вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.02.2025м. ДніпроСправа № 904/1693/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 122 994,58 грн. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, 2 212,96 грн. заборгованості з абонентського обслуговування, 6 149,89 грн. інфляційних втрат, 4 269,76 грн. 3% річних
Представники:
від позивача: Демченко А.Г., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
За допомогою системи "Електронний суд" Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому (з урахуванням зменшення позовних вимог - т. 2 арк.с. 92-115) просить стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради заборгованості на загальну суму 123 571,00 грн., яка складається з наступних сум:
- 111 907,38 грн. заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.01.2023;
- 2 212,96 грн. заборгованість з абонентського обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2023;
- 5 569,92 грн. інфляційні втрат за період з серпня 2022 року по лютий 2024 року;
- 3 880,74 грн. 3% річних за період з 02.08.2022 по 25.03.2024.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою суду від 22.04.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1693/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 20.05.2024 об 11:30 год.
На електрону пошту суду 22.04.2024 надійшло клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про участь в підготовчому засіданні призначеного на 20.05.2024 об 11:30 год. в режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 25.04.2024 за клопотання позивача ухвалено провести підготовче засідання, призначене на 20.05.2024, із проведенням засідання у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ), відповідно до поданого клопотання.
09.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якої просить суд, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
До суду 13.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ідентично яке надійшло на електронну пошту суду 09.05.2024.
23.09.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.
15.05.2024 електрону пошту суду надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду від 20.05.2024 підготовче засідання відкладено на 24.06.2024.
Ухвалою суду від 24.06.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; підготовче засідання відкладено на 09.07.2024.
25.06.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача та третя особа у підготовчому засіданні заявили усні клопотання про проведення наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції з використанням системи ЄСІТС (ВКЗ).
У підготовчому засіданні 24.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про задоволення клопотань представника позивача та третьої особи про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з використанням системи ЄСІТС (ВКЗ).
У призначене підготовче засідання 09.07.2024 відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 09.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 12.08.2024 о 15:30 год.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 №454 у зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., відповідно до пункту п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-1631/24 справи 904/1693/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справу №904/1693/24 передано на розгляд судді Бєлік В.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 справу №904/1693/24 прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження (почати спочатку) та призначено підготовче засідання на 23.10.2024 о 11:00 год.
22.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення по справі та заява про проведення судового засідання без участі представника.
23.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У призначене підготовче судове засідання 23.10.2024 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 23.12.2024 включно, клопотання представника позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.11.2024 о 10:30 год., яке проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.
26.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 задоволено клопотання представника відповідача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 27.11.2024 о 10 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача.
У призначене підготовче судове засідання 27.11.2024 представник третьої особи не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 повідомлено третьою особу - Криворізьку міську раду про те, що в підготовчому засіданні 27.11.2024 оголошено перерву до 18.12.2024 о 12:00 год. Засідання, яке призначене на 18.12.2024 вирішено провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/, за участю представників позивача та відповідача.
Підготовче судове засідання 18.12.2024 не відбулося, задля збереження життя та здоров'я учасників судового процесу, оскільки по Дніпропетровські області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та призначено підготовче засідання у справі на 08.01.2025 о 14:30 год., а також вирішено проводити у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/, за участю представників позивача та відповідача.
08.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до справи копії повноважень на представника,
У призначене підготовче судове засідання 08.01.2025 представник третьої особи не з'явився.
В підготовчому засіданні 08.01.2025, яке відбулось за участі представника позивача та представника відповідача, судом оголошено перерву до 22.01.2025 о 14:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх у режимі відеоконференції представника позивача та представника відповідача повідомлено.
15.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог шляхом зменшення розміру позовних вимог, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 у розмірі 111 907,38 грн, суму за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2023 у розмірі 2 212,96 грн., інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по лютий 2024 у розмірі 5 569,92 грн, 3% річних за період з 02.08.2022 по 25.03.2024 у розмірі 3 880,74 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.
22.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника.
У призначене підготовче судове засідання 22.01.2025 представник третьої особи не з'явився.
У підготовчому судовому засіданні 22.01.2025 представниками позивача та відповідача зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2025 о 14:30 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача.
18.02.2025 оголошено перерву до 25.02.2025 о 15:00 год.
21.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника.
У призначене судове засідання 25.02.2025 представники відповідача та третьої особи не з'явилися.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.02.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" від 05.10.2022 щодо своєчасної та повної оплати за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 до нежитлових приміщень, які перебувають на балансовому обліку відповідача, за адресами:
- вул. Івана Сірка, 48, опалювальна площа - 289, 70 кв.м.;
- вул. Грицевця, 7, опалювальна площа - 65,2 кв.м.;
- вул. Сергія Колачевського, 114, опалювальна площа - 49,2 кв.м.;
- вул. Щегловського, 2, опалювальна площа - 161,30 кв.м.;
- вул. Конституційна, 2, опалювальна площа - 88,10 кв.м.;
- вул. Героїв-підпільників, 40, опалювальна площа - 73,00 кв.м.;
- вул. Ветеранів праці, 39, опалювальна площа - 96,00 кв.м.;
- вул. Седнєва, 13, опалювальна площа - 46,10 кв.м.;
- вул. Володимира Бизова, 32/68, опалювальна площа - 87, 90 кв.м.
