вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.03.2025м. ДніпроСправа № 904/63/25
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Джур Руслана Юрійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 207 882, 57 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 207 882, 57 грн.
Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці з кадастровим номерам 1211000000:02:161:0008 знаходиться нерухоме майно, яке належить Відповідачу. Протягом спірного періоду з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року, Відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді орендної плати.
Ухвалою суду від 13.01.2025 року відкрито провадження у справі №904/63/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610223818105.
В порушенням вимог ухвали суду від 13.01.2025 року, відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться земельна ділянка площею 0,2962 га, кадастровий номер 1211000000:02:161:0008, яка є сформованою з 24.06.1996 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2024 МНВ-0003149652024 (а.с. 14-19).
Відомості, щодо вказаної земельної ділянки 05.05.2015 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 630241112110.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008 розташований об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, власником якого у період з 27.02.2013 до 25.10.2022 був Відповідач (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 148005121110).(а.с. 20-21).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Криворізької міської ради від 24.09.2014 №2972 «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на них та надання їх в оренду» Відповідачу була надана в орендне користування земельна ділянка площею 0,2962 га, з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008, строком на 5 років.
24.04.2014 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди №2015201, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування спірну земельну ділянку, на якій розташований належний останньому на праві власності об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 148005121110.
Згідно умов Договору спірну земельну ділянки передано в оренду строком до 05.05.2020 року.
Протягом спірного періоду з 01.01.2021 року до 24.10.2022 року між Криворізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008.
За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (а.с. 13), в період з 2021-2022 років року щодо земельної ділянки площею 0,2962 га кадастровий номер 1211000000:02:161:0008 Відповідач орендну плату за користування не обчислював, податкові декларації не подавав, орендну плату до бюджету не сплачував.
Позивач зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008, без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2021 року до 24.10.2022 року, зобов'язаний повернути ці кошти у розмірі 207 882,57 грн. власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об'єкт розміщено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов'язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.
В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 11) станом на 30.06.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:02:161:0008 складає 10396264,56 грн.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік-1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель сільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051.
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008: - у 2021 році становить 3 875 806,62 грн. (за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2021 №531593), - у 2022 році становить 9 040 230,05 грн. (10 396 264,56 грн. за витягом від 03.07.2023: 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік).
26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2020.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2024 №НВ-0003149652024 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008, за цільовим призначенням віднесена до коду 11.03. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, що відповідає розміру ставки орендної плати -2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.2022, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.03 - встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів (а.с. 9, 10), згідно якого, належна до сплати відповідачем сума становить 207 882,57 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:161:0008, за період з 01.01.2021 року до 24.10.2022 року у розмірі 207 882,57 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) 207 882,57 грн. безпідставно збережених коштів, 3 118,24 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський