вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2025 р. Cправа № 902/21/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Керівника Немирівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800) в інтересах держави в особі Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)
до: Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький район, Вінницька область, 22843)
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,
представників сторін:
прокурора Гупяк О.В. за посвідченням;
позивача не з'явився;
відповідача Єнокян К.Л. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);
присутня Братусь В.М.
До Господарського суду Вінницької області 02.01.2024 надійшла позовна заява керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі № б/н від 31.01.2020, укладеного між Ковалівською сільською радою Немирівського району та Фермерським господарством "Надбужанське-С" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі № б/н від 31.01.2020, шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.01.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Суд, ухвалою від 08.01.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/21/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.02.2024. При цьому зобов'язано Головне управління ДПС у Вінницькій області та Немирівську міську раду надати Господарському суду Вінницької області до 05.02.2024 розрахунок заборгованості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, а саме відомості, щодо сплати орендної плати, розміру заборгованості з орендної плати, яка рахується за ФГ "Надбужанське-С", дати її виникнення та сплати орендних платежів за її використання.
23.01.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 22.01.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/743/24 від 22.01.2024).
23.01.2024, на виконання вимог п. 5 ухвали від 08.01.2024, до суду від Немирівської міської ради надійшло повідомлення № 03-34-131 від 17.01.2024, за змістом якого позивачем повідомлено, що відповідно до листа від 26.12.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області, який був наданий головою ФГ "Надбужанське-С" до Немирівської міської ради 16.01.2024, заборгованість по сплаті орендної плати по земельній ділянці з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 станом на 26.12.2023 відсутня. Іншою запитуваною інформацією Немирівська міська рада не володіє.
24.01.2024, на виконання вимог п. 5 ухвали від 08.01.2024, до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло повідомлення № 727/5/02-32-04-02-17 від 24.01.2024, за змістом якого повідомлено про те, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС України, ФГ "Надбужанське-С" у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): за 2021 рік № 9143925343 від 01.06.2021, за 2022 рік №9314246969 від 13.12.2023, та з 2023 рік № 9338359970 від 13.12.2023 задекларувало земельні ділянки, які обліковуються по Немирівській ТГ (КАТОТТГ UA05020170000049432), в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984. Разом з цим за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по ФГ "Надбужанське-С" по коду платежу 18010600 - по ІКП Немирівської ТГ (КАТОТТГ UA05020170000049432) на дату надання інформації заборгованість з орендної плати з юридичних осіб відсутня.
01.02.2024 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 54-448вих-24 від 25.01.2024.
При розгляді справи (06.02.2024) учасниками судового процесу заявлені клопотання, зокрема: прокурором у справі клопотання про повторне зобов'язання Головного управління ДПС у Вінницькій області та Немирівську міську раду надати інформацію визначену п. 5 ухвали суду від 08.01.2024; представницею відповідача клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
За результатами слухання справи 06.02.2024 судом задоволено клопотання прокурора про повторне зобов'язання Головного управління ДПС у Вінницькій області та Немирівську міську раду надати інформацію визначену п. 5 ухвали суду від 08.01.2024. Водночас судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 12.03.2024, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
Суд, ухвалою від 08.02.2024 повідомив учасників справи про підготовче судове засідання, що призначено на 12.03.2024. При цьому повторно зобов'язано Головне управління ДПС у Вінницькій області та Немирівську міську раду надати Господарському суду Вінницької області до 11.03.2024 розрахунок заборгованості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, а саме відомості, щодо сплати орендної плати, розміру заборгованості з орендної плати, яка рахується за ФГ "Надбужанське-С" (в розрізі років з моменту укладення договору), дати її виникнення та сплати орендних платежів за її використання.
06.03.2024 на адресу суду надійшла спільна заява № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/2449/24 від 06.03.2024) Немирівської міської ради та ФГ "Надбужанське-С" про затвердження мирової угоди до якої долучена мирова угода від 05.03.2024 та копія рішення Немирівської міської ради № 2129 від 05.03.2024 про погодження мирових угод у судових справа, що перебувають на розгляді у Господарському суді Вінницької області.
11.03.2024, на виконання вимог п. 2 ухвали від 08.02.2024, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Немирівської міської ради надійшла заява № б/н від 11.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/2617/24 від 11.03.2024), за змістом якої позивач зазначає, що станом на 11.03.2024 заборгованість ФГ "Надбужанське-С" щодо сплати орендної плати по земельній ділянці з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га відсутня.
За результатами слухання справи 12.03.2024, з урахуванням ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Суд, ухвалою від 13.03.2024 повідомив учасників справи про підготовче судове засідання, що призначено на 23.04.2024.
23.04.2024 Господарським судом Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) постановлено ухвалу у справі № 902/21/24, якою затверджено мирову угоду у цій справі, укладену між ФГ "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою, провадження у справі № 902/21/24 закрито, ухвалено повернути Вінницькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 грн та стягнуто з ФГ "Надбужанське-С" на користь Вінницької обласної прокуратури 3 028,00 грн судових витрат на сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просив ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 у справі № 902/21/24 скасувати, та передати справу для продовження розгляду суду першої інстанції.
Північно-західний апеляційний господарський суд, постановою від 19.06.2024, ухвалив: апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 у справі № 902/21/24 задовольнити; ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 у справі № 902/21/24 скасувати; справу № 902/21/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.
04.06.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/21/24.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 справу № 902/21/24 розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд, ухвалою від 09.07.2024 прийняв справу № 902/21/24 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.07.2024. Водночас встановлено учасникам справи строк до 29.07.2024 для надання пояснень з обґрунтуванням (актуалізацією) власної актуальної правової та процесуальної позиції у справі № 902/21/24.
15.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 15.07.2024 (вх. № 01-34/7232/24 від 15.07.2024) з обґрунтуванням (актуалізацією) власної актуальної правової та процесуальної позиції у даній справі.
22.07.2024 на адресу суду від прокурора надійшли пояснення № 54-2941вих-24 від 18.07.2024 в порядку ст. 42 ГПК України.
25.07.2024 на адресу суду від прокурора надійшла заява № 54-2993-вих-24 від 23.07.2024 з доказами доплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
У судовому засіданні 30.07.2024 прокурором подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
За результатами слухання справи 30.07.2024, з урахуванням клопотання прокурора, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 19.09.2024, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
19.08.2024 на адресу суду надійшла спільна заява № б/н від 09.08.2024 (вх. № 01-34/8224/24 від 19.08.2024) Немирівської міської ради та ФГ "Надбужанське-С" про затвердження мирової угоди до якої долучена мирова угода від 08.08.2024 та копія рішення Немирівської міської ради № 2438 від 08.08.2024 про погодження мирових угод у судових справа, що перебувають на розгляді у Господарському суді Вінницької області.
27.08.2024 на адресу суду від прокурора надійшли заперечення № 54-3351вих-24 від 21.08.2024 щодо затвердження мирової угоди від 08.08.2024.
Дослідивши в судовому засіданні (19.09.2024) спільну заяву № б/н від 08.08.2024 (вх. № 01-34/8225/24 від 19.08.2024) Немирівської міської ради та ФГ "Надбужанське-С" про затвердження мирової угоди та зміст мирової угоди від 08.08.2024, суд дійшов висновку, що підписана між сторонами мирова угода від 08.08.2024 не відповідає вимогам статті 192 ГПК України, оскільки її умови не врегульовують спір між учасниками правовідносин у справі № 902/21/24, а стосуються прав і обов'язків сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а тому у задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди відмовлено.
При розгляді справи представницею відповідача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі № 902/21/24 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 918/391/23.
В судовому засіданні 19.09.2024, судом, з метою належного оформлення представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі та з підстав ознайомлення прокурора з означеним клопотанням, оголошено перерву в межах дня до 14:05 год.
Під час перерви в судовому засіданні через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 19.09.2024 (вх. № 01-34/9265/24 від 19.09.2024) представника відповідача - адвоката Єнокян К.Л. про зупинення провадження у справі № 902/21/24 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 918/391/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Суд, ухвалою від 19.09.2024, серед іншого, зупинив провадження у справі №902/21/24 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи №918/391/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, зобов'язавши при цьому сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 902/21/24.
06.12.2024 на адресу суду від прокурора надійшло клопотання № 54-4778вих-24 від 03.12.2024 про поновлення провадження у справі № 902/21/24 з тих підстав, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі.
Суд, ухвалою від 11.12.2024, поновив провадження у справі № 902/21/24 та призначив підготовче засідання на 16.01.2025.
13.01.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 13.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/336/25 від 13.01.2025) з обґрунтуванням (актуалізацією) процесуальної позиції, враховуючи викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23. Водночас у прохальній частині додаткових пояснень заявлено клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
14.01.2025 на адресу суду від прокурора надійшло пояснення № 54-176вих-25 від 14.01.2025 щодо процесуальної позиції відповідача наведеної в додаткових поясненнях № б/н від 13.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/336/25 від 13.01.2025). Разом з цим в прохальній частині пояснення прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 902/21/24.
За результатами слухання справи 16.01.2025, судом залишено без розгляду додаткові пояснення № б/н від 13.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/336/25 від 13.01.2025) разом із наданими доказами.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2025, про що 16.01.2025 постановлено протокольну ухвалу.
27.01.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява № б/н від 27.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/856/25 від 27.01.2025) про відмову від позову та закриття провадження у справі № 902/21/24.
За результатами слухання справи 28.01.2025, судом, з урахуванням клопотання (вх. номер канц. суду 01-34/871/25 від 28.01.2025) керівника ФГ "Надбужанське-С" Сандуляка О.П., відкладено розгляд справи по суті на 25.02.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
24.02.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) відповідно до прохальної частини якого ФГ "Надбужанське-С" клопоче про: прийняття пояснень до розгляду та долучення їх до матеріалів справи; повернення на стадію підготовчого провадження; призначення судового засідання в межах підготовчого провадження. Водночас в рамках підготовчого провадження ФГ "Надбужанське-С" просить суд, зокрема: розглянути можливість колегіального розгляду даної справи; витребувати у Немирівської окружної прокуратури економічний розрахунок втрат держави у випадку задоволення позову та проведення аукціону; визначити явку представника Немирівської міської ради обов'язковою.
25.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення № б/н від 25.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1919/25 від 25.02.2025) на клопотання № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) відповідача.
Суд, ухвалою від 21.02.2025, постановив провести судове засідання призначене на 25.02.2025 та всі подальші судові засідання у справі № 902/21/24 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області, забезпечивши участь представниці Фермерського господарства "Надбужанське-С" - адвоката Єнокян К.Л. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначену судом дату (25.02.2025) представниця відповідача з'явилася в режимі відеоконференції. Прокурор у справі взяла участь в судовому засіданні в залі суду.
Позивач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає на заяву позивача № б/н від 30.07.2024 (вх. № 01-34/7710/24 від 30.07.2024) про розгляд справи за відсутності представника Немирівської міської ради, за наявними матеріалами справи.
Дослідивши заяву № б/н від 27.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/856/25 від 27.01.2025) Немирівської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі № 902/21/24, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема, у господарському держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурором визначено стороною у справі певний орган.
Подібний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
Відповідно до вимог ст. 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Поряд з цим ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу України передбачає, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Таким чином, подача позивачем (Немирівською міською радою) заява про відмову від позову поданого прокурором в інтересах певного органу не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки прокурор, в такому разі підтримує позовні вимоги самостійно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі у зв'язку з його відмовою від позову задоволенню не підлягає.
Розглянувши клопотання № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) відповідача в частині повернення до стадії підготовчого провадження, судом враховано таке.
Судовий розгляд на стадії підготовчого засідання безпосередньо пов'язаний з діяльністю суду по встановленню складу учасників судового процесу (ст. 177 ГПК України), встановленню можливості визнання позову відповідачем у підготовчому засіданні (ч. 3 ст. 185 ГПК України), примиренню сторін (ст. 196 ГПК України). Така діяльність можлива виключно у випадку достеменного встановлення суб'єктного складу відносин (спору). Вказаному обов'язку суду кореспондується, зокрема, обов'язок учасників справи не зловживати своїми правами (ст. 43 ГПК України), обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ст. 42 ГПК України).
Пункт 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що Немирівською окружною прокуратурою під час підготовчого провадження навмисно упущено таке питання як економічна вигода держави в разі задоволення позову, а відтак для з'ясування даної обставини необхідною умовою є повернення до стадії підготовчого провадження.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріали клопотання №б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) не містять доказів щодо існування виняткових обставин, достатніх для повернення до стадії підготовчого провадження, а тому клопотання в означеній частині задоволенню не підлягає.
Дослідивши клопотання № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) в частині колегіального розгляду справи № 902/21/24, суд враховує таке.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що призначення колегіального розгляду даної справи, зумовлена наявністю нової судової практики та тим, що ця справа має велике суспільне значення. Крім того на переконання відповідача призначення колегіального розгляду справи сприятиме більш об'єктивному та неупередженому вирішенню справи, більш глибокому та всебічному дослідженню обставин справи. На думку заявника, рішення, прийняте колегіально, має більшу легітимність в очах суспільства та учасників справи, оскільки є результатом спільної роботи кількох суддів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
За змістом частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Положеннями пункту 17 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема вирішує питання про колегіальний розгляд справи.