Позиція відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що Договір про надання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за вище переліченими адресами а також заява-приєднання до договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яка б свідчила про намір та бажання укласти договір, управлінням комунальної власності міста не підписувались та не надавались. Таким чином управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем послуги теплопостачання за вказаними адресами у період з 01.11.2022 по 31.01.2023, оскільки фактично не є споживачем послуг з постачання теплової енергії у спірних приміщеннях за адресами: вул. Івана Сірка, 48, Грицевця, 7, Сергія Колачевського, 114, Щегловського, 2, Конституційна, 2, Героїв-підпільників, 40, Ветеранів праці, 39, Седнєва, 13, Володимира Бизова, 32 прим.68. Управління обліковує на балансі вказані приміщення з метою надання їх в орендне користування (приміщення 68 по вул. Володимира Бизова, 32 обліковувалося до моменту приватизації згідно договору від 18.11.2021 №1780, акт приймання-передачі від 25.11.2021). На період відсутності орендарів приміщення залишаються вільними, зачиненими, в них не перебувають представники Відповідача, чи інші особи, які б споживали житлово-комунальні послуги. Інформація про реєстрацію права власності на зазначені приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня (окрім нежитлових приміщень вул. Щегловського, будинок приміщення 12, Щегловського, будинок 2 , приміщення 14 - власник Криворізька міська рада).
Також відповідач зазначив, що попередні розрахунки вартості послуги з теплопостачання з боку КПТМ “Криворіжтепломережа» за вказаними адресами не надавалися, розрахунок теплового навантаження, акти подачі теплової енергії не погоджені з відповідачем, як споживачем послуг.
Відповідач звертає увагу нате, що жодна довідка, розрахунок, акт, який надано позивачем у матеріалах справи як доказ надання послуги теплопостачання, не містить підпису та погодження управління комунальної власності міста.
Відповідач стверджує, що управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради не є власником комунального майна Криворізької міської територіальної громади й споживачем послуг, є бюджетною установою та здійснює оплату за надані послуги за рахунок коштів міського бюджету виключно на підставі договорів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи відсутність укладеного договору між управлінням комунальної власності міста та Комунальним підприємством теплових мереж “Криворіжтепломережа», згідно з яким управління виступало би споживачем житлово-комунальних послуг у нежитлових приміщеннях за спірними адресами слідує, що предметом доказування у даній справі постає питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами, а не факт надання послуг.
Позиція третьої особи
Третя особа у поясненні зазначає про те, що враховуючи період нарахування заборгованості з 05.11.2021 по 30.04.2022 року, необхідним є зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року №2189Л/Ш, що введено в дію з 01.05.2019 року, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг ( п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року №2189-VIII).
Беручи до уваги предмет судового спору необхідним є зазначити наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Главою 2 вищезазначеного закону визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Так, згідно зі ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (серед власних (самоврядних) повноважень) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Частиною 1 статті 54 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Крім того, частиною 1 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» деталізовано, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Аналогічні положення містяться у пункті 3 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, відповідно до якого споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб"єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Третя особа звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як вбачається із приписів ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як врегульовано частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа» (далі - Позивач), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" відповідно до приписів Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Таким чином, в силу законодавства позивач не може відмовитися від надання послуг з теплопостачання споживачам.
На виконання своєї статутної мети КПТМ “Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії до житлових та нежитлових споруд у місті Кривому Розі, у тому числі до нежитлових приміщень (в тому числі послуги з абонентського обслуговування) за адресами:
Приміщення адреса Опалювальна площа, кв.м
Нежитлове приміщення вул. Івана Сірка, 48 220,60
Нежитлове приміщення вул. Грицевця, 7 65,2
Нежитлове приміщення вул. Сергія Колачевського, 114 49,2
Нежитлове приміщення вул. Щегловського, 2 161,30
Нежитлове приміщення вул. Конституційна, 2 88,10
Нежитлове приміщення вул. Героїв-підпільників, 40 73,00
Нежитлове приміщення вул. Ветеранів праці, 39 96,00
Нежитлове приміщення вул. Седнєва, 13 46,10
Нежитлове приміщення вул. Володимира Бизова, 32/68 за даною адресою нараховано лише залишки абонентської плати в розмірі 12,50 грн. за період з 05.11.21-17.11.21).
Вказані вище нежитлові приміщення вбудовані в житлові будівлі (багатоквартирні будинки).
