10.02.2025 року м.Дніпро
Справа № 908/795/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
представники сторін:
від позивача: Сокуренко Є.С., представник Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у справі №908/795/24 (суддя Науменко А.О.)
за первісним позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)
до відповідача-1: Приватного підприємства "МХМ МЕБЛІ", ідентифікаційний код юридичної особи 36968803 (Каховське шосе, буд. 12, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311)
до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
про стягнення 52 225 грн 21 коп.
та за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
до відповідача: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "МХМ МЕБЛІ", ідентифікаційний код юридичної особи 36968803 (Каховське шосе, буд. 12, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311)
про зобов'язання перерахувати заборгованість, -
До господарського суду Запорізької області 21.03.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла первісна позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про солідарне стягнення з Приватного підприємства "МХМ МЕБЛІ" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 52 225, 21 грн (48 739, 34 грн - заборгованість за кредитом; 1 273, 32 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 212, 55 грн - заборгованість з комісії).
Первісний позов мотивований тим, що:
- відповідачем-1 з використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг;
- свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 75 000, 00 грн.;
- відповідач-1 порушив свої зобов'язання за договором та станом на 29.02.2024 року має заборгованість у розмірі 52 225, 21 грн, яка складається з 48 739, 34 грн - заборгованість за кредитом; 1 273, 32 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 212, 55 грн - заборгованість з комісії;
- 26.07.2021 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № P1627275439497977834;
- позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми заборгованості за кредитним договором.
24.04.2024 року до господарського суду Запорізької від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов, в якому відповідач-2 просить зобов'язати банк перерахувати розмір заборгованості з огляду на незаконність автоматичного погашення простроченої заборгованості, що мало місце 19.10.2022 року.
Відповідач-2 за первісним позовом зазначає наступні доводи:
Пунктом 2.1.1. договору поруки було передбачено право банку "здійснювати договірне списання", що останній і зробив. Разом із тим, договірне списання коштів могло бути здійснене виключно при наявності на рахунках поручителя необхідної суми коштів, не наданих у кредит.
19.10.2022 року банк, керуючись п. 2.1.1. договору поруки, здійснив договірне списання коштів з рахунку поручителя НОМЕР_2 незважаючи на від'ємний залишок коштів на ньому.
Оскільки банк не звернувся до суду із позовом про стягнення коштів з поручителя за укладеним із ним договором банківського обслуговування, відповідач-2 вважає за можливе просити суд зобов'язати банк перерахувати розмір зазначеної заборгованості, зокрема й в частині нарахованих відсотків за використання кредитного ліміту.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у цій справі первісний позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "МХМ МЕБЛІ" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 225 грн 21 коп (48 739, 34 грн - заборгованість за кредитом; 1 273, 32 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 212, 55 грн - заборгованість з комісії) солідарно з ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 225 грн 21 коп (48 739, 34 грн - заборгованість за кредитом; 1 273, 32 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 212, 55 грн - заборгованість з комісії) солідарно з Приватним підприємством "МХМ МЕБЛІ"; стягнуто з Приватного підприємства "МХМ МЕБЛІ" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1 211 грн 20 коп судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 1 211 грн 20 коп судового збору; у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у справі №908/795/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення первісного позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (п. 1-5 резолютивної частини), задовольнивши позов частково та стягнувши з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 10 445, 04 грн у якості заборгованості за кредитним договором; в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви (п. 7 резолютивної частини) скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що апелянт визнає свої зобов'язання як поручителя, однак вважає стягнення з нього 52 225, 21 грн несправедливим та надмірно обтяжливим. Апелянт погоджується на сплату 20% від суми заборгованості.
Скаржник вказує, що в нього відсутня можливість повністю заплатити борг, ця можливість виникла з обставин, які неможливо було передбачити, і які повністю незалежні від апелянта.
Апелянт посилається на обставини того, що був змушений виїхати з окупованих територій до Європи, втратив роботу та дохід.
Також скаржник вказує, що на момент проведення договірного списання власних коштів на рахунку апелянта не було, а тому банком було списано в рахунок погашення боргу кредитні кошти.