Частиною 1 статті 33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Положеннями частини 10 статті 33 ГПК України передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Суд зауважує, що нормами ГПК України не передбачено конкретних категорій справ, які підлягають колегіальному розгляду у судах першої інстанції, тоді як складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, обсягу та змісту доказів, що містяться у матеріалах справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.
Чинний ГПК України не пов'язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку заявника свідчать про складність справи.
З урахуванням наведеного, суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити висновок щодо обґрунтованості таких доводів.
Суд враховує, що у поданому клопотанні заявником не обґрунтовано складність справи, а також не зазначено про наявність інших об'єктивних критеріїв, які зумовлюють необхідність призначення колегіального розгляду справи.
Твердження відповідача, що рішення, яке ухвалено колегіально має більшу легітимність в очах суспільства та учасників справи, оскільки є результатом спільної роботи кількох суддів суд вважає безпідставним, оскільки приписами частини 2 статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Суд звертає увагу, що за змістом частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України незалежно від того чи такі рішення ухвалені одноособово чи у складі колегії суддів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини наведені заявником у клопотанні № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) не є підставою для призначення колегіального розгляду справи, а тому клопотання в означеній частині задоволенню не підлягає.
Дослідивши клопотання № б/н від 24.02.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/1901/25 від 24.02.2025) в частині витребування доказів, суд враховує таке.
Відповідно до частин 1, 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
В обґрунтування заявленого клопотання про витребування доказів відповідач посилається на неподання прокурором доказів щодо економічної доцільності розірвання договору оренди земельної ділянки, а також відсутності доказів економічних витрат держави на проведення аукціону, що перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки не дає змоги встановити економічну вигоду держави при задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 80 ГПК України).
Враховуючи те, що відзив на позовну заяву відповідачем надісланий через підсистему "Електронний суд" 23.01.2024, слід дійти висновку про пропуск останнім строку для подання клопотання про витребування доказів, про поновлення якого відповідачем не заявлено, що виключає підстави для його задоволення.
У судовому засіданні 25.02.2025, суд, заслухавши вступне слово прокурора у справі та представниці відповідача, провів стадію з'ясування обставин та перевірки їх доказами, та оголосив перерву в судовому засіданні в межах дня до 12 год 30 хв.
Після закінчення перерви судом проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами прокурор у справі та представниця відповідача.
Завершивши стадію судових дебатів суд, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення скороченого (вступну та резолютивну частини) рішення відбудеться 26.02.2025 о 12 год 00 хв.
У судовому засіданні 26.02.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Прокурор в позовній заяві зазначає, що Немирівською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Немирівської міської територіальної громади виявлено порушення Земельного кодексу України, зокрема, під час користування земельною ділянкою, яка розташована на території Немирівської міської об'єднаної територіальної громади.
Так, Немирівською окружною прокуратурою встановлено, що Фермерське господарство "Надбужанське-С" на праві оренди, за договором оренди землі без номеру від 31.01.2020, укладеного між Ковалівською сільською радою Немирівського району та Фермерським господарством "Надбужанське-С", використовує земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району, на даний час - Немирівської міської ради.
Як зазначає прокурор, відповідно до інформації ГУ ДПС у Вінницькій області у Фермерського господарства "Надбужанське-С" наявна заборгованість із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984.
Разом з тим відповідно до інформації фінансового управління Немирівської міської ради від 30.10.2023 № 03-22/6/2, а саме згідно довідки про рух коштів від 17.03.2023 ФГ "Надбужанське-С" сплатило грошові кошти в сумі 69 820 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік), 11.05.2023 в сумі 8 400 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік) та 08.06.2023 в сумі 5 080 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік). Станом на 01.10.2023 заборгованість зі сплати орендної плати становить 360 218,84 грн.
На переконання прокурора ФГ "Надбужанське-С" належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог договору оренди землі, ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі".
Прокурор у позовній заяві стверджує про те, що систематична несплата орендних платежів ФГ "Надбужанське-С" за договором оренди порушує економічні інтереси держави та створює передумови до невиконання соціально-економічних заходів на території Немирівської міської територіальної громади, а також в межах області (невиплата зарплати працівникам бюджетної сфери, фінансування бюджетних програм, недовиконання бюджету ради в цілому тощо) в майбутньому.
Згідно із наданою Немирівською міською радою інформацією, останньою адресовано ФГ "Надбужанське-С" претензію від 24.05.2023 № 03-34-1125 про сплату заборгованості із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Однак, вимога претензії ФГ "Надбужанське-С" залишена без належного реагування.
Крім того прокурор зазначає, що ГУ ДПС у Вінницькій області до Вінницького окружного адміністративного суду подано позовну заяву до ФГ "Надбужанське-С" про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках (справа № 120/12539/23).
Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів та не вжиття Немирівською міською радою протягом тривалого часу заходів захисту прав та законних інтересів територіальної громади стало підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави з вимогою про дострокове розірвання договору оренди землі, та відповідно зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку власнику.
Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що визначаючи в даній справі позивачем Немирівську міську раду, прокурор обрав "неефективний спосіб захисту права", оскільки повноваженнями щодо контролю за нарахуваннями, сплатою податків наділені органами ДПС, а вирішення питання щодо розірвання чи продовження дії Договору оренди відноситься виключно до компетенції Немирівської міської ради, але аж ніяк до Немирівської окружної прокуратури.
На переконання відповідача прокурором не наведено, а ні доводів, а ні доказів того, що Немирівська міська рада не може самостійно здійснити захист своїх інтересів, або не здійснює цього через байдужість чи інші обставини. Захист інтересів держави та в тому числі Немирівської міської ради, в даному випадку здійснює ГУ ДПС у Вінницькій області, яке є уповноваженим органом на звернення до суду в разі несплати або часткової несплати податків та зборів, а отже, прокурор очевидно і беззастережно перевищив свої повноваження, звертаючись до суду з позовом про розірвання Договору оренди.
По суті заявлених позовних вимог ФГ "Надбужанське-С" вважає, що станом на 26.12.2023, заборгованість по орендній платі за земельні ділянки відсутня, що підтверджується листами Головного управління ДПС у Вінницькій області №42627/6/02-32-04-11-18 від 26.12.2023 та листом Немирівської міської ради № 03-34-3204 від 27.12.2023, а тому позовні вимоги керівника Немирівської окружної прокуратури є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на момент подачі позову заборгованості не існувало, а захист інтересів держави вже здійснювався ГУ ДПС у Вінницькій області в рамках поданого позову до ФГ "Надбужанське-С" про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.
У відповіді на відзив прокурор, спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначає, що у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді в особі позивача - Немирівської міської ради з посиланням на норми Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ГПК України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини.
Також, на думку прокурора, є необґрунтованими доводи ФГ "Надбужанське-С", що на момент подачі позову заборгованості із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не існувало, позаяк, несплата орендних платежів є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 236 ГПК України.
Щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, прокурор зауважує, що предметом позову у справі № 120/12539/23 є зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, водночас предметом судового розгляду справи № 902/21/24 є розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення орендодавцю у зв'язку із істотним невиконанням умов договору вчасної сплати орендних платежів. Разом з цим у позовній заяві, яка подана керівником Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до ФГ "Надбужанське-С" відсутня позовна вимога щодо стягнення виниклої заборгованості.
У додаткових поясненнях ФГ "Надбужанське-С" наголошує про те, що на момент розгляду справи, орендна плата за користування земельними ділянками - сплачена ФГ "Надбужанське-С".
Разом з цим відповідач звертає увагу на те, що Немирівська міська рада не лише не підтримала позовні вимоги прокурора, але й закликала суд прийняти рішення на власний розсуд та на підтвердження своєї позиції надала лист про відсутність заборгованості.
Окрім того, 05.03.2024 між Немирівською міською радою та ФГ "Надбужанське-С" було укладено Мирову угоду, яка свідчить про чітке волевиявлення міської ради щодо продовження дії договору та відмови у задоволенні позову.
Відповідач стверджує, що позивачем не заперечується, що ФГ "Надбужанське-С" сплатило заборгованість по орендній платі до подачі позовної заяви, при цьому Немирівська міська рада шляхом укладення Мирової угоди, заперечує проти розірвання спірного Договору зазначаючи про його доцільність та чинність станом на даний час, зокрема, й щодо наповненням місцевого бюджету податками та отримання відповідних доходів від оренди відповідачем земельної ділянки по спірному Договору.
Наведеним, на переконання відповідача, спростовуються доводи прокурора щодо необхідності захисту інтересів держави саме з огляду на неотримання доходів від оренди земельних ділянок за спірними Договорами.
У поясненнях прокурор акцентує увагу, що відповідачем обставини систематичної несплати орендної плати в 2023 році за Договором визнано, тому відсутні обґрунтовані підстави вважати такі обставини недостовірними, оскільки означене узгоджується з наявними у справі доказами, а саме: листами ГУ ДПС у Вінницькій області, а також довідками про рух грошових коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та за період з 01.01.2023 по 30.10.2023 щодо сплати орендної плати ФГ "Надбужанське-С".
Крім того із долучених до позовної заяви документів вбачається, що суб'єктом господарювання упродовж 2023 року не здійснено жодного платежу за користування спірною земельною ділянкою, водночас здійснено часткове погашення боргу, який виник у 2022 році.
Прокурор акцентує увагу, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Укладаючи спірний договір оренди позивач мав намір своєчасно отримувати відповідні орендні платежі та спрямовувати отримані грошові кошти на користь територіальної громади.
На переконання прокурора, аргумент відповідача, що захист інтересів держави в цій справі належить до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, необхідно сприймати критично, оскільки предметом цього позову є саме розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути спірну земельну ділянку, водночас контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не уповноважений на звернення з таким позовом до суду. У даній справі прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави, а не конкретного органу місцевого самоврядування, яким є позивач.
Як стверджує прокурор у даних правовідносинах порушено не інтереси або права конкретного суб'єкта владних повноважень, а інтереси держави - в особі уповноваженого органу, яким є Немирівська міська рада.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
31.01.2020 між Ковалівською сільською радою Немирівського району Вінницької області (далі - Орендодавець) та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір) (т. 1 а.с. 84-86), за умовами п. 1 якого Орендодавець відповідно до протоколу № 168 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 23062 лот № 44759) від 31.01.2020 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984, яка розташована за адресою: вул. Рубанського с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області.
Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5000 га, у тому числі 1,5000 га - під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення.
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури (п. 3 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 561 531,06 грн.
За умовами п. 8 Договору, Договір укладено на 7 років, і за домовленістю Сторін, розпочинає свою дію з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк умови можуть бути змінені за згодою сторін. Дата закінчення терміну договору 31 січня 2027 року.
Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 12,18% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 68 394,49 грн (п. 9 Договору).
Пунктом 10 Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів визначених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Згідно із п. 11 Договору орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів, вноситься за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки щомісячно у розмірі річної орендної плати, що становить 5 699,54 грн на р/р UA 218999980334199812000002800 в УК у Немирівському районі ОТГ с. Ковалівка/18010600 банк Казначейство України (ЕАП) код одержувача ЄДРПОУ 37336738.
Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності; розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатись у біг збільшення; в інших випадках, передбачених законом (п. 13. Договору).
За умовами п. 14, 15 Договору: земельна ділянка передається в оренду для іншого сільськогосподарського призначення. Цільове призначення земельної ділянки: 01 землі сільськогосподарського призначення; 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення.
Пунктом 31 Договору сторони узгодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п. 32 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладений з моменту його нотаріального посвідчення (п. 41 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Право оренди земельної ділянки за Договором зареєстровано за Фермерським господарством "Надбужанське-С" зі строком дії до 31.01.2027, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.11.2023 № 354363761 (т. 1 а.с. 87-88).
Відповідно до листа виконавчого комітету Немирівської міської ради № 03-34-1089 від 19.05.2023 (т. 1 а.с. 37-41) на території Немирівської міської територіальної громади у користуванні ФГ "Надбужанське-С" знаходяться на умовах оренди низка земельних ділянок, зокрема, земельна ділянка площею 1,5000 га з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984, згідно із договором оренди землі від 31.01.2020 орендна плата становить 68 394,49 грн в рік. Крім того повідомлено, що у зв'язку із наявною у ФГ "Надбужанське-С" станом на 01.01.2023 заборгованістю з сплати орендної плати в сумі 221 758,97 грн, управлінням комунальної власності Немирівської міської ради направлено на адресу Орендаря лист про необхідність погашення податкового боргу. Проте податковий борг не погашено, заборгованість по сплаті орендної плати збільшується.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Вінницькій області № 1018/5/02-32-04-11-12 від 24.01.2023 (т. 1 а.с. 21-23) в ФГ "Надбужанське-С" станом на 01.01.2023 рахується заборгованість із сплати орендної плати в сумі 221 758,97 грн.
Станом на 01.05.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 6390/5/02-32-13-09-13 від 01.05.2023 (т. 1 а.с. 33-34) в ФГ "Надбужанське-С" рахується заборгованість в сумі 262 818,92 грн.
Листом № 8756/5/02-32-13-09-14 від 22.06.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області (т. 1 а.с. 42-43) у відповідь на лист № 54-2517вих-23 від 12.06.2023 керівника Немирівської окружної прокуратури повідомлено щодо наявного податкового боргу станом на 22.06.2023 з орендної плати в юридичних осіб в розрізі суб'єктів господарювання, в тому числі Фермерського господарства "Надбужанське-С" в розмірі 390 614,13 грн.
Крім того контролюючим органом повідомлено, що облік надходжень по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється в цілому по інтегрованій картці платника по КОАТУУ без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по кожній земельній ділянці з зазначенням кадастрового номеру.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 11600/5/02-32-13-09-14 від 18.08.2023 в Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 18.08.2023 наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 469 178,45 грн (т. 1 а.с. 54-55).
Листом № 12934/5/02-32-13-09-14 від 25.09.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області (т. 1 а.с. 63-64) повідомило Немирівську окружну прокуратуру (запит від 18.09.2023 № 54-38896вих23) (т. 1 а.с. 58-62), що в Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 25.09.2023 наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 508 460,61 грн з терміном сплати 30.05.2023.
З огляду на зміст листа фінансового управління Немирівської міської ради № 03-22/6/2 від 30.10.2023: за даними ДПС України заборгованість з орендної плати у відповідача станом на 01.10.2023 становить 3602 18,84 грн (т. 1 а.с. 66-67). До означеного листа Фінансовим управлінням Немирівської міської ради додані довідки про рух грошових коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та за період з 01.01.2023 по 30.10.2023 щодо сплати орендної плати відповідачем (т. 1 а.с. 68-69).
Листом № 15589/5/02-32-04-02-17 від 20.11.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області (т. 1 а.с. 78-80) повідомило Немирівську окружну прокуратуру (запит від 15.11.2023 № 54-4687вих23) (т. 1 а.с. 70-77), що у Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 01.11.2023 наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 415 658,80 грн.
У відповідь на запит № 54-4774вих-23 від 22.11.2023 Немирівської окружної прокуратури (т. 1 а.с. 81-82) ГУ ДПС у Вінницькій області листом № 15946/5/02-32-13-09-14 від 27.11.2023 (т. 1 а.с. 83) повідомило, що заборгованість Фермерського господарства "Надбужанське-С" зі сплати орендної плати станом на 27.11.2023 становила 599 030,22 грн.
З підстав викладеного, та оскільки ФГ "Надбужанське-С" тривалий час належним чином не виконувало взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог договору оренди землі, ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі", керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі № б/н від 31.01.2020, укладеного між Ковалівською сільською радою Немирівського району та Фермерським господарством "Надбужанське-С" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі № б/н від 31.01.2020, шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав), для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Водночас, згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.
Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення де суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Позов у справі подано прокурором в інтересах держави в особі Немирівської міської ради як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки земельна ділянка належить до комунальної власності та розташована на території цієї ради. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.
Як стверджує прокурор порушення інтересів держави полягає у користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до бюджету територіальної громади не надходять кошти. Крім того, інтерес держави полягає у ефективному використанні земель комунальної власності.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності користування земельною ділянкою згідно умов договірних зобов'язань, необхідності раціонального використання коштів, які могли б бути отримані територіальною громадою у разі належної правової поведінки відповідача та використовуватись для забезпечення виконання соціальних програм, покращення інфраструктури, наповнення бюджету територіальної громади.
Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому заперечення Фермерського господарства "Надбужанське-С" в цій частині відхиляються судом.
Судом встановлено, що Немирівською окружною прокуратурою скеровано на адресу Немирівської міської ради лист № 54-5140вих-23 від 14.12.2023 (т. 1 а.с. 89- 93), в якому повідомлено про встановлені факти порушення ФГ "Надбужанське-С" вимог договору оренди землі без номеру від 31.01.2020, ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі" та надано можливість самостійно вжити заходів представницького характеру.
Листом № 03-34-3140 від 19.12.2023 (т. 1 а.с. 94) Немирівська міська рада повідомила, що не планує звертатись до суду з позовом щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.01.2020 та зобов'язання ФГ "Надбужанське-С" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га.
Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивача для надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Разом з тим, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
Аргумент відповідача, що захист інтересів держави в цій справі належить до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, суд сприймає критично, оскільки предметом позову є розірвання договору оренди землі без номеру від 31.01.2020 та зобов'язання повернути спірну земельну ділянку. Проте контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не вповноважений на звернення з таким позовом до суду.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди землі.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту наведеної норми права вбачається, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним, що є порушенням погодженої між сторонами істотної умови договору.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 деталізувала та диференціювала питання систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначено, що:
- пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині 2 статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі;
- якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України, а не припис пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
До того ж у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини 1 статті 141 ЗК України, потрібно розуміти саме як повна несплата орендної плати, у строки, визначені договором, що відповідатиме дотриманню принципу збереження договору та забезпечення справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі.