Зазначені приміщення перебувають на балансовому обліку Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, що підтверджено листом № 16/16/60 від 12.01.2022р.
Згідно приписів ЗУ “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Співвласники зобов'язані (окрім іншого): забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (ст. 7 Закону).
Відповідні будинки, в які вбудовані зазначені вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 “Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Отже, УКВМ, як балансоутримувач зазначених нежитлових приміщень - отримувало теплову енергію для опалення приміщень, так як зазначені вище приміщення не видокремлені від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення будинків, за відповідними адресами.
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення обладнаного індивідуальною системою опалення.
На вищевказані багатоквартирні будинки (окремо на кожний) встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок, та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, та звітами (зведеними відомостями) по приладу обліку.
Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загально будинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.
Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.
Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Доказами подання теплоносія до будинку є акти подання та припинення подання теплоносія до нежитлових приміщень відповідача, а також зведені відомості (звіти) по про приладам обліку споживання теплової енергії тощо.
З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ “Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ “Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189- VІІІ., (надалі Індивідуальний договір, копія додається). Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ “Криворіжтепломережа»). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р..
Статтею 1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» надане визначення: -індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Співвласники зазначених вище житлових будинків (категорія “населення») знаходились на обліку КПТМ “Криворіжтепломережа», як споживачі теплової енергії, по особовим рахункам, і в зв'язку з не поданням співвласниками заяв про обрання іншої моделі споживання теплової енергії (після 05.10.2021р.), ними фактично було обрано модель договірних відносин Індивідуальний договір (відповідно до приписів ЗУ “Про житлово-комунальні послуги»).
Отже, з 05.11.2021р. (після набрання чинності дії Індивідуального договору) договірні відносини щодо надання Комунальним підприємством теплових мереж “Криворіжтепломережа» послуг з постачання теплової енергії приміщенням, які знаходяться на балансі УКВМ відбуваються відповідно до приписів Розділу IV ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - “Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» (надалі Індивідуального договір», текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ “Криворіжтепломережа» від 05.10.2022р.
В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.
Таким чином, з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець) та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (споживач) укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
За умовами пункту 5 Індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Враховуючи, що приміщення відповідача вбудовані у багатоквартирні будинки, відповідачу було здійснено нарахування на загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення нежитлових приміщень (Q прим.);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022р.), про що вказано у порядку нарахування заборгованості (розрахунок додається).
Згідно п. 2 Індивідуального договору від 05.10.2021р. він є публічним договором приєднання, та набуває чинності протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
Згідно п. 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку Послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обл розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 17 Індивідуального договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю Послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Пунктом 32 Індивідуального договору передбачено, що розрахуноковим періодом є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п. 32 КПТМ “Криворіжтепломережа» направляло рахунки на оплату (копії рахунків та докази направлення додаються). Проте відповідач повертав рахунки без сплат.
Згідно з пунктом 33 Індивідуального договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
В п. 34 Індивідуального договору зазначено - що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту Послугу.
Отже, позивачем було здійснено нарахування відповідачу на 13 нежитлових приміщень (згідно Таблиці № 1) за послугу з постачання теплової енергій а також за абонентське обслуговування згідно площ відповідних приміщень, відповідно до вимог ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» та з урахуванням умов Індивідуального договору.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).
Розрахунок за спожиту послугу було здійснено відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 зі змінами “Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» згідно Наказу Мінрегіону від 28 грудня 2021 року № 358 (надалі Методика № 315), що відображено в Порядку нарахувань заборгованості за послугу з постачання теплової енергії по споживачу УКВМ договір № 12086 за період з 05.11.2021р. по 31.05.2022р. (який додається), а саме - загальний обсяг спожитої теплової енергії на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень пропорційно до опалювальної площі.
Згідно із загальних положень Методики № 315 - нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку - є кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м-2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування. Тобто розрахунок заборгованості відбувався на вищевказані об'єкти в Таблиці № 1 виходячи із площі відповідного приміщення.
Площі нежитлових приміщень визначені в Інформації щодо опалювальних площ по об'єктам, балансоутримувачем яких є УКВМ (Інформація додається).
Тарифи передбачено :
- за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023р. тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. № 530 п. 1.1.2 для потреб категорії “інші споживачі» КПТМ “Криворіжтепломережа»);
- за період з 18.10.2023р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481, 81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж; “Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв.
Частиною 2 статті 21 зазначеного закону передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно.
Частиною 29 Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 р. N 1198 передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
Згідно ч. 3 Правил № 630 послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
КПТМ “Криворіжтепломережа» відповідно до приписів ЗУ “Про природні монополії» відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст.19 ЗУ “Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії
Отже, в силу законодавства Позивач не може відмовитися від надання послуг з теплопостачання споживачам.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, Споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. (ч.1 ст.9 вказаного Закону) та відповідно до п. 36, п. 37 Правила № 830 споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Свої зобов'язання КПТМ “Криворіжтепломережа» виконало, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області “Про початок та закінчення опалювального періоду», але Відповідач у порушення ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України, ст. 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" оплату за отриману теплову енергію не робив.
Відповідач отримував послуги, в законний спосіб від послуг не відмовлявся. За умов постачання однією стороною теплоносія та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні відносини.
Позивач зазначив, що відповідач не виконав законодавчий обов'язок щодо оплати за отримані послуги з постачання теплової енергії (які відносяться до житлово-комунальних послуг), не здійснює розрахунок в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.11.2022 р. по 31.01.2023 р. утворилася заборгованість загальну суму 111 907, 38 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування - 2 212, 96 грн. (за період 05.11.2021 р. по 31.01.2023 р.).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг, заборгованість за абонентське обслуговування, втрати від інфляції та 3 % річних, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією із підстав виникнення цивільних права та обов'язків є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Враховуючи умови спірного договору, строк оплати наданих послуг, є таким, що настав.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 111 907,38 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 2 212,96 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3 880,74 грн за період з 02.08.2022 по 25.03.2024 та інфляційні втрати з серпня 2022 року по лютий 2024 року у розмірі 5 569,92 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Заперечення відповідача відхиляються судом з огляду на таке.
Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом статті 25 цього Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").
Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що:
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Отже, обов'язковою ознакою споживача теплової енергії, є те, що теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;
У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 1, 2 ст. 12 "Про житлово-комунальні послуги").
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7 ст. 21 "Про житлово-комунальні послуги").
Споживачі зобов'язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Заперечення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради проти заявлених вимог зводяться до того, що він не є власником вказаних нежитлових приміщень та споживачем послуг за вказаними адресами (в цих приміщеннях не перебувають працівники відповідача, взагалі приміщення зачинено і не використовується), відповідно не є стороною індивідуального договору: укладати договір на споживання має власник, або інша особа, яка користується приміщенням і отримує житлово-комунальні послуги.
На законодавчому рівні Криворізькій міській раді, як уповноваженому органу, було передано у власність житловий фонд, а разом із тим надано повноваження щодо обліку, передачі та розпорядження власністю житлового фонду (постанова Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 (поточна редакція) "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю, затверджено "Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно - територіальних одиниць (комунальної власності)").
Відповідно до частини 1 статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність. Ця норма передбачає автоматичне набуття права власності на передане майно відповідачу.
Відповідач, як і третя особа, не заперечують того факту, що спірні об'єкти нерухомого майна, до яких здійснювалось постачання теплоносія, є комунальною власністю.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є юридичною особою публічного права та знаходиться в структурі органів місцевого самоврядування.
Рішенням сесії Криворізької міської ради LXVI сесії VII скликання № 5014 від 23.09.2020 затверджено нову редакцію Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
Згідно з пунктом 1.1 Положення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надані - Управління) є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, створюється та ліквідується відповідно до міської ради в межах затвердженої нею структури за пропозицією міського голови та реєструється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" й іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткової організації. Скорочена назва Управління - УКВМ.
Основними завданнями та функціями Управління, зокрема, є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна (п. 2.1.1 Положення).
Відповідно до пункту 2.2 Положення Управління відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань:
у сфері управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу:
- надає до управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради документи щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на нерухоме майно, що перебуває на його балансі (п. 2.2.1.8.1);
- здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених бюджетних коштів для виконання наданих повноважень (п. 2.2.1.9);
у сфері оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста:
- укладає договори (п. 2.2.3.1);
обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі (2.2.4.2);
передає договори про надання послуг, укладені із суб'єктами господарювання, для подальшої реєстрації зобов'язань до управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (п. 2.2.4.14).
Управління в межах наданих йому повноважень зобов'язане здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями міської ради, цим Положенням; контроль за збереженням, ефективним використанням комунального майна, що перебуває на його балансовому обліку; оперативно вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків (п. 3.3 Положення).
Відтак, з урахуванням визначення у Законі поняття "індивідуальний споживач" та переліку прав і обов'язків Управління згідно з вищевказаним Положенням, саме Управління є особою, якій за згодою власника передано нерухоме майно для користування і, відповідно, отримання житлово-комунальної послуги.
При цьому саме на Управління покладений обов'язок передачі документів для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є у нього на балансі, за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
З цих підстав відхиляються доводи відповідача щодо відсутності реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, посилань щодо не користування майном, відсутності підстав у відповідача для оплати поставлених послуг.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9; код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 111 907,38 грн., заборгованість з абонентського обслуговування у розмірі 2 212,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 539,92 грн., 3% річних у розмірі 3 880,74 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 10.03.2025.
Суддя В.Г. Бєлік