Апелянт зауважує, що провівши банківську операцію із замовлення готелю та не маючи залишку власних коштів на рахунку, що підтверджувалося даними офіційного мобільного додатку банку "Приват24", вніс власні кошти на свій рахунок, щоб зменшити заборгованість, чим скористався банк, який здійснив договірне списання заборгованості позичальника за рахунок апелянта.
На переконання апелянта, факт того, що банк обробив операцію лише 20.10.2022 року жодним чином не спростовує того, що уже 19.10.2022 року зазначені кошти не були доступні для апелянта.
Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що Транзакцією "19/10/2022 17:32:02 19/10/2022 P40 S CR 14,000.00 UAH 14,000.00 -5,787.72 066066 4829 CS980400 UKR Переказ з карти "ПРИВАТБАНКУ" через додаток Приват24. Відправник: ОСОБА_2 " рахунок був поповнений на 14 000 грн, після чого фактичний залишок власних коштів на рахунку становив 7 988,68 грн.
Раніше, 19/10/2022 17:16:53, було ініційовано оплату заброньованого готелю. При цьому запит на переказ коштів було створено 19.10.2022 року, але фактичне списання відбулось на наступний день - 20.10.2022 року, про що і відображено в виписці, а тому автоматичне списання відбулось за рахунок залишку власних коштів.
За доводами позивача, кошти у розмірі 7 988, 68 грн списані банком правомірно та відповідно до умов договору поруки, та направлені на погашення заборгованості за кредитним договором, отже підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
Позивач вважає безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта про стягнення з нього лише 10 445, 04 грн з посиланням лише на справедливість такої суми стягнення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.10.2024 року на 14:15 год.
У судовому засіданні 23.10.2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.02.2025 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 10.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.12.2013 року Приватним підприємством "МХМ МЕБЛІ" (клієнт, позичальник, відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку НОМЕР_3 (далі - Заява). Згідно із Заявою відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору (т. 1 а.с. 11 на звороті).
03.12.2019 року відповідачем-1 з використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (далі анкета). Підписанням анкети відповідач-1 надав згоду на Умови та Правила надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку), у порядку чинного законодавства засвідчив згоду на ведення з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг (т. 1 а.с. 13-16).
01.10.2020 року ПП "МХМ МЕБЛІ" (відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписало із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" (далі заявка). Підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу "1.1. Загальні положення" та підрозділу "3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом (далі - Договір) (т. 1 а.с. 17-22).
Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_4 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - умови або Договір) в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни. Відповідно до п. 3.2.1.1.2 розмір кредиту - від 10 000 до 2 000 000 грн.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2. клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1. цих умов, сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами банку, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього договору.
Відповідно до розділу Заявки та Умов 3.2.1.4. "Вартість кредиту та порядок розрахунків», яким затверджений порядок розрахунків, за управління фінансовим інструментом клієнт сплачує банку комісію, розмір якої визначено Тарифами банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо (п. 3.2.1.4.1 Заявки та Умов). За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо (п. 3.2.1.4.2). Розмір відсоткової ставки - 16,5 % річних (п. 3.2.1.8.2 Договору).
Згідно із п. 3.2.1.4.3 сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції "А" Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта. Погашення заборгованості по кредиту відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
Сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.4). Відповідно до п. 3.2.1.4.7. Заявки та Умов, погашення кредиту, сплата процентів, комісії, пені здійснюється в гривні, відповідно до цих Умов. Відповідно до п. 3.2.1.5.6 Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років. Відповідно до п. 3.2.1.6.1. строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов Договору.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 75 000, 00 грн (т. 1 а.с. 26).
Судом встановлено, що 26.07.2021 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки № P1627275439497977834 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки) (т. 1 а.с. 23-25).
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором: по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_3 (IBAN - НОМЕР_4 ) у розмірі 75 000, 00 (сiмдесят п'ять тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000, 00 (два мільйона) гривень; по поверненню кредитору кредиту у строк до 01.10.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов Кредитного договору; по сплаті кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил; по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил.
Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Відповідач-1 за первісним позовом зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме - не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, тому позивач звернувся із первісним позовом у цій справі про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми заборгованості за Кредитним договором.
В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в якій просить зобов'язати банк перерахувати розмір заборгованості з огляду на незаконність автоматичного погашення простроченої заборгованості, що мало місце 19.10.2022 року.
Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як зазначено вище, 12.12.2013 Приватним підприємством "МХМ МЕБЛІ" підписано заяву про відкриття поточного рахунку (Заява).
Згідно із Заявою відповідач-1 приєднався до "Умов та правил падання банківських послуг" (Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Позивач надав відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 75 000,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором, відповідач-1 на час вирішення спору в суді має заборгованість за кредитним договором - 48 739, 34 грн за кредитом; 1 273, 32 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 215, 55 грн заборгованість з комісії.
Відповідно до ч. ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Позивач за первісним позовом просить сягнути заборгованість солідарно з поручителя - відповідача-2.
Як зазначалось вище, 26.07.2021 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № P1627275439497977834, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за первісним позовом за виконання зобов'язань відповідачем-1 за первісним позовом, які виникають з кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель поручається за виконання боржником зобов'язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № P1627275439497977834 від 26.07.2021 року, визначених ст. 559 ЦК України, судом першої інстанції не встановлено, як і не встановлено таких підстав судом апеляційної інстанції.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки заборгованість за кредитом та по процентам за користування кредитом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то первісна позовна заява про стягнення з відповідачів заборгованості солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Посилання апелянта про те, що він був змушений виїхати з окупованих територій до Європи, втратив роботу та дохід, як на підставу зільнення його від віконання зобовязання за договором поруки, не приймаються судом до увагу, оскільки такі обставини можуть бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення зобов'язання, та не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач за первісним позовом заявляє до стягнення лише заборгованість за кредитом, процентами та комісією, та не нараховує до стягнення неустойку (пеню, штраф, 3% річних та інфляцію).
Стосовно зустрічного позову колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1072 ЦК України банк виконує платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
Пунктом 2.1.1. Договору поруки визначено, що поручитель доручає банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим Договором, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. У випадку недостатності чи відсутності у поручителя коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України, і/чи відсотків за його користування, і/чи неустойки, банк має право на списання коштів в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості по даному Договору в національній валюті України на дату погашення. При цьому, банк здійснює конвертацію гривні через валютну позицію Банка за офіційним курсом НБУ на дату операції в еквіваленті валюти, що дорівнює або менше розміру заборгованості.
З виписки по картці НОМЕР_5 (рахунок НОМЕР_2 ) вбачається наступне:
Після здійснення транзакції "15/10/2022 22:09:51 16/10/2022 P10 F DB -481.65 EUR -12.86 -6,011.32 316595 5541 MSK20916 SVK АЗС: SLOVNAFT-SK20916, Kosice", залишок на рахунку становив 6 011,32 грн (власні кошти відсутні, витрачено 6 011,32 грн кредитних коштів).
Транзакцією "19/10/2022 17:32:02 19/10/2022 P40 S CR 14,000.00 UAH 14,000.00 -5,787.72 066066 4829 CS980400 UKR Переказ з карти ПриватБанку через додаток Приват24. Відправник: ОСОБА_2 " рахунок був поповнений на 14 000 грн, після чого фактичний залишок власних коштів на рахунку становив 7 988, 68 грн.
Раніше, 19/10/2022 17:16:53, було ініційовано оплату заброньованого готелю.
При цьому, запит на переказ коштів було створено 19.10.2022 року, але фактичне списання відбулось 20.10.2022 року, про що і відображено в виписці: "19/10/2022 17:16:53 20/10/2022 P10 F DB -13,776.40 UAH -13,451.05 -19,787.72 974599 3835 33806804 HUN ПОКУПКА, Dolce Hotels and Resorts Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv" - оплата бронювання готелю.
Тому автоматичне списання відбулось за рахунок залишку власних коштів: "19/10/2022 17:32:12 19/10/2022 P10 S DB -7,988.68 UAH -7,988.68 -13,776.40 690067 4829 CP980048 UKR Автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29**52".
Таким чином, кошти у розмірі 7 988, 68 грн списані банком правомірно та відповідно до умов договору поруки, та направлені на погашення заборгованості за кредитним договором, отже підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
Встановлені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.269 ГПК України).
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у справі №908/795/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 року у справі №908/795/24 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена у повному обсязі 11.03.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков