Справа № 128/4678/24
Іменем України
11 березня 2025 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23.11.2024 о 22 год 59 хв в с. Вінницькі Хутори, вул. Дачна, Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
03.02.2025 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Бистрицький М.О. подав до суду клопотання про виклик та допит свідків, яке мотивоване тим, що «у ході надання правничої допомоги ОСОБА_1 пояснив, що 23.11.2024 він взагалі не керував транспортним засобом, а був лише пасажиром, в тому числі й під час зупинки автомобіля працівниками поліції. Насправді водієм був ОСОБА_2 . Так, того дня ввечері ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхали в гості до свого товариша ОСОБА_5 , що проживає в с. Щітки, Вінницького району Вінницької області. При цьому, ОСОБА_1 привіз ОСОБА_2 на його автомобілі ВАЗ 2109, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приїхали на автомобілі «БМВ». Того вечора у ході спілкування з товаришами ОСОБА_1 дійсно вживав алкогольні напої та близько 22 год 30 хв всі вирішили повертатись додому у м. Вінниця. ОСОБА_1 знову сів до автомобіля ВАЗ 2109 під керуванням ОСОБА_2 , а саме: на заднє сидіння, оскільки був у нетверезому стані та його хилило до сну, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виїхали на автомобілі «БМВ» та рухались попереду. Під час руху в автомобілі ОСОБА_1 відчув різке гальмування та прокинувся, при цьому ОСОБА_2 швидко пояснив, що їх зупиняє поліцейський автомобіль та він тікає в ліс, оскільки з працівниками поліції можуть бути працівники ТЦК та СП, а він військовозобов'язаний та боїться бути мобілізованим, при цьому попросив ОСОБА_1 залишитись в автомобілі, щоб з ним нічого не трапилось. Приблизно через секунд 30 після того як ОСОБА_2 вийшов, до автомобіля підійшли працівники поліції, яким ОСОБА_1 пояснив, що являється лише пасажиром, однак останні йому не повірили та склали відповідний протокол про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 категорично не погоджується, оскільки не керував транспортним засобом, а отже, й не був зобов'язаний проходити огляд на стан сп'яніння, а така пропозиція працівників поліції була незаконною. Із досліджених відеозаписів, що містяться в матеріалах справи, є відображеним факт знаходження ОСОБА_1 саме на задньому сидінні автомобіля в момент ввімкнення нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та жодних доказів у справі, які б підтверджували факт здійснення ним керування та зміни місця в автомобілі, немає. На відео ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що не він керував автомобілем, а був лише пасажиром, однак поліцейські в це не повірили. Підтвердити факт того, що ОСОБА_1 дійсно не керував транспортним засобом можуть свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а тому, з метою повноти та всебічності розгляду справи та встановлення у ній об'єктивної істини, просить викликати у судове засідання та допитати в якості свідків таких осіб: 1) ОСОБА_4 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_5 ; 4) ОСОБА_2 ».
В судовому засіданні 11.03.2025 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Бистрицький М.О. просив судове засідання проводити без участі ОСОБА_1 , вирішити клопотання про виклик та допит свідків, зазначивши, що свідки в дане судове засідання не з'явилися.
У судове засідання 11.03.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився без поважних причин.
Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи 11.03.2025 від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи положення частини другої статті 268 КУпАП, а також те, що судовий розгляд по даній справі неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та за клопотаннями його захисників, суд вважає за можливе провести розгляд справи 11.03.2025 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.
Оглянувши матеріали справи, доходжу такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У клопотанні про виклик та допит свідків сторона захисту вказує, що підтвердити факт того, що ОСОБА_1 дійсно не керував транспортним засобом, можуть свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що у клопотанні про виклик та допит свідків не обґрунтовано, яким чином свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 можуть підтвердити відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису з бодікамери убачається, що, крім ОСОБА_1 , у транспортному засобі будь-яких інших осіб не було. Також з відеозапису убачається, що в подальшому, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, до працівників поліції та ОСОБА_1 під'їхали дві особи чоловічої статі, один з яких в кінцевому результаті повідомив працівникам поліції, що « ОСОБА_1 все-таки керував транспортним засобом».
Враховуючи вищезазначене, суд під час розгляду даного адміністративного матеріалу відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик та допит свідків, оскільки вказане клопотання не містить достатньої мотивації та, враховуючи його обґрунтування, не забезпечить цілі, задля яких сторона захисту його заявила. Суд розцінює дане клопотання як спосіб затягування розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В частині п'ятій статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій - це особа, яка керує транспортним засобом.
В частині першій статі 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин першої та другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В частині третій статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі -Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Так, згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В пункті 6 розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейським направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180718 відеозапису з нагрудної бодікамери убачається, що після зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 , до нього підійшли працівники поліції. В подальшому було виявлено, що на задньому сидінні автомобіля сидить ОСОБА_1 , але інші особи у даному транспортному засобі відсутні. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що транспортним засобом він не керував, перебував на задньому сидінні як пасажир, водій транспортного засобу втік у невідомому напрямку. Потім працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Суд критично сприймає пояснення ОСОБА_1 , які він надавав працівникам поліції та своєму захиснику, про те, що «він не керував транспортним засобом, а водій втік у невідомому напрямку», та розцінює це як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.
На відеозаписі з бодікамери чітко видно, що в транспортному засобі «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 перебуває лише ОСОБА_1 на задньому сидінні, жодні інші особи ні в автомобілі, ні за його межами не зафіксовані. Об'єктивної змоги вийти непоміченим з автомобіля і втекти з місця події було неможливим, оскільки транспортний засіб перебував у полі зору бодікамер працівників поліції.
Поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції дає підстави вважати, що надані ним пояснення є неправдивими, оскільки, висловлюючи працівникам поліції свою версію події, ОСОБА_1 посміхався, не надавав чітких відповідей на запитання та не міг пояснити усі обставини.
Факт руху транспортного засобу «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 сторона захисту не заперечує. Отже, за відсутності інших осіб у транспортному засобі та поряд із ним, у даному випадку лише ОСОБА_1 міг керувати автомобілем «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 .
Сукупність вказаних вище обставин повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Установлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180718 від 23.11.2024 складено у відповідності до вимог статті 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Графа «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» у протоколі про адміністративне правопорушення означає, що, поставивши у ній свій підпис, особа вважається такою, що ознайомлена зі змістом протоколу, копію протоколу отримала, внесені про неї дані - правильні.
Проставивши свої підписи про ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180718 від 23.11.2024 та документами, які додаються до протоколу, ОСОБА_1 погодився з їхнім змістом, будь-яких заперечень при складанні протоколу не надавав.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп'яніння, або підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу, вважаю з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так й іншими особами нових правопорушень, необхідним визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 284, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.