200000,00 грн.;
- станом на 31 березня 2022 року - 150000,00 грн.;
- станом на 30 квітня 2022 року - 100000,00 грн.;
- станом на 01 червня 2022 року - 50000,00 грн.;
- станом на кінець дня 30 червня 2022 року - 0,00 грн.
Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п.8.1 та/або 8.3 цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку, переноситься банком на рахунки простроченої заборгованості.
Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, то днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.
Відповідно до п. 10.4 договору сторони домовились, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань з:
- повного повернення кредиту після закінчення строку дії кредитної лінії, вказаного у п. 1.4 цього договору або після закінчення строку виконання зобов'язання з повернення кредиту (його частини) у зв'язку з пред'явленням банком позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту (його частини), сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором та/або
- повного повернення будь-якого траншу (його частини) після закінчення терміну його повернення, встановленого у відповідній заяві про надання траншу,
Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти від суми простроченого кредиту та/або простроченого траншу (його частини) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини), в розмірі та відповідно до умов, що передбачені п. 1.3 цього договору.
Згідно п. 10.5 договору проценти, передбачені в п. 10.4 цього договору, нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кожного простроченого траншу (його частини)/на суму кредиту (його частини) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини), виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт).
Пунктом 10.6 договору передбачено, що проценти, нараховані згідно з п. 10.5 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
У разі повного повернення простроченого траншу, проценти нараховані на суму простроченого траншу повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повне повернення простроченого траншу недостатньо для повної сплати процентів, нарахованих відповідно до п. 10.4 цього договору, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості, передбаченої п. 9.4 цього договору.
Кредитний договір та додатки до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р., між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (на теперішній час Акціонерне товариство «Сенс Банк») та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель), фізичною особою ОСОБА_2 (поручитель) укладено договори поруки №PSMB2021136/579/1 від 01.07.2021р. та №PSMB2021136/579/2 від 01.07.2021р.
Відповідно до п.1.1 договорів поруки поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», код ЄДРПОУ 25106604, зобов'язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579, укладеного між банком та боржником 01.07.2021р., з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому, відповідно до якого боржник повинен виконати наступні обов'язки:
- обов?язку повернути банку частину наданого на підставі основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 01.10.2021р. - 450000,00 грн.; станом на 30.10.2021р. - 400000,00 грн.; станом на 01.12.2021р. - 350000,00 грн.; станом на 31.12.2021р. - 300000,00 грн.; станом на 29.01.2022р. - 250000,00 грн.; станом на 01.03.2022р. - 200000,00 грн.; станом на 31.03.2022р. - 150000,00 грн.; станом на 30.04.2022р. - 100000,00 грн.; станом на 01.06.2022 р. - 50000,00 грн.; станом на кінець дня 30.06.2022 року - 0,00 грн.;
- обов'язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії;
- обов'язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +7% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору та застосовується за кредитом до дати його погашення, за умови вчасного та у повному обсязі виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;
- обов'язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;
- обов'язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;
- обов'язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором;
- обов'язок сплачувати банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +7% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору, - якщо прострочена складає не більше 15 календарних днів), яка застосовується за кредитом до дати його погашення.
Згідно з п. 3.1 договорів поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків, передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
Передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (прострочення виконання обов'язку), зазначених у пункті 1.1 цього договору (п.3.2 договорів поруки).
Відповідно до п. 5.1 договорів поруки поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов'язками боржника за ним, порука надана без мети отримання поручителем прибутку. Поручитель підтверджує, що він відмовився від права на оплату його послуг, наданих боржникові, і ця відмова є безумовною та безвідкличною.
Договори поруки набувають чинності з моменту підписання сторонами і діють до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором. Порука припиняється через три роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов'язань боржника за цим договором (п.5.2 договорів поруки).
Договори поруки підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів відповідачу-1 в межах встановленого договором ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача-1 та останнім не спростовано. Так, позивачем на виконання умов кредитного договору здійснено перерахування грошових коштів на рахунок відповідача-1 в загальній сумі 995000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача-1.
Згідно наданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок вбачається, що повернення кредитних коштів відбулось частково на суму 745000,00 грн., а також частково було сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 39866,77 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 370991,03 грн., з яких: 250000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 120991,03 грн. - заборгованість за відсотками, позивач звернувся з даним позовом до суду.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Дослідивши умови договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, надавши відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 995000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком відповідача-1 за період з 01.07.2021р. по 29.10.2024р.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики .
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р. утворилась та має місце заборгованість відповідача-1 за кредитом у розмірі 250000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач-1 вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення ТОВ «Іріта-М» своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем-1, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 250000,00 грн.
Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 120991,03 грн., суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заявлені до стягнення відсотки нараховані за період з 01.04.2022р. по 28.10.2024р.
При цьому відповідно до п.1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 30.06.2022р.
У постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Суд зазначає, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.
За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України й охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16 уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022р. у справі №910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022р. у справі №3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи п. 1.4 кредитного договору, відповідач-1 мав обов'язок повернути всю заборгованість за кредитним договором до 30.06.2022р. включно.
Із розрахунку позивача та змісту позовних вимог вбачається, що заборгованість зі сплати процентів станом на 30.06.2022 року (закінчення строку кредитування) становить 8962,87 грн., що зумовлює задоволення позову в цій частині в сумі 8962,87 грн.
Щодо нарахованих процентів, як міри відповідальності за період з 01.07.2022р. по 28.10.2024р. в сумі 112028,16 грн., суд враховує п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм та правової позиції висловленої Верховним Судом, вимога банку про стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом за період з 01.07.2022р. по 28.10.2024р. в сумі 112028,16 грн. задоволенню не підлягає.
Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Положеннями Цивільного кодексу України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання. Одним із видів такого акцесорного зобов'язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
В силу ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом з матеріалів справи в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» за кредитним договором №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р. між позивачем та відповідачами-2,-3 укладено договори поруки №PSMB2021136/579/1 від 01.07.2021р. та №PSMB2021136/579/2 від 01.07.2021р.
Враховуючи умови розділу 1 договорів поруки, сторонами визначено обсяг зобов'язань відповідачів-2,-3 як поручителів за всіма зобов'язаннями за кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021.
Пунктом 5.2 договорів поруки передбачено, що порука припиняється через три роки з дати набуття чинності договорами.
З урахуванням умов договорів поруки позивач набув право вимоги до поручителів, якими є відповідачі-2,-3, як солідарних з відповідачем-1 боржниками щодо погашення заборгованості за кредитним договором №PSMB2021136/579 від 01.07.2021р.
Позивач реалізував права кредитора за договорами поруки як видом забезпечення основного зобов'язання у строк дії поруки шляхом пред'явлення позовної заяви з вимогою до поручителів протягом зазначеного у п.5.2 договорів поруки строку.
Приймаючи до уваги положення договорів поруки щодо повної солідарної відповідальності поручителів за виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, з огляду на часткове задоволення судом позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 відсотків за користування кредитом, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 258962,87 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М», м.Маріуполь, ОСОБА_1 , м.Маріуполь та ОСОБА_2 , м.Київ про солідарне стягнення заборгованості у сумі 370991,03 грн., з яких: 250000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 120991,03 грн. - заборгованість за відсотками, задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 250000,00 грн. та заборгованість по процентам в сумі 8962,87 грн., всього заборгованість в сумі 258962,87 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріта-М» (87532, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Семенишина, буд. 27 код ЄДРПОУ 25106604) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1035,85 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення підписано 10.03.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу.
Суддя Г.В. Левшина