Окрім того наголосила про те, що сплата орендарем під час розгляду справи заборгованості з орендної плати, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини 2 статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
У контексті частини 2 статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Звертаючись до суду з позовом прокурор підставою для розірвання Договору оренди землі без номеру від 31.01.2020 зазначає саме факт систематичної несплати орендарем (ФГ "Надбужанське-С") орендної плати.
Суд звертає увагу на те, що п. 11 Договору орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів, вноситься за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки щомісячно у розмірі річної орендної плати, що становить 5 699,54 грн.
Відповідно до положень пп. 269.1.2 ст. 269 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.11.2023 у ФГ "Надбужанське-С" обліковувався борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 599 030,22 грн, що підтверджується листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 27.11.2023 № 15946/5/02-32-13-09-14.
Також згідно із інформації фінансового управління Немирівської міської ради від 30.10.2023 № 03-22/6/2, а саме згідно довідки про рух коштів від 17.03.2023 ФГ "Надбужанське-С" сплатило грошові кошти в сумі 69 820 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік), 11.05.2023 в сумі 8 400 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік) та 08.06.2023 в сумі 5 080 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік). Станом на 01.10.2023 заборгованість зі сплати орендної плати становила 360 218,84 грн.
Наведене свідчить про те, що у відповідача обліковувалася заборгованість за спірним договором оренди. Ці обставини щодо розміру заборгованості за орендною платою та періодів її виникнення ФГ "Надбужанське-С" не спростовувало, а навпаки - вчинило дії, які підтверджують визнання цих обставин, як-от сплатило орендну плату за користування земельною ділянкою.
Суд зазначає, що підставою розірвання договору оренди землі згідно із п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною й достатньою, і звертатися до більш загального правила ч. 2 ст. 651 ЦК України - з метою оцінки істотності порушення договору його стороною - немає потреби.
З огляду на те, що ФГ "Надбужанське-С" неодноразово порушувало умови договору оренди без номеру від 31.01.2020 та систематично (два та більше випадки) не сплачувало орендну плату в повному розмірі, у строки, визначені договором, тому суд вважає, що вказане порушення умов договору підпадає під дію п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України та є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі без номеру від 31.01.2020 є правомірними й обґрунтованими та як наслідок підлягають задоволенню.
Суд враховує, що наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у ст. 34 Закону України "Про оренду землі". Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відтак, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож за наявності правових підстав для розірвання договору оренди неодмінним є обов'язок орендаря повернути земельну ділянку, що була у його користуванні. Ураховуючи встановлені обставини щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі та перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні орендаря, ефективним та правомірним способом захисту порушеного права територіальної громади буде повернення їй спірної ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач отримав її в оренду. Як і розірвання договору оренди землі, таке повернення прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету і є пропорційним цій меті (аналогічна правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23).
З огляду на наведене, враховуючи установлені у справі обставини щодо систематичної несплати ФГ "Надбужанське-С" орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для розірвання договору оренди на підставі п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд вважає, що позов в частині повернення земельної ділянки площею 1,5000 га з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає таке.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з такого.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 6 056,00 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.
Поряд з цим, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 Вінницькою обласною прокуратурою платіжною інструкцією № 771 від 02.05.2024 сплачено 3 028,00 грн судового збору.
Північно-західний апеляційний господарський суд, постановою від 19.06.2024, окрім іншого, ухвалив: апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 у справі № 902/21/24 задовольнити; ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2024 у справі № 902/21/24 скасувати.
За наведених обставин, витрати Вінницької обласної прокуратури за подання апеляційної скарги у сумі 3 028,00 грн, у зв'язку із її задоволенням, покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного та відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 9 084,00 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі без номеру від 31.01.2020, укладений між Ковалівською сільською радою Немирівського району та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький район, Вінницька область, 22843; код ЄДРПОУ: 39455399) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га.
Зобов'язати Фермерське господарство "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький район, Вінницька область, 22843; код ЄДРПОУ: 39455399) повернути Немирівській міській раді (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800; код ЄДРПОУ: 03772619) земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984 площею 1,5000 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі без номеру від 31.01.2020 шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою.
Стягнути з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький район, Вінницька область, 22843; код ЄДРПОУ: 39455399) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА 568201720343110002000003988) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 084 грн 00 коп.
Примірник рішення надіслати Немирівській окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам - до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 10 березня